Постанова № 16185742, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-12507/09/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.           Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –          Єщенка О.В.

                    суддів –                    Зуєвої Л.Є., Димерлія О.О.

                    за участю секретаря –Перчик І.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) «Таламус ЛТД»звернулося до суду з позовом, предметом якого є: скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (СДПІ по ВПП) у м. Одесі №0001161630/0 від 05.06.2009 року, №0001161630/1 від 16.07.2009 року№0001161630/2 від 17.08.2009 року в частині зменшення суми податку на додану вартість (надалі –ПДВ) на суму 8 688 грн.

          16 квітня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою відмовив у задоволені позову з підстави його необґрунтованості.

          У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Таламус ЛТД», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Таламус ЛТД»підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Колегією суддів встановлено, що з 30.04.2009 року по 25.05.2009 року СДПІ по ВПП у м. Одесі було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Таламус ЛТД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 року, січень – лютий 2009 року, за результатами якої складено акт №321/16-3/20936229/25 від 01.06.2009 року (а.с. 7-32). На підставі акту перевірки податковою за порушення підприємством п. п. 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийнято повідомлення-рішення №0001161630/0 від 05.06.2009 року (а.с. 33) усього на суму 9 732 грн, з яких 8 864 грн. –за порушення, що мали місце у липні 2008 року, 868 грн. –у січні 2009 року. Не погоджуючись з таким рішенням ТОВ «Таламус ЛТД»звернулося до податкових органів зі скаргами. За результатами адміністративно-процедурного оскарження скарги підприємства залишено без задоволення та прийнято, відповідно, податкові повідомлення-рішення № 0001161630/1 та № 0001161630/2. Вважаючи дії СДПІ по ВПП з прийняття податкових повідомлень-рішень неправомірними, ТОВ «Таламус ЛТД»звернулося з позовом до суду.

          Заперечуючи проти позову, податкова зазначила, що у перевіреному періоді позивач займався виробництвом продукції з металу, а залишки –металобрухт –продавав. У податковій звітності ТОВ «Таламус ЛТД»відображало операції з продажу металобрухту як такі, що звільнені від оподаткування. Разом із тим, підприємство, всупереч п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, врахувало зазначені операції при формуванні податкового кредиту. Факт виробництва відходів, на думку податкового органу, підтверджується й тим, що ці відходи, відповідно до п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ від 20.10.1999 року №246, віднесено ТОВ «Таламус ЛТД»до категорії запасів.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що операції, здійснені з урахуванням звільнення від оподаткування не можуть бути підставою для формування по них податкового кредиту. Оскільки металобрухт було продано із застосуванням нульової ставки ПДВ, такі господарські операції не можуть бути покладені в основу формування підприємством податкового кредиту.

          Не погоджуючись із судовим рішенням ТОВ «Таламус ЛТД»посилається на застосування ним податкових роз’яснень, наданих ДПА України по спірних питаннях. Так, здійснення операцій із застосуванням нульової ставки ПДВ, згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, не є перешкодою для формування по них податкового кредиту. Крім того, факт здійснення підприємством господарських операцій за основним напрямком діяльності, а саме продажу товарів з харчової жесті податковою не заперечується та підтверджується в акті перевірки.

           Перевіряючи правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.

          Згідно з п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, «тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування».

          За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо товари, при придбанні яких було сформовано податковий кредит, у подальшому починають використовувати в операціях, звільнених від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари вважається проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.

          Проте, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту, відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

          Як вбачається з матеріалів справи, публічно-правовий спір виник через неоднакове тлумачення суб’єктами правовідносин вищевикладених правових норм.

          У поданій апеляційній скарзі підприємство зазначило, що, визначаючи зобов’язання, діяло відповідно до роз’яснень, викладених у Листі ДПА України №23657/7/16-1517-05 від 18.11.2008 року. За змістом роз’яснень, «при продажу брухту, одержаного на підприємстві як відходи виробництва (але які можуть використовуватися у господарській діяльності, тобто можуть бути продані), слід враховувати, що відповідно до п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ від 20.10.1999 року №246, такі відходи відносяться до категорії запасів і повинні відображатись у бухгалтерському обліку за чистою вартістю продукції. Отже, підприємство при продажу відходів і брухту чорних металів, які утворилися у процесі виробничої діяльності як відходи виробництва із сировини (при придбанні якої ПДВ було включено до податкового кредиту), зобов’язано нарахувати податкові зобов’язання відповідно до абзацу п’ятого п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168».

          Крім того, апелянт зазначив, що формуючи податковий кредит по операціях з металобрухтом, ТОВ «Таламус ЛТД»не порушувало норм податкового законодавства, що підтверджується Листом ДПА України 10237/6/16-1515 від 21.10.2008 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

          Так, згідно з роз’ясненням, «підприємство при продажу відходів і брухту чорних металів, що утворилися в процесі виробничої діяльності як відходи виробництва із сировини (при придбанні якої ПДВ було включено до податкового кредиту) зобов’язано нараховувати податкові зобов’язання відповідно до абзацу п’ятого пункту 7.4.1 ст 7 Закону №168».

          Податкове роз'яснення, відповідно до п. «г»п.п. 4.4. 2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року, є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

          Крім того, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками, як це врегульовано п. «д»п.п. 4.4. 2 п. 4.2 ст. 4 Закону.

          З урахуванням викладеного, судова колегія вважає недоведеним факт порушення ТОВ «Таламус ЛТД»податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у липні 2008 року на суму 7 820 грн та в січні 2009 року на суму 868 грн.

          Щодо твердження СДПІ про порушення підприємством Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні податкового зобов’язання у липні 2008 року на суму 1044 грн, то судова колегія виходить з того, що дане порушення ТОВ «Таламус ЛТД»не заперечується.

          За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає оскаржуване повідомлення-рішення № 0001161630/2 від 17.08.2009 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню в частині зобов’язання на суму 8 688 грн (7 820 грн + 868 грн).

          Оскільки висновок суду є помилковим внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ «Таламус ЛТД»підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»–задовольнити повністю.

          Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень –скасувати та прийняти нову постанову.

          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»- задовольнити повністю.

          Податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001161630/0 від 05.06.2009 року, №0001161630/1 від 16.07.2009 року №0001161630/2 від 17.08.2009 року в частині зменшення податку на додану вартість на суму 8 688 грн. –визнати неправомірними та скасувати.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

          Головуючий:

          Судді: