Ухвала суду № 16184810, 02.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1974/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Усенко В.Г.

Собків Я.М.

при секретарі Ковальчук Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Савана»(далі ТОВ «Савана») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року.

Збільшуючи позовні вимоги позивач просив також визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року позов задоволено.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин справи, їх недоведеність та невідповідність висновків суду, а також порушення норм матеріального і процесуального права.

Згідно матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Савана» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЦСП-груп», за період з 01.03.2007 р. по 01.11.2007 р., за результатами якої було складено акт № 155/23-12/30469818 від 31 серпня 2009 року.

Відповідно до акту перевірки було встановлено, що за наслідками господарських операцій придбання будівельних матеріалів у ТОВ «ЦСП-груп »позивачем суми податку на додану вартість за податковими накладними контрагента були безпідставно віднесені до податкового кредиту із посиланням на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08, яким статут ТОВ «ЦСП-груп» визнано недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрації ТОВ «ЦСП-груп» в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент внесення в реєстр платників податку на додану вартість, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на 12592,47 грн. за період з 01 березня 2007 року по 01 листопада 2007 року.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01 березня 2007 року по 01 листопада 2007 року на загальну суму 12592 грн., у тому числі, за травень 2007 р. на 1750 грн., за червень 2007 р. на суму 4449 грн., за липень 2007 р. на суму 3333 грн., за серпень 2007 р. на суму 1904 грн., за вересень 2007 р. на суму 1155 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 10 вересня 2009 р. на прийняла податкове повідомлення - рішення № 0005812312/0, яким визначила позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 18888 грн., у тому числі 12592 грн. основний платіж та 6296 грн. штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення, а ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення-рішення № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року на аналогічні суми із новим строком їх сплати.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Савана»придбало у ТОВ «ЦСП-груп»будівельні матеріали на загальну суму 75554,86 грн.

ТОВ «ЦСП Груп» виписало позивачу податкові накладні, які останній відобразив в Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень, серпень та вересень 2007 року.

На підставі отриманих податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 12592,47 грн.

В подальшому придбані будівельні матеріали були використані позивачем в господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

В спірний період до видів діяльності позивача відносились, зокрема «Будівництво будівель»(код 45.21.1), «Оптова торгівля будівельними матеріалами»(код 51.53.2), що підтверджується даними акта перевірки № 155/23-12/30469818 від 31 серпня 2009 року (п. 2.7 розділ 2).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08, яке набрало законної сили, статут ТОВ «ЦСП-груп»визнано недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрації ТОВ «ЦСП-груп»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент унесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з визначеними діями.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (абзац перший підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037 (в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Підставами для позбавлення платника податку права на податковий кредит є відсутність податкових накладних або відсутність належним чином оформлених податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ЦСП-груп», яке на момент їх видачі та формування позивачем податкового кредиту перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано, як платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Податкові накладні виписані ТОВ «ЦСП-груп»мають всі законодавчі обовязкові реквізити і належним чином оформлені.

При цьому визнання недійсними статуту ТОВ «ЦСП-груп» з часу його реєстрації та реєстрації ТОВ «ЦСП-груп» в якості платника податку на додану вартість (свідоцтва платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент внесення в реєстр платників податку на додану вартість рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08 не свідчить про недійсність податкових накладних, виписаних ТОВ «ЦСП-груп» до моменту прийняття судового рішення, і не можуть позбавити позивача ТОВ «Савана» права на включення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до податкового кредиту, за умови факту здійснення господарських операцій, наявності належним чином оформлених накладних, сплати податку на додану вартість в ціні товару, оскільки відповідно до положень п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту) позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, які стали підставою для визнання недійсними установчих документів та анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за умови його необізнаності, що не було доведено відповідачем по справі.

Колегія суддів також звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, в тому числі застосування штрафних (фінансових) санкцій підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є протиправним, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року без змін, оскільки обставини, що мають значення для вирішення справи судом зясовані повно і відповідають матеріалам справи, висновки суду є обґрунтованими, а постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Усенко В.Г.

Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 07.06.2011 року