Постанова № 16180634, 26.05.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6036/09/1770

26 травня 2011 року 15год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Головачик В.О.,

представники відповідача: Марчук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернулося з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати рішення від 10.08.2009р. №0000102200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам. Порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» товариством допущено не було, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

10.05.2010р. судом за заявою позивача допущено заміну позивача, Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів", його правонаступником Приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів".

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що відповідачем на підставі акта від 07.08.2009р. №716/22/30923971 позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 06.06.2008р. №47, від 17.12.2007р. №9-МТ, від 14.10.2008р. №5-SP, від 18.05.2008р. №SGСС-Kostopol-AG170408 та від 23.06.2008р. №25 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2009р. №0000102200 у розмірі 735870,05грн. Вказав, що дане рішення суперечить чинному законодавству, оскільки належним чином оформленими документами повністю підтверджено своєчасність надходження імпортного товару за контрактами, які були предметом перевірки Костопільською МДПІ, а відтак, відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994р. Зауважив, посилаючись на положення ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959-XII та розділ IV Митного кодексу України, що моментом імпорту, тобто поставки на митну територію України товарів, у кожному разі є момент перетину товаром митного кордону, а не дата оформлення ВМД. Відтак, ототожнення відповідачем моменту імпорту товарів з моментом його митного оформлення є помилковим. Таке тлумачення законодавства відповідачем призвело до того, що перевірка валютного законодавства зводилася лише до перевірки наявності чи відсутності ВМД, а не перевірки наявності чи відсутності товару на митній території України і виконання умов договору поставки. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. N185/94-ВР встановлює відповідальність субєктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків поставки, а не за наявність чи відсутність ВМД. Просив позов задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати оспорюване рішення відповідача.

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема пояснила, що за результатами проведеної перевірки позивача було складено акт від 07.08.2009р. №716/22/30923971, у якому зафіксовано порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за наступними контрактами: імпортна частина контракту від ЗАТ «СТЕКЛОПАК» в сумі 2500000 рос.руб./546160,00грн. на день перевірки не надійшла в законодавчо встановлені терміни (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 02.05.2009р., 23.05.2009р., 24.05.2009р.); імпортна частина контракту від фірми «PARKINSON-SPENSER REFRACTORIES LTD» в сумі 8162,26євро/173543,16грн. на день перевірки надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 13.05.2009р.; імпортна частина надійшла 12.06.2009р.); імпортна частина контракту від фірми «MAUL TECHNOLOGI» в сумі 48914,83 дол. США/276902,31грн. на день перевірки надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 29.11.2008р., 24.02.2009р., 01.06.2009р.; імпортна частина надійшла 10.06.2009р.); імпортна частина контракту від фірми «SGCC» в сумі 95250,00 євро/713965,33грн. на день перевірки не надійшла в законодавчо встановлені терміни (граничний термін надходження імпортної частини контракту 04.02.2009р.). На підставі вказаного акта Костопільською МДПІ було прийняте рішення від 10.08.2009р. №0000102200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 735870,05грн. Вказала, що висновки податкового органу та оспорюване рішення є законними й обґрунтованими з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. N185/94-ВР строки розрахунків за імпортними операціями повязані зі строками поставки, а це в свою чергу зумовлює необхідність визначення моменту поставки з метою визначення строків імпортної операції. Згідно з вимогами Інструкції «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999р. №136, здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобовязань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Таким чином, датою імпорту у випадку ввезення на територію України продукції, яка згідно із законодавством підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД, зокрема типу ІМ-40. Зауважила, що позивачем не зазначено жодної норми законодавства, яка б підтверджувала його позицію щодо збігу здійснення поставки з моментом перетину товаром кордону. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 05.08.2009 по 07.08.2009р. було проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 06.06.2008р. №47, від 17.12.2007р. №9-МТ, від 14.10.2008р. №5-SP, від 18.05.2008р. №SGСС-Kostopol-AG170408 та від 23.06.2008р. №25, за наслідками якої складено акт від 07.08.2009р. №716/22/30923971 (а.а.с.9-17).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме:

- імпортна частина контракту від ЗАТ "СТЕКЛОПАК" в сумі 2500000рос.руб./546160,00грн. на день перевірки не надійшла в законодавчо встановлені терміни (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 02.05.2009р., 23.05.2009р., 24.05.2009р.);

- імпортна частина контракту від фірми "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" в сумі 8162,26євро/59109,70грн. на день перевірки надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 13.05.2009р.; імпортна частина надійшла 12.06.2009р.);

- імпортна частина контракту від фірми "MAUL TECHNOLOGY", США, в сумі 48914,83дол.США/276902,31грн. на день перевірки надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) 29.11.2008р., 24.02.2009р. та 01.06.2009р.; імпортна частина надійшла 10.06.2009р.);

- імпортна частина контракту від компанії "SGCC", Франція, в сумі 95250,00євро/713965,33грн. не надійшла в законодавчо встановлені терміни (граничний термін надходження імпортної частини 04.02.2009р.).

