Постанова № 16178714, 07.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6231/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:28

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріБолхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.05.2011 року), відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 08.02.2011 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Торезі Донецької області (далі ДПІ у м. Торезі, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (далі ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», відповідач) заборгованості з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 07.04.2011 року за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом за наведеними податками у загальній сумі 337639,82 грн., у т.ч.: податку на додану вартість у сумі 117493,00 грн. та податку на доходи з фізичних осіб на суму 220146,82 грн., яка виникла у звязку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобовязання на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 18.03.2011 року № 9001326570, податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб від 18.03.2011 року № 9001240210 та № 9001251494. Приймаючи до уваги факт несплати ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

Через канцелярію суду позивач надав заяву від 20.05.2011 року про уточнення позовних вимог (вхідний Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року № 16439), в частині зменшення позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у загальному розмірі 291650,54 грн., у т.ч.: податку на додану вартість у сумі 87664,30 грн.; податку на доходи фізичних осіб у сумі 203986,24 грн. (основний платіж 203792,45 грн., пеня 193,79 грн.).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, надав суду заперечення у яких зазначив, що заборгованість з податку на додану вартість визнає у повному обсязі. Проте, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб визнає частково, обґрунтовуючи тим, що борг з цього податку виник не в березні 2011 року, як це зазначає у позовній заяві позивач, а з 01.01.2005 року та наростаючим підсумком збільшувався. Таким чином, позивачем пропущений строк давності для стягнення податкового боргу 1095 днів, а тому сума боргу за податком з доходів фізичних осіб, яку визнає позивач, становить у розмірі 109 722,67 грн., а не 220146,82 грн. При цьому, відповідач з посиланням на ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та просить суд розглянути питання щодо розстрочення судового рішення про стягнення податкового боргу за наведеними платежами у звязку із важким фінансовим становищем та великою кредиторською заборгованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» зареєстровано як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Торезької міської ради Донецько області 24.07.20019963 року за № 1264120 0000 000013, ідентифікаційний код юридичної особи 00176745, юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, буд. 1. ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Торезі з 26.06.2008 року за № 485/29-014-1.

1. Щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідач самостійно визначив свої податкові зобовязання з податку на додану вартість на підставі поданої до ДПІ у м. Торезі податкової декларації з податку на додану вартість (далі декларація з ПДВ) від 18.03.2011 року № 9001326570 за лютий 2011 року, з якої сума податку на додану вартість, що несплачена до державного бюджету, складає у 117 493 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста девяносто три грн.).

У звязку із частковим погашенням наведеної суми податкової заборгованості, а саме, у розмірі 29828,70 грн., що підтверджено наданою позивачем до матеріалів справи обліковою карткою відповідача за платежем «Податок на додану вартість», за ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» рахується заборгованість у розмірі 87664,30 грн., яку просить стягнути позивач на підставі поданої до суду заяви про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача не спростовував наведену суму податкового боргу з податку на додану вартість, та підтвердив, що така заборгованість відповідачем визнається у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 87664,30 грн. відповідач визнав в повному обсязі, про що заявив у судовому засіданні, підстав для неприйняття такої заяви у суду відсутня, але, станом на день розгляду цього спору наведена вище сума боргу підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цієї частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Відносно стягнення з відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ у м. Торезі наступні податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб (далі - декларація з ПДФО):

- декларація з ПДФО за січень 2011 року від 18.03.2011 року № 9001240210, з якої вбачається, що відповідач самостійно визначив суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агента (код рядка декларації 15), що становить у розмірі 227375,29 грн.;

- декларація з ПДФО за лютий 2011 року від 18.03.2011 року № 9001251494, з якої вбачається, що відповідач самостійно визначив суму заборгованості з виплати заробітної плати на перше число місяця, що настає за звітним (за якою термін виплати не настав) (код рядка декларації 14), що становить у розмірі 44511,69 грн.

Отже, як вбачається з даних декларацій з ПДФО за січень та лютий 2011 року, відповідач самостійно визначив суму податку на доходи з фізичних осіб, яка повинна бути сплачена до місцевого бюджету за даними цих декларацій, а саме: 271886,98 грн. (227375,29 грн. + 44511,69 грн.). Проте, враховуючи часткове погашення відповідачем цього податку, що підтверджено наданими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями та обліковою карткою за платежем «Податок на доходи з фізичних осіб», позивач зазначив, що станом на момент подання заяви про уточнення позовних вимог (23.05.2011 року) за ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 203986,24 грн. (у т.ч., основний платіж в сумі 203792,45 грн., пеня в сумі 193,79 грн.), яку просить стягнути у судовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти наведеної суми податку на доходи з фізичних осіб, яку просить стягнути позивач, оскільки вважає, що ДПІ у м. Торезі пропущений строк позовної давності для стягнення податкового боргу, який становить 1095 днів, а тому фактичною сумою податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, яку не спростовує позивач, є сума у розмірі 109722,67 грн.

Приписами Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення податкового боргу, далі Закон України № 2181-ІІІ) встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ).

