Рішення № 16194351, 23.05.2011, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №2-9/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі судді Семенченка О.М.,

з участю секретаря Тарасенко А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року до суду звернулося ПАТ «ВіЕйБі Банк»з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, відповідно до умов кредитного договору № 17/249 від 22.01.2008 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 16800 грн. на 36 місяців з кінцевим строком повернення 21.01.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних. Банк свої зобовязання виконав повністю, а позичальник не виконав. Внаслідок цього станом на 12 листопада 2010 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед банком в розмірі 17488,03 гривень. Поручителем по даному договору є ОСОБА_2, який несе солідарну відповідальність разом з позичальником.

Позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк»17488,03 грн. заборгованості за кредитним договором, а також 294,88 грн. судових витрат.

В судове засідання представник позивача не зявився. ПАТ «ВіЕйБі Банк»надіслало заяву, якою просить розглядати справу без участі їхнього представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою, якою визнав позовні вимоги і не заперечував проти їх задоволення. В судове засідання не зявився. Просить розглядати справу без його участі. (а.с. 66).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, з надісланих ним раніше до суду письмових заперечень вбачається, що він заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього заборгованості по кредитному договору, а в іншій частині позовних вимог покладається на розсуд суду. Свої заперечення ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що не підписував договір поруки, нічого про нього не знав і ніколи не був в установі банку, де оформлювався даний договір, а підпис, який міститься в графі «поручитель», йому не належить. Вважає, що договір поруки є підроблений, а тому не може мати цивільно-правових наслідків для нього. З метою належного зясування обставин підробки договору він звернувся з відповідною заявою до прокуратури Голосіївського району м. Києва.

Проти доводів, викладених в запереченнях ОСОБА_2, банк заперечує в повному обсязі з мотивів їхньої необґрунтованості і безпідставності, оскільки особа ОСОБА_2 була ідентифікована банком відповідно до чинного законодавства. При оформленні кредитного договору обидва відповідачі надали паспорти, довідки про ідентифікаційні номери. Крім того, ОСОБА_2 не надав жодних доказів на підтвердження недійсності договору поруки. Таким чином, ОСОБА_2 намагається ухилитися від виконання своїх договірних відносин (а.с. 82-84).

Ухвалою суду від 15 березня 2011 року явка сторін була визнана обовязковою для дачі особистих пояснень (а.с. 76-77). Проте, сторони ухвалу суду про явку в судове засідання не виконали. Суд ухвалив розглядати справу за наявних в матеріалах справи доказів.

У відповідності зі ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2008 року згідно договору № 17/249 ВАТ «ВіЕйБі Банк» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит на споживі потреби в розмірі 16 800 гривень строком на 36 місяців з кінцевим терміном повернення 21 січня 2011 року (а.с. 8).Згідно умов договору та графіку погашення зобовязань ОСОБА_1 повинен погашати кредит з відсотками 24% річних рівними частинами в сумі 659 грн. щомісячно (а.с. 15-20, 21). Зазначений факт був визнаний відповідачем ОСОБА_1

Проте станом на день розгляду справи в суді ОСОБА_1 зобовязання, передбачені кредитним договором, не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 17488,03 гривень, яка складається з 11008,02 грн. заборгованості по тілу кредиту, в тому числі простроченої заборгованості 9396,55 грн.; 4122,54 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 2357,47 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Згідно договору поруки № 17/249 від 22 січня 2008 року поручителем є ОСОБА_2, який взяв на себе солідарне зобовязання позичальника, які виникли між банком та позичальником ОСОБА_3 на підставі кредитного договору № 17/249 від 22.01.2008 року (а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що з ним не укладався договір поруки щодо зобовязань ОСОБА_1, в договорі поруки стоїть не його підпис, оскільки це не можливо визначити візуально, порівнявши підписи у договорі поруки та паспорті. Зясування зазначеної обставини потребує спеціальних знань і відноситься до компетенції експерта, а експертиза призначається судом за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 на день розгляду справи не надав суду доказів того, що він не укладав договору поруки щодо зобовязань по кредитному договору ОСОБА_3 від 22 січня 2008 року. Договір поруки не був визнаний не дійсним. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує свої грошові зобовязання за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

У відповідності зі ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.3 кредитного договору за несвоєчасне повне часткове чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, строк яких настав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При поданні позову до суду позивач сплатив 174,88 грн. державного мита та 120 гривень на ІТЗ розгляду справи, про що засвідчують копії платіжних доручень (а.с. 7, 8).

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 212-215, 197 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Варвинським РВ УМВС України в Чернігівській області 6 жовтня 1998 року, жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 15 листопада 2000 року, жителя АДРЕСА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк», юридична адреса: 04119 м. Київ, вул. Зоологічна, 5, р/р 32003176201 в управління НБУ по м. Києву та обл. МФО 321637, код ЄДРПОУ 19017842 заборгованість за кредитним договором розмірі 17488 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 03 коп., а також сплачені позивачем судові витрати: по 87,44 грн. державного мита і по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного відповідача.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Семенченко