На підставі вказаного акта перевірки від 07.08.2009р. №716/22/30923971 Костопільською МДПІ прийнято рішення від 10.08.2009р. №0000102200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 735870,05грн. (а.с.22).

Як встановлено судом, позивач в охопленому податковою перевіркою періоді ввозив на територію України товари на підставі зовнішньоекономічних контрактів з такими нерезидентами як ЗАТ "СТЕКЛОПАК", фірмою "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD", фірмою "MAUL TECHNOLOGY", компанією "SGCC".

Так, 17 грудня 2007 року між фірмою "MAUL TECHNOLOGY" та ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" було укладено контракт №9-МТ. Відповідно до умов вказаного контракту, з урахуванням додатку №2 від 30.12.2008р., фірма "MAUL TECHNOLOGY" взяла на себе зобовязання продати ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" запасні частини до склоформуючої машини відповідно до специфікації, що зазначена в додатку №1, упродовж 10 тижнів з дня отримання авансу у розмірі 50% від суми контракту на умовах CIP аеропорт Бориспіль (Інкотермс 2000) (а.а.с.77-84).

На виконання умов контракту ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" здійснено перерахування коштів нерезиденту на загальну суму 48906,00 дол.США:

- 24000,00 дол.США платіжним дорученням від 02.06.2008р. №218 (а.с.92);

- 8300,00 дол.США платіжним дорученням від 28.08.2008р. №293 (а.с.91);

- 16606,00 дол.США платіжним дорученням від 03.12.2008р. №343 (а.с.90).

Імпортна частина контракту від фірми "MAUL TECHNOLOGY" надійшла на територію України 30.12.2008р., що підтверджується відмітками відповідних митниць на авіаційній вантажній накладній, 05.01.2009р. товар було передано під митний контроль на СТЗ, оформлено ВМД (а.а.с.85-89).

18 травня 2008 року між компанією "SGCC" та ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" було укладено контракт № SGCC- Kostopol-AG170408. Відповідно до умов вказаного контракту, з урахуванням додаткової угоди від 11.07.2008р. №1, компанія "SGCC" взяла на себе зобовязання поставити ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" три багатофункціональні машини марки М270PCI для контролю склотари відповідно до додатків №1 і 2 упродовж 16 тижнів з моменту підписання контракту на умовах CIP - Костопіль (Інкотермс 2000) (а.а.с.62-68).

На виконання умов контракту ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" здійснено перерахування авансу нерезиденту в сумі 95250,00євро платіжним дорученням від 08.08.2008р. №270, на іншу частину коштів за контрактом було відкрито акредитив у Рівненській філії ВАТ «Укрексімбанк» (а.а.с.72, 75-76).

Імпортна частина контракту від компанії "SGCC" надійшла на територію України 13.12.2008р., що підтверджується відмітками відповідних митниць на CMR, 16.12.2008р. товар було передано під митний контроль на СТЗ, оформлено ВМД (а.а.с. 69, 70, 73-74).

6 червня 2008 року між ЗАТ "СТЕКЛОПАК" та ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" було укладено контракт поставки обладнання №47. Відповідно до умов вказаного контракту, з урахуванням додаткової угоди від 03.09.2008р. №1, ЗАТ "СТЕКЛОПАК" взяло на себе зобовязання поставити ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" обладнання відповідно до специфікації упродовж 115 днів з дня внесення авансового платежу на умовах FCA м.Орел, Росія (Інкотермс 2000) (а.а.с.23-31).

На виконання умов контракту ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" здійснено перерахування коштів нерезиденту на загальну суму 2500000,00 рос. руб.:

- 1500000,00 рос.руб. платіжним дорученням від 03.11.2008р. №324 (а.с.46);

- 500000,00 рос.руб. платіжним дорученням від 24.11.2008р. №335 (а.с.47);

- 500000,00 рос.руб. платіжним дорученням від 25.11.2008р. №336 (а.с.48).

