Постанова № 16180324, 10.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/305/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі Арсенюк А.О.

за участю: представника позивача Тодорашка А.В.

представника відповідача Ковачова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ПрогресСтрой” до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй»з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, в якому просило визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0013031701/0 від 28.12.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято ДПІ у Приморському районі з порушенням вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідачем було неправомірно нараховано ТОВ «Прогрес-Строй»податок з доходів фізичних осіб та штрафні (фінансові) санкції, оскільки висновки ДПІ у Приморському районі про порушення позивачем вимог податкового законодавства грунтувалися на письмових поясненнях громадян, які були відібрані оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Приморському районі м.Одеси Даниловим І.І. у гр. Томашевського В.В. та колишніх працівників позивача. Крім того, представник позивача стверджував, що факти додаткового доходу громадян не підтверджуються первинними або іншими документами, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що є порушенням вимог п.1.6. п.1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, яким передбачено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Дані обставини викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ДПІ у Приморському районі в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення, своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Прогрес-Строй» за період з 01.01.2008 року по 30.03.2010 року. Представник відповідача зазначив, що підчас перевірки були відібрані письмові пояснення у гр. ОСОБА_5 та колишніх працівників підприємства, які зазначили, що отримували додатковий дохід з якого позивачем було утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Крім того, представник відповідача стверджував, що позивачем було порушено п.2.1 ст.2, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.2, 16.3.5 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, а саме: старшим державним податковим ревізор-інспектором Адировим Д.М. та старшим державним податковим ревізор-інспектором Осіпчук О.М. на підставі наказу № 1567 від 08.11.2010 року (а.с.146), направлень № 001569/1640 від 08.11.2010 року та № 002009/1825 від 06.12.2010 року (а.с.145, 147) та у звязку із неодноразовим надходженням колективних скарг громадян, які мали правові відносини з платником податків було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правильності обчислення, своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Прогрес-Строй»за період з 01.01.2008 року по 30.03.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 17298/17-1/31502358/470 від 21.12.2010 року (а.с. 29-34).

Суд дослідив, що на підставі акту перевірки від 21.12.2010 року відповідачем - ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013031701/0 від 28.12.2010 року (а.с.28).

З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному рішенні визначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення вимог п. 2.1 ст.2, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. 16.3.2., 16.3.5 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у звязку з чим відповідачем визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пп.17.1.7, п.п.17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 102468,57 грн. в тому числі: за основним платежем 34162,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 68324,38 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про Державну податкову службу», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно положень п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Положеннями п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до пп.17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб несе особа, яка фактично виплатила дохід фізичній особі без утримання податку з доходу фізичних осіб. Тобто, доказом порушення податкового законодавства в даному випадку можуть бути лише факти, які підтверджують виплати особою фізичним особам доходу без утримання податку.

Судом встановлено, що висновки ДПІ у Приморському районі щодо порушення позивачем п. 2.1 ст.2, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідач ґрунтує на даних, викладених в пп.3.1.7. п. 3.1. розділу 3 Акту. Дані висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства перевіряючи ґрунтували, на письмових поясненнях громадян, відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси, лейтенантом податкової міліції ОСОБА_3 у гр. ОСОБА_5 та колишніх працівників ТОВ «Прогрес-Строй».

Суд вважає, що відображення в акті таких фактів, як доказів порушень позивачем податкового законодавства України, є порушенням вимог пп. 1.6., 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205 (далі «Порядок»), оскільки п.1.6. передбачено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Пунктом 1.7. передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, з огляду на зазначене, судом встановлено, що такі докази, як пояснення громадян не можуть бути прийняті до уваги, як докази порушення з боку позивача вимог податкового законодавства України, оскільки такі докази не стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прогрес-Строй»та не підтверджені документально.

Крім того, суд вважає, що отримання громадянами «додаткових доходів»від ТОВ «Прогрес-Строй», як це зазначено в акті, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на субєктивних припущеннях перевіряючих які не мають підтверджених доказів. Тобто факт отримання громадянами «додаткових доходів»від позивача документально не підтверджені, оскільки згідно вимог п. 2.3.4. Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог Порядку в акті саме на таких необґрунтованих даних та субєктивних припущеннях податковою зроблені безпідставні висновки щодо порушення Позивачем п. 2.1 ст.2, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. 16.3.2., 16.3.5 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не утримання та неперерахування до бюджету до податку з доходів фізичних осіб у сумі 34162,19 грн.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність прийняття відповідачем вказаного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно нараховано суму податкового зобовязання в розмірі 102486,57 грн.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 0013031701/0 від 28.12.2010р., прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, в звязку з чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй»підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 06 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес Строй” до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 28 грудня 2010 року №0013031701/0.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 10 червня 2011 року.

Суддя О.В.Глуханчук