Постанова № 16181840, 15.06.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/2557/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Агро" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 11.05.2011 року звернувся з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000012310/0 від 05.01.2011р. Свої вимоги мотивує тим, що Бахмацькою МДПІ неправомірно з порушенням чинного законодавства зроблено висновки про неправомірність віднесення ТОВ "Бахмач Агро" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Апелла Консалт» та приватної агрофірми ім.. Т.Г. Шевченка, оскільки первинні бухгалтерські документи акти приймання-передачі виконаних робіт, не підтверджують факту надання послуг контрагентами позивача, а тому не були використані ТОВ «Бахмач Агро» у власній господарській діяльності і не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податковий кредит був сформований ним на підставі належним чином оформлених чинних первинних бухгалтерських документів, а саме актів приймання-передачі виконаних робіт та податкових накладних, які повністю відображають здійснену операцію та слугують підтвердженням виконання позивачем та його контрагентами своїх зобовязань за договорами та використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача. ТОВ "Бахмач Агро" наполягає на тому, що законодавством не передбачено інших підтверджуючих документів на засвідчення вчиненої операції. Висновки відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними пізніше ніж звітний податковий період, також не відповідають чинному законодавству, адже Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає можливість корегування сум податку та податкового кредиту протягом 1095 днів після звітного періоду, в декларації за який платником податку встановлено допущення помилки. Тому позивач вважає своїм правом подання уточнюючих розрахунків стосовно податку на додану вартість після отримання податкових накладних від контрагентів із запізненням. Враховуючи наведене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ неправомірним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та пояснив, що позивачем порушено вимоги Закону України “Про податок на додану вартість ” щодо формування податкового кредиту, а саме включено до його складу суми за податковими накладними за податкові періоди, які не відповідають звітним та суми ПДВ, сплачені за послуги, використання яких у власній господарській діяльності не підтверджено належним чином. Тому на підставі акту перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012310/0 від 05.01.2011р, яким ТОВ «Бахмач Агро» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 51019,00 грн. за липень, вересень 2010 року по деклараціям за червень - серпень 2010 року. Відповідач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Бахмацької МДПІ була здійснена перевірка TOB «Бахмач Aгpo» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року та суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 27 грудня 2010 року №1744/23/35173362. Перевіркою було встановлено, що TOB «Бахмач Агро» в порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п. п.7.4.1 і 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено розмір бюджетного відшкодування (заявлено платником у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступник податкових періодів) за липень 2010 року на суму 36625 грн., за вересень 2010 року на суму 14394 грн.

За розглядом акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 5 січня 2011 року №0000012310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 51019 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що TOB «Бахмач Aгpo» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2010 року віднесений податок на додану вартість з придбання послуг з питань пошуку та організації підписання договорів оренди землі сільськогосподарського призначення у Приватної агрофірми ім. Т.Г.Шевченка згідно договору №БА-1 від 1 липня 2010 року на загальну суму 200691,60 грн., в тому числі ПДВ 33448,60 грн. Підтвердженням проведеної операції є податкова накладна від 31 липня 2010 року №30 на суму 200691,60 грн., в т.ч. ПДВ - 33448,60 грн. та акт приймання-передачі наданих послуг від 16 липня 2010 року №282.

Перевіркою задекларованих товариством показників декларації за серпень 2010 року, встановлено, що TOB «Бахмач Aгpo» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по договору від 12 лютого 2010 року №LA-BHA-01 з придбання юридичних послуг від TOB «Апелла Консалт» на загальну суму 37271,70 грн., в тому числі ПДВ 6211,96 грн. На виконання зазначеного договору TOB «Апелла Консалт» виписано позивачу податкові накладні від 31 липня 2010 року №295 на суму 18635,85 грн., в т.ч. ПДВ 3105, грн. та від 31 серпня 2010 року №359 на суму 18635,85 грн., в т.ч. ПДВ 3105,98 грн. Між сторонами складено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №282 від 31 липня 2010 року та №347 від 31 серпня 2010 року.

