Постанова № 16178668, 02.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6135/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Стрельченко К.А.

від відповідача: Бурих К.В., Маковецької Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом на підставі акту від 21.02.2011р. № 208/23-2/20366602 про результати планової виїзної перевірки з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при здійснені господарських операцій з ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 12.03.2010 р. № 0000632340 - про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 1570029 грн., у тому числі за основним платежем - 1256023 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 314006 грн.;

від 12.03.2010 р. № 0000612340 - про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1256024 грн., у тому числі за основним платежем - 1004819 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 251205 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями податкового органу, вказуючи на те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1256023 грн. та пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 1004819 грн. здійснений з посиланням на укладання нікчемного правочину з контрагентом ТОВ «Укрмашпром», через що відповідач вважає, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету, а вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних.

Такі висновки відповідача позивач вважає необґрунтованими, не доведеними належними доказами, а визначення суми податкових зобовязань вважає здійсненим безпідставно та неправомірно. Відповідачу в ході перевірки були надані усі первинні документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, висновки про те, що операції не мали реального характеру та не були призначені для використання у власній господарської діяльності, є припущенням та не підтверджується належними доказами.

Крім того, позивач зазначає, що позапланова перевірка, яка оформлена актом від 21.02.2011 року, проводилась за період червень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року. У той же час плановою перевіркою, що оформлена актом від 11.10.10 № 1703/23-2/20366602, період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року вже був перевірений. Тобто, податковим органом один і той же звітний період перевіряється двічі, з різними результатами таких перевірок - відсутність порушень по взаємовідносинам з TOB «Укрмашпром» - по плановій перевірці, та встановлення таких порушень - по позаплановій.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що був чинний на момент виникнення правових відносин планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Вважає, що зазначене свідчить про неправомірну перевірку вдруге періоду червня-грудня 2009 року та січня-березня 2010 року, та про проведення планової перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності, а за окремими видами зобов'язань, що заборонено законодавством.

Позивач просить визнати неправомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 р. № 0000632340 та № 0000612340.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили,

що на підставі наказу №138 від 08.02.2011р. відповідачем проведено позапланову невиїзну переві рку позивача, з питань дотримання вимог законодавства з оподаткування по взаємовідносинам з TOB «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р., січень-березень 2010р. про проведення якої позивач був повідомлений повідомленням №5688/10/23 від 08.02.2011р.

В ході проведеної перевірки встановлені порушення п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями у частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1256023 грн.; п.п 7.2.3, п.п 7.2.4, п.п 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вар тість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. занижено податок на додану вар тість, що підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 1004819грн., які обґрунтовані тим, що взаємовідносини між ПАТ «Донецькавтотранс» та TOB «Укрмашпром» відбувались на підставі документу, що має назву «договір від 01.09.2009р. №ДАТ-09/П». ПАТ «Донецькавтотранс» перерахувало TOB «Укрмашпром» грошові кошти в яко сті 100% передоплати. Згідно наданих відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними по стачальниками», станом на 31.03.2010р. дебіторська заборгованість TOB «Укрмашпром» перед ПАТ «Донецькавтотранс» за договором від 01.09.2009р. №ДАТ-09/П становить 6028911,81 грн.

В наданому до перевірки договорі від 01.09.09 №ДАТ-09/П від сутні такі істотні умови, як номеклатура товару, ціна, кількість, строки поставки та умови постачання.

Перевіркою встановлено, що перелік істотних положень дого вору від 01.09.2009р. №ДАТ-09/П є вичерпним. Будь які доповнення до документу від 01.09.09 №ДАТ-09/П згідно наданих до перевірки документів відсутні. Документи, які свідчать про фактичне перевезення продукції, акти приймання-передачі товару, довіреності на отримання товару відсутні. Отримання товару перевіркою не встановлено.