У відповідності до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 18 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III встановлено процедуру визнання податкових боргів безнадійними та їх списання, в тому числі боргів, по яких минув строк позовної давності.

Під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом та Податковим кодексом України (пп. «в» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181-ІІІ; пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України). Таким строком є 1095 календарних дня ( ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ; ст. 102 Податкового кодексу України).

Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом ДПА України від 14.03.2001 № 103 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за №16/6304 (втратив чинність з 24.12.2010 року, далі Порядок № 103) та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010року № 1034 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1429/18724 (чинний, прийнятий відповідно до статті 101 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», далі Порядок № 1034), також передбачено списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання (рішення керівника податкового органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Відповідно до норм Закону України № 2181 та Податкового кодексу України узгоджуються ті податкові зобовязання, що визначені платником податків в деклараціях або нараховані органами державної податкової служби.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі Інструкція № 276) узгоджені суми податкового зобовязання відображаються в картках особових рахунків платників податків. А у випадку їх несвоєчасної сплати, такі суми податкового зобовязання набувають статусу податкового боргу.

Таким чином, відлік строку давності (1095 календарних днів) розпочинається з дати відображення в картках особових рахунків сум податкового боргу, тобто - від фактичної дати виникнення такого податкового боргу, з урахуванням сум податкового боргу, які залишилися несплаченими на 1096 день.

Згідно з пунктом 5.1 Порядку № 103 (діючого до 23.12.2010 року) та пунктом 4.1 Порядку № 1034 (чинний з 24.12.2010 року) за умови наявності податкового боргу, стосовно якого минув строк давності 1095 днів від дня узгодження податкового зобовязання, платник податків звертається до податкового органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу з письмовою заявою, в якій зазначає суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до ДПІ у м. Торезі з заявою про списання податкового органу, а податковий орган не приймав подібного рішення, як це передбачено нормами Порядку № 103 та Порядку № 1034.

Крім того, відповідачем у рядку 15 податкової декларації з ПДФО за січень 2011 року від 18.03.2011 року № 9001240210 самостійно відображена сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року, яка є узгодженою у відповідності з нормами Податкового кодексу України.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим кодексом України (далі ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» не сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

За даних обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Торезі в частині стягнення з ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 203986,24 грн. (у т.ч., основний платіж в сумі 203792,45 грн., пеня в сумі 193,79 грн.) є правомірною, а тому таки вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами статті 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

За пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у м. Торезі є субєктом владних повноважень, та здійснює повноваження в даних правовідносинах надані їй чинним законодавством України.

Документи, що надані до матеріалів справи ДПІ у м. Торезі також свідчать про існування безперервної податкової заборгованості у ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення». Так, з метою погашення такої заборгованості ДПІ у м. Торезі приймалися заходи, передбачені чинними на час виникнення порушення Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, боржнику вручені перша та друга податкові вимоги (відповідно, від 13.10.2001 року № 1/14 та від 12.11.2001 року № 2/119).

Також вбачається, що відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 29.01.2009 року № 22428403 активи ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (згідно з актм опису активів від 29.09.2008 року № 17/24-012-1) перебувають у податковій заставі ДПІ у м. Торезі.

Крім того, заступником начальника ДПІ у м. Торезі прийняте рішення від 17.01.2003 року за № 18/24-013-12 про стягнення коштів та продаж інших активів ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» в рахунок погашення його податкового боргу.

Вказані заходи не призвели до погашення заборгованості.

При цьому, у справі відсутні докази стосовно апеляційного чи судового оскарження дій та актів позивача щодо застосованої податкової застави майна відповідача, прийнятого рішення про продаж активів, податкових вимог тощо.

На підставі наведеного судом встановлено, що податковий борг ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» з податку на додану вартість на день розгляду даної адміністративної справи становить 87664,30 грн., з податку на доходи фізичних осіб становить 203986,24 грн. (у т.ч., основний платіж 203792,45 грн., пеня 193,79 грн.).

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення з посиланням на ст. 263 КАС України, викладене у запереченні на позов, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Оскільки на момент надання такого клопотання відсутнє судове рішення у даній адміністративній справі, у суду відсутні підстави для зміни способу та порядку його виконання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що сума податкового боргу ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком, наданим ДПІ у м. Торезі та підтверджені матеріалами справи і поясненнями позивача, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (ідентифікаційний код юридичної особи 00176745, юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, буд. 1) в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом 291650, 54 грн. (двісті девяносто одна тисяча шістсот пятдесят грн.. 54 коп.), у т.ч.:

- податок на додану вартість у розмірі 87664,30 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 30 коп.) код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 31110029700084;

-податок на доходи фізичних осіб у розмірі 203792,45 грн. (двісті три тисячі сімсот девятсот дві грн.. 45 коп.) та пеню у розмірі 193,79 грн. (сто девяносто три грн. 79 коп.) код платежу 11019900, отримувач місцевий бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 33218800700084.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників позивача та відповідача 7 червня 2011 року. Повний текст постанови виготовлений 10 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.