Рішення № 16196850, 02.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2011Справа №5002-1/1669-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6),

до відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а) в особі Роздольненської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (98318, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Погранична, 100),

про стягнення 10714,64 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.04.2011р. № 330-Д,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення суми боргу в розмірі 6000,00 грн. та 1890,98 грн., 3% річних в розмірі 488,13 грн. та 11,09 грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 1645,09 грн. та 165,26 грн., пені в розмірі 456,77 грн. та 57,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором поставки електричної енергії від14.08.2004р. в часині оплати поставленої енергії.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (споживач) укладений договір № 73 про поставку електричної енергії (далі договір, аркуш справи 12-15).

Відповідно пункту 1.1 договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно умов цього договору та додаткам договору, які є невідємною частиною даного договору.

Так, згідно умов договору, споживач сплачує постачальнику вартість електричної енергії по існуючим тарифам у відповідності до додатку до договору № 4.1.

Договором № 73 сторони обумовили, що в разі наявності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію, споживач має право звернутися до постачальника електричної енергії з заявою щодо укладання графіку погашення заборгованості.

У звязку із чим, між сторонами укладена додаткова угода № 2/1202 від 16.10.2007р., якою узгоджений графік погашення заборгованості з жовтня 2007р. по вересень 2010р. на суму 67106,21 грн.

Крім того, 14.09.2010р. між сторонами укладена додаткова угода № 1/1202, якою узгоджений графік погашення заборгованості з жовтня 2010р. по грудень 2010р. в розмірі 6 490,98 грн.

У позовній заяві товариство зазначає про неналежне виконання ОП «Кримтеплокомуненерго» умов укладених додаткових угод № 2/1202 від 16.10.2007р. та № 1/1202 від 14.09.2010р., що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Орендним підприємством не надано суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 6000,00 грн. за додатковою угодою укладеною 16.10.2007р. та 1890,98 грн. за додатковою угодою укладеною 14.09.2010р., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

В свою чергу матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості перед ПАТ «Крименерго».

Як наслідок, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 6000,00 грн., що утворилася за додатковою угодою укладеною 16.10.2007р. та 1890,98 грн. за додатковою угодою укладеною 14.09.2010р. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем заявлена до відшкодування сума річних в розмірі 499,22грн. (488,13 грн. та 11,09 грн.), витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 1810,35грн. (1645,09 грн. та 165,26 грн.), пені в розмірі 515,07грн. (456,77 грн. та 57,30 грн.), які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 07.06.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Родольненської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (98318, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Погранична, 100; відомості про банківські реквізити у справі відсутні; ідентифікаційний код у ЄДРПО України 26177948) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; банківські реквізити: рахунок 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) заборгованість за додатковою угодою №2/1202 від 16.10.2007р. в сумі 6000,00грн. та заборгованість за додатковою угодою №1/1202 від 14.09.2010р. в сумі 1890,98грн., 3% річних в розмірі 499,22грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 1810,35грн., пеню в розмірі 515,07грн., державне мито в розмірі 107,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.