ДПІ у Київському районі м. Донецька при проведенні перевірки ТОВ «Укрмашпром» встановлена відсутність платника за юридичною адресою, що підтверджено актом від 16.06.10 № 1828/23-3. На запит до ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька №1917/23-2 отримано Дові дку про невстановлення місцезнаходження платника від 25.10.2010 №585.

За результатами проведеної невиїзної позапланової документальної перевірки, результати якої оформлено актом №4077/23-3/32645813 зменшено безпідставно сформовані податкові зо бов'язання та податковий кредит ТОВ „Укрмашпром" (ЄДРПОУ 32645813) за червень - грудень 2009, січень та березень 2010 року у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями): « Податкова накладна видається платни ком податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування по даткового кредиту покупця»; п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вар тість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) : «Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів( робіт, послуг)»

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Донецькавтотранс» до складу податкового кредиту враховані податкові накладні виписані ТОВ «Укрмашпром».

У відповідності до даних бази «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контра гентів на рівні ДПА України» за жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р. встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ТОВ «Укрмашпром», та податковим кре дитом ПАТ «Донецькавтотранс». А саме: ТОВ «Укрмашпром» у жовтні 2009р., листопаді 2009р., грудні 2009р., січні 2010р не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПАТ «Донецькавтотранс», яке задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ „Укрмашпром", у загальній сумі ПДВ 1004818,64грн.

Станом на 21.02.09 розбіжності не усунуто, податкові зобов'язання по взаємовідносинам із ПАТ «Донецькавтотранс» ТОВ «Укрмашпром» не задекларовано, таким чином підстави для фо рмування податкового кредиту відсутні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач Публічне акціонерне товариство „Донецькавтотранс” зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 17.08.1995 р. виконавчим комітетом Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 20366602, здійснює господарську діяльність на підставі статуту. У звязку зі зміною назви юридичної особи з публічного акціонерного товариства „Донецькавтотранс” на публічне акціонерне товариство „Транспортні системи України”, були внесені зміни до статуту були внесені зміни до Статуту підприємства, що зареєстровані 06.04.2010 року за №12661050026014494. Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Згідно Статуту Товариства „Транспортні системи України”, позивач здійснює наступні види діяльності, зокрема: функціонування автомобільного транспорту, формування єдиної маршрутної мережі області, організація перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських, приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних маршрутах, ремонт та обслуговування всіх систем вантажних та легкових автомобілів, перевезення пасажирів.

Відповідач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, ДПІ у Київському районі м.Донецька у червні 2010р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрмашпром» (код за ЄДРПОУ 32645813) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період червень-грудень 2009р. та січень, березень 2010р., оформлену актом №4077/23-3/32645813 від 16.06.2010р.

Згідно акту перевірки, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» зареєстроване рішенням виконкому Київської районної ради м.Донецька за №786/6 від 06.10.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію від 06.10.2003р. №739345. Взято на податковий облік ДПІ у Київському районі м.Донецька 18.11.2003р. за №4659.

На момент перевірки ТОВ «Укрмашпром» перебувало на податковому обліку та зареєстровано платником ПДВ згідно свідоцтва від 02.03.2006р. № 07786793.

При проведені перевірки встановлена відсутність ТОВ «Укрмашпром» за юридичною адресою, що підтверджено актом від 16.06.2010р. №1828/23-3.

За результатами перевірки, через ненадання платником податків підтверджуючих первинних документів зменшено сформовані податкові зобовязання та податковий кредит ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р. та січень, березень 2010р. у повному обсязі. Результати перевірки направлені ДПІ у Київському районі м.Донецька до ДПІ обліку контрагентів.

У лютому 2011 року ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька на підставі наказу №138 від 08.02.2011р. проведено позапланову невиїзну переві рку позивача, з питань дотримання вимог законодавства з оподаткування по взаємовідносинам з TOB «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р., січень-березень 2010р.

Про проведення перевірки відповідач інформував ПАТ „Донецькавтотранс” повідомленням №5688/10/23 від 08.02.2011р., яке отримано посадовою особою позивача (Мангуш Т.І.) 08.02.2011р. За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.02.2011р. № 208/23-2/20366602 та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2011 року № 0000632340 та № 0000612340.

Всі спірні податкові повідомлення рішення прийняті згідно статті 54 Податкового кодексу України на підставі зазначеного акту перевірки і стосуються визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з Акту перевірки від 21.02.2011р. № 208/23-2/20366602 підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.03.2011 року № 0000632340 та № 0000612340 стали висновки податкової інспекції про порушення позивачем:

1) п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині заниження податку на прибуток на загальну суму 1256023 грн., у тому числі у 4-му кварталі 2009р. на суму 856914грн., 1-му кварталі 2010р. на суму 399109грн.;

2) п.п 7.2.3, п.п 7.2.4, п.п 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вар тість» занижено податок на додану вар тість, що підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 1004819грн, у тому числі: у січні 2010р. на суму 179659грн., лютому 2010р. на суму 13160грн., квітні 2010р. на суму 812000грн.

По спірному податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2011 року № 0000632340.

Наведеним спірним податковим повідомленням-рішенням виявлено заниження прибутку підприємства загальною сумою 1570029 грн., у тому числі за основним платежем - 1256023 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 314006 грн.;

Заниження прибутку спірним податковим повідомленням-рішенням виявлено на підставі пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

Висновками акту перевірки визначено, що позивачем в порушення норм вищезазначеного підпункту занижено податок на прибуток на загальну суму 1256023 грн., у тому числі у 4-му кварталі 2009р. на суму 856914грн., 1-му кварталі 2010р. на суму 399109грн.

Такі висновки зроблені податковим органом з посиланням на укладення нікчемного правочину з TOB «Укрмашпром» на підставі договору від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П, який ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька вважає нікчемним у зв'язку з:

- відсутністю істотних умов договору від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П відносно номенклатури товару, ціни, кількості, строків поставки та умов постачання;

- відсутністю документів, які свідчать про фактичне перевезення товару, актів приймання-передачі товару, довіреностей на отримання товару за цим договором;

- не встановленням місцезнаходження TOB «Укрмашпром» відповідно до акту 16.06.2010р. та Довідки від 25.10.2010р. отриманих від ДПІ у Київському районі м. Донецька;

- встановленням розбіжностей у базі даних автоматизованого співставлення між податковими зобов'язаннями TOB «Укрмашпром» та податковим кредитом ПАТ «Донецькавтотранс»;

- порушенням ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок.

Відповідач вважає, що витрати та податковий кредит, що сформовані на підставі передоплати, не були використані позивачем у власній господарській діяльності, і не підлягали включенню до складу валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009р. між ПАТ «Донецькавтотранс» (покупець) та TOB «Укрмашпром» (продавець) укладено договір № ДАТ-09/П, згідно якого продавець зобовязується передати товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на передбачених умовах. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених продавцем. Покупець сплачує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 100%. Строк поставки товару договірний та визначається по кожній окремій партії. На додаток до зазначеного договору сторонами узгоджені, засвідчені підписами посадових осіб та печатками підприємств три специфікації від 01.09.2009р., 23.11.2009р. та 21.12.2009р.

Згідно специфікації №1 від 01.09.2009р. до договору № ДАТ-09/П від 01.09.2009р. продавець зобовязується передати покупцю товар колодки, реле регулятора, тягу рулеву, та інші автозапчастини на загальну суму 1110511,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 185085.17грн. Строк відгрузки товару червень-липень 2011р.

Згідно специфікації №2 від 23.11.2009р. до договору № ДАТ-09/П від 01.09.2009р. продавець зобовязується передати покупцю товар автошини, акумулятори, комплект головки циліндрів, двигун на автомобіль Краз 6510, колодки дискові на загальну суму 2917622,52 грн., у тому числі ПДВ на суму 486270грн. Строк відгрузки товару травень-червень 2011р.