Перевіркою декларації за вересень 2010 року TOB «Бахмач Aгpo» до складу податкового кредиту вересня 2010 року віднесений ПДВ, сплачений позивачем в звязку з придбання юридичних послуг від TOB «Апелла Консалт» на загальну суму 3105,98 грн. По даній операції виписані податкова накладна від 30 вересня 2010 року №422 на суму 18635,85 грн., в т.ч. ПДВ 3105,98 грн., акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30 вересня 2010 року №411.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що TOB «Бахмач Aгpo» включено до складу податкового кредиту (по рядку 16.4) декларації за серпень 2010 року суми ПДВ згідно з податковими накладними, які складені не в звітному періоді, а в попередніх звітних періодах на загальну суму ПДВ 8181,79 грн., в тому числі:

по податковій накладній ПНДКК фірма Конкорд-гей від 29 липня 2010 року №5473 на суму ПДВ 438,68 грн.;

по податковій накладній TOB «Апелла Консалт» від 31 липня 2010 року №295 на суму ПДВ 3105,98 грн.;

по податковій накладній TOB «Ніжин Arpo» від 31 липня 2010 року №77 на суму ПДВ 4104,00 грн.;

по податковій накладній ДП «Чернігівський облавтодор» Філія «Коропський райавтодор» від 30 липня 2010 року №60/8 на суму ПДВ 533,13 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв в періоді, що перевірявся, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Враховуючи вищенаведені правові норми суд приходить до висновку, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Перевіркою було встановлено факт отримання позивачем податкових накладних але не в тому звітному періоді за який сформовано податковий кредит.

Відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд доходить висновку про додержання позивачем вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Відповідно до абз. 2,3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Тобто законодавство чітко встановлює право позивача на здійснення коригування сум податкових зобовязань та податкового кредиту, подаючи податкову декларацію за наступні податкові періоди. Таким чином висновки Бахмацької МДПІ про неправомірність формування податкового кредиту ТОВ «Бахмач Агро» за податковими накладними за податкові періоди, які не відповідають звітним не відповідають чинному законодавству.

Щодо зарахування позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Апелла Консалт» та Приватною агрофірмою ім. Т.Г.Шевченка, то частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договорами про надання послуг з питань пошуку землі № БА-1 від 01.07.2010 року та про надання абонентської юридичної допомоги № LA-ВНА-01 від 12.02.2010 року до валових витрат та підтвердження використання зазначених послуг у власній господарській діяльності необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено, що здача - прийняття наданих послуг з питань пошуку земельних ділянок оформлено акт приймання-передачі наданих послуг від 16 липня 2010 року №282, який підписано сторонами та скріплено печатками. До акту приймання-передачі наданих послуг додано звіт про виконані роботи по договору, в якому зазначено, що саме Приватна агрофірма ім.. Т.Г. Шевченка здійснила пошук земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 116 фізичних га. Звіт підписано сторонами та скріплено печатками. Також до звіту про виконані роботи додано повний перелік орендодавців, розмірів земельних ділянок та їх цільового призначення. З усіма орендодавцями, пошук яких здійснила Приватна агрофірма ім.. Т.Г. Шевченка, укладено договори оренди земельних ділянок, які було оглянуто в судовому засіданні.

Виконання сторонами договору на абонентську юридичну допомогу № LA-ВНА-01 від 12.02.2010 року підтверджено актами здачі-приймання робіт № 218 від 30.06.2010 року, № 411 від 30.09.2010 року, які також підписані сторонами та скріплені печатками.

Зазначені акти прийому-передачі виконаних робіт оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Вони повністю відображають зміст здійснених сторонами господарських операцій та виконання свої зобовязань за відповідними договорами. Враховуючи вищевикладені правові норми, суд приходить до висновку, що законодавством не вимагається інших первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту.

Контрагентами позивача TOB «Апелла Консалт» та Приватною агрофірмою ім. Т.Г.Шевченка було виписано позивачу податкові накладні, оформлені належним чином, які у відповідності до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Під час розгляду справи Бахмацька МДПІ не надала доказів визнання недійсними договорів про надання послуг № БА-1 від 01.07.2010 року та про надання абонентської юридичної допомоги № LA-ВНА-01 від 12.02.2010 року, а разом з тим доказів визнання недійсними актів приймання-передачі послуг та податкових накладних.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2, 7.7.3 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення Бахмацької МДПІ №0000012310/0 від 05.01.2011 року підлягає визнанню нечинним, а позовні вимоги задоволенню, оскільки під час формування податкового кредиту за податковими деклараціями за липень, серпень, вересень 2010 року ТОВ «Бахмач Агро» дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість» стосовно зарахування сум ПДВ до складу кредиту у тому звітному податковому періоді, в якому отримано податкові накладні також стосовно віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по договорам № БА-1 від 01.07.2010 року та № LA-ВНА-01 від 12.02.2010 року, виконання яких та використання їх наслідків у власній господарській діяльності підтверджено дійсними первинними податковими документами.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції №0000012310/0 від 05.01.2011 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддяпідпис О.В. Кашпур