Імпортні частини контракту від ЗАТ "СТЕКЛОПАК" надійшли на територію України 09.04.2009р. та 29.04.2009р., що підтверджується відмітками відповідних митниць на відповідних CMR, 14.04.2009р. та 06.05.2009р. товар було передано під митний контроль на СТЗ, оформлено відповідні ВМД (а.а.с.32-33, 34-35, 36-37, 44-45, 49, 54, 50, 51, 52, 56, 58, 60).

14 жовтня 2008 року між фірмою "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" та ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" було укладено контракт №5-SP. Відповідно до умов вказаного контракту фірма "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" взяла на себе зобовязання продати ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" продукцію відповідно до специфікації, що зазначена в додатку №1, упродовж 14 тижнів з моменту виконання покупцем п.3.2 контракту (50% передоплати) на умовах DDU Костопіль, Україна (Інкотермс 2000) (а.а.с.93-98 ).

На виконання умов контракту ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" здійснено перерахування коштів нерезиденту на загальну суму 48906,00 дол.США:

-8162,26 євро платіжним дорученням від 13.11.2008р. №328 (а.с.103);

-3634,17 євро платіжним дорученням від 02.02.2009р. №19 (а.с.105).

Імпортна частина контракту від фірми "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" надійшла на територію України 22.02.2009р., що підтверджується відмітками відповідних митниць на CMR, оформлено ВМД (а.а.с.99-102).

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів та пояснень представників сторін, висновки про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959-XII і, відповідно, нарахування пені, здійснено за рахунок співставленням дат оформлення позивачем ВМД типу ІМ-40 і дат граничного терміну надходження товару за імпортними контрактами. Суд не може погодитись із такими висновками і розрахунками відповідача зважаючи на таке.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі Закон №185/94-ВР) (в редакції, що діяла на момент здійснення авансових платежів) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Статтею 4 Закон №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами 180-денного терміну, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно зі ст.1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. N959-XII (далі Закон N959-XII) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Крім того, ст.1 Закону N959-XII визначає, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця, а моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Відповідно до ст.6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон.

Пунктом 2 ст.1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Стаття 40 Митного кодексу України передбачає, що усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю, а згідно зі ст.43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

В силу вимог ст.92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, первинним є перетин товаром митного кордону України, як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія, має інше правове навантаження.

Відтак, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологіч-ному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Відтак, вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Наявність на вантаж товаросупровідного документу, поставлення на якому відбитку штампа "під митним контролем" з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Так, судом встановлено, що на виконання умов контракту від 17.12.2007р. №9-МТ фірма "MAUL TECHNOLOGY" (США) поставила позивачу продукцію на умовах CIP аеропорт Бориспіль. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000 умови поставки CIP (фрахт/перевезення та страхування оплачено до) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Продавець зобовязаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, відповідно до ст.А.3, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату або в межах узгодженого періоду. Тобто, при поставці на умовах CIP основний обовязок постачальника вважається виконаним в момент передачі товару перевізнику, аналогічним чином вирішується питання переходу права власності.

Як свідчать матеріали справи, а саме вантажно-супровідні документи, товар за вказаним контрактом отримано перевізником за місцезнаходженням постачальника 16.12.2008р. (завантажено в США).

На митну територію України товар надійшов 30.12.2008р. відповідно до авіаційної вантажної накладної (Air Waybill), на якій стоїть штамп “Під митним контролем” з відповідною датою, що підтверджує факт поставки товару на митну територію України.

На виконання умов контракту від 18.05.2008р. № SGCC- Kostopol-AG170408 компанія "SGCC" поставила позивачу товар на умовах CIP Костопіль. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000 умови поставки CIP (фрахт/перевезення та страхування оплачено до) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Продавець зобовязаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, відповідно до ст.А.3, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату або в межах узгодженого періоду. Тобто, при поставці на умовах CIP основний обовязок постачальника вважається виконаним в момент передачі товару перевізнику, аналогічним чином вирішується питання переходу права власності.

Як свідчать матеріали справи, а саме вантажно-супровідні документи, товар за вказаним контрактом отримано перевізником за місцезнаходженням постачальника 09.12.2008р. (завантажено у Франції).

На митну територію України товар надійшов 13.12.2008р. відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), на якій стоять штампи “Під митним контролем” з відповідною датою, що і є підтвердженням поставки товару на митну територію України.