Згідно специфікації №3 від 21.12.2009р. до договору № ДАТ-09/П від 01.09.2009р. продавець зобовязується передати покупцю товар шафи управління, датчик тиску та інші автозапчастини на загальну суму 2000778,29 грн., у тому числі ПДВ на суму 333463,05грн. Строк відгрузки товару серпень 2011р.

На виконання умов договору № ДАТ-09/П від 01.09.2009р. позивач перераховував кошти на рахунки TOB «Укрмашпром» протягом жовтня 2009р. січня 2010р.

Так, факт списання коштів з банківських рахунків ПАТ «Донецькавтотранс» на оплату товарів визначених у специфікаціях №1 від 01.09.2009р., № 2 від 23.11.2009р. та №3 від 21.12.2009р. підтверджується банківськими виписками:

- від 29.10.2009р. на суму 110 511 грн. та на суму 1 000 000 грн.,

- від 27.11.2009р. на суму 15 600 грн., на 25 301,6 гри., на 50 000 грн., на 150 000 грн., на 150 000 на 226 878,4 грн., на 176 465,53 грн., на 207 651,87 грн.,

- від 29.12.2009р. на суми 815 778,29 грн., на 1 000 000 грн., на 185 000 грн.,

- від 27.01.2010р. на суму 142 929,47 грн., на 177 795,65 грн., на 1 000 000 грн.,

- від 28.01.2010р. на суму 595 000 грн.

За наслідками здійснення операції по перерахуванню коштів продавець TOB «Укрмашпром» склав і видав, а позивач прийняв податкові накладні, зокрема:

- від 29.10.2009р. № 29/10 на суму 1 110 511 грн. у тому числі ПДВ 185 085,17 грн.,

- від 26.11.2009р. № 26/11/1 на суму 617 780 грн. у тому числі ПДВ 102 963,33 грн.,

- від 27.11.2009р. № 27/11/3 на суму 384 117,4 грн. у тому числі ПДВ 64 019,57 грн.,

- від 29.12.2009р. № 29/12/5 на суму 2 000 778,29 грн. у тому числі ПДВ 333463,05 грн.,

- від 27.01.2010р. № 27/01/02 на суму 1 320 725,12 грн. у тому числі ПДВ 220 120,85 грн.,

- від 29.01.2010р. № 29/01/1 на суму 595 000 грн. у тому числі ПДВ 99 166,67грн..

Придбані позивачем від TOB «Укрмашпром» товари оплачено в повному обсязі, проте на час проведення перевірки (у лютому 2011 року) товар не отримано, оскільки згідно специфікацій до договору № ДАТ-09/П від 01.09.2009р. продавець зобовязаний поставити товари у період з травня по серпень 2011 року.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач безпідставно, за відсутності первинних документів відніс до валових витрат суму передоплати сплаченої Товариству «Укрмашпром» за товари та вважає зазначене рішення податкового органу від 12.03.2011 року № 0000632340 протиправними з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрмашпром» на час здійснення спірних господарських операцій перебувало у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, надавало податкову звітність, перебувало на податковому обліку та зареєстровано платником ПДВ згідно свідоцтва від 02.03.2006р. № 07786793, що підтверджується актом перевірки ТОВ «Укрмашпром» від 16.06.2010р. №4077/23-3/32645813.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Статтею 266 Господарського Кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до абз.4 пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закон № 334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналіз зазначеної норми доводить, що позивач скористався першою із подій та сформував свої валові витрати по даті їх оплати.

В подальшому, якщо оплата повернута не буде, або товар не буде поставлено за правилами податкового обліку, позивач зобовязаний відобразити її як безнадійну заборгованість відповідно до статті 12 Закону № 334/94-ВР. Такого статусу сума здійсненої передоплати, яка виключена податковим органом зі складу валових витрат немає.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем був укладений нікчемний правочин з контрагентом ТОВ «Укрмашпром», що є підставою для висновку про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту за такою угодою.

Податковий орган обґрунтовує нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Укрмашпром», посиланням на відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, незнаходження останнього за юридичною адресою та встановленням розбіжностей у базі даних автоматизованого співставлення між податковими зобов'язаннями TOB «Укрмашпром» та податковим кредитом ПАТ «Донецькавтотранс».

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивач перераховував кошти TOB «Укрмашпром» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з чим дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, та робить висновок про нікчемність правочину.

Проте, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності правочину між ПАТ «Донецькавтотранс» та ТОВ «Укрмашпром», оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

Цивільно-правовою підставою для господарського зобовязання є правочин, тому господарське зобовязання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як похідне, в основі має правочин, вчинений з такою ж метою. Проте, податковим органом не наведено та не доведено мету, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та яку переслідували сторони під час укладення правочину. За своєю суттю такий правочин є правочином, що порушує публічний порядок відповідно до переліку, визначеного статтею 228 ЦК України.

Згідно з розясненнями, які містяться в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 р. №9, такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

До того ж, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Частиною 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що одним з видів діяльності ПАТ „Донецькавтотранс” є організація перевезення пасажирів автомобільним транспортом, ремонт та обслуговування всіх систем вантажних та легкових автомобілів, перевезення пасажирів.

З метою здійснення господарської діяльності позивачем була укладена угода з з ТОВ «Укрмашпром» від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П, за якою позивач придбав у цього підприємства товар - автозапчастини, шини, двигун, автомобільні деталі. Згідно специфікацій до зазначеного договору, строк поставки товару з травня по серпень 2011 року.

Вивчені та досліджені документи позивача, а саме, договір від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П, специфікації до договору, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунки позивача за придбаний товар здійснені шляхом перерахування грошових коштів на рахунки продавця, що підтверджено відповідними банківськими виписками.

Враховуючи зазначені вище норми Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», витрати позивача з придбання товару у ТОВ «Укрмашпром», є валовими витратами, оскільки ці витрати підтверджені первинними документами та були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ «Укрмашпром», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність обєкту оподаткування.

Здійснення позивачем передоплати за придбання товарів було вчинено саме з метою використання таких товарів в господарський діяльності (подальший продаж), що є одним із видів господарської діяльності підприємства, тому суд вважає, що податковим органом не доведено наміру позивача порушити публічний порядок при вчиненні господарського зобовязання з придбання товарів та перерахування передоплати на підставі договору від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П

Суд також не приймає доводи відповідача щодо нікчемності угоди у звязку з відсутністю ТОВ «Укрмашпром» за юридичною адресою, оскільки факт такої відсутності встановлений податковим органом 16.06.2010р., що підтверджується актом №1828/23-3.

Проте, договір № ДАТ-09/П між ПАТ «Донецькавтотранс» та ТОВ «Укрмашпром» було укладено 01.09.2009р., перерахування коштів на оплату товарів визначених у специфікаціях №1 від 01.09.2009р., № 2 від 23.11.2009р. та №3 від 21.12.2009р. було здійснено позивачем у період з 29.10.2009р. по 28.01.2010р., продавець TOB «Укрмашпром» склав і видав, а позивач прийняв податкові накладні у період з 29.10.2009р. до 29.01.2010р. Отже, відповідачем не доведено факту відсутності ТОВ «Укрмашпром» за юридичною адресою на час здійснення спірних господарських операцій з ПАТ «Донецькавтотранс».

Крім того, судом встановлено, що 11.03.2011 року Господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство ТОВ «Укрмашпром» відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом».

22.03.2011 року судом ТОВ «Укрмашпром» визнано боржником та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці. Ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод».

21.04.2011р. позивач звернувся до ліквідатора ТОВ «Укрмашпром» з заявою про визнання ПАТ «Донецькавтотранс» кредитором ТОВ «Укрмашпром» на суму 8425991,11грн. перераховану на поточний рахунок боржника згідно договору від 01.09.2009р. № ДАТ-09/