На виконання умов контракту від 06.06.2008р. №47 ЗАТ "СТЕКЛОПАК" поставило позивачу товар на умовах FCA м.Орел, Росія. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000 умови поставки FCA (франко-перевізник) означають, що постачальник зобовязаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Як свідчать матеріали справи, а саме вантажно-супровідні документи, товар за вказаним контрактом отримано перевізником за місцезнаходженням постачальника 08.04.2009р. та 24.04.2009р.(завантажено у Росії).

На митну територію України товар надійшов 09.04.2009р. та 29.04.2009р. відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), на яких стоять штампи “Під митним контролем” з відповідними датами, що і є підтвердженням поставки товару на митну територію України.

На виконання умов контракту від 14.10.2008р. №5-SP фірма "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" поставила позивачу товар на умовах DDU Костопіль, Україна. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000 умови поставки DDU (поставка без сплати мита) означають, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. При цьому продавець зобовязаний надати не розвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Як свідчать матеріали справи, а саме вантажно-супровідні документи, товар за вказаним контрактом отримано перевізником за місцезнаходженням постачальника 20.02.2009р. (завантажено у Литві).

На митну територію України товар надійшов 22.02.2009р. відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), на якій стоять штампи “Під митним контролем” з відповідною датою, що і є підтвердженням поставки товару на митну територію України.

Таким чином, зважаючи на альтернативне визначення моменту здійснення експортного (імпортного) контракту, передбачене ст.1 Закону N959-XII, як моменту, на який здійснено всі обовязки за зазначеним контрактом, враховуючи вищевказані умови поставки товарів за обумовленими контрактами відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, суд приходить до висновку про виконання усіх своїх зобовязань нерезидентами пере позивачем: фірма "MAUL TECHNOLOGY" за контрактом від 17.12.2007р. №9-МТ 16.12.2008р.; компанія "SGCC" за контрактом від 18.05.2008р. №SGCC- Kostopol-AG170408 09.12.2008р.; ЗАТ "СТЕКЛОПАК" за контрактом від 06.06.2008р. №47 08.04.2009р. та 24.04.2009р.; фірма "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD" за контрактом від 14.10.2008р. №5-SP 20.02.2009р.

Згідно зі ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Нормами Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574, встановлено, що вантажна митна декларація (ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, та засвідчує надання субєкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Відповідно до п.1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247, при перевезенні автомобільним транспортом при імпорті моментом перетину митного кордону вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, що надійшов для ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” від нерезидентів на митну територію України, був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчать акти прийому-передачі товару від 01.12.2008р. №403, від 16.12.2008р. №414, від 14.04.2009р. №162, від 14.04.2009р. №163, від 06.05.2009р. №176, від 06.05.2009р. №175 (а.а.с.53-61, 70-71), у звязку з чим відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 та Класифікатора митних режимів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2007р. N1048, оформлені вантажні митні декларації типу ІМ 74, ІМ 74 КО (митний режим - митний склад).

Згідно зі ст.1 Митного кодексу України митний режим - сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Стаття 185 МК України визначає такі види митного режиму відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, знищення або руйнування, відмова на користь держави.

Відповідно до ст.212 МК України митний склад це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Крім того, згідно з ч.3 ст.214 Кодексу товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

При декларуванні товару в режимі імпорту здійснюється оформлення вантажної митної декларації типу ІМ 40.

Тобто, дана декларація типу ІМ 40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу “Під митним контролем”з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону.

Водночас, цьому не суперечать і приписи Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631 (далі Інструкція №136), на яку посилається відповідач.

Зокрема, відповідно до п.1.1 Інструкції №136 здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Однак, дана норма не передбачає, що обов'язковим документом, що підтверджує поставку товару на митну територію України за імпортним контрактом є вантажно-митна декларація типу ІМ 40.

Згідно пп.3.3 п.3 Інструкції №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, IM-72 “Магазин безмитної торгівлі”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування”) та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, Інструкцією №136 встановлюється лише можливість використання ВМД для зняття банком з контролю імпортної операції.

Тобто, жодним нормативно-правовим актом України не встановлюється правило, згідно якого єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції, є вантажна митна декларація типу ІМ 40.

Крім того, Закон №185/94-ВР встановлює відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений статтею 1 цього ж Закону.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних та вантажних митних декларацій товар перетнув митний кордон України та був взятий під митний контроль в межах граничного строку, передбаченого ст.2 Закону №185/94-ВР.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Костопільською МДПІ не доведено правомірності прийнятого рішення від 10.08.2009р. №0000102200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 735870,05грн., а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2009р. №0000102200.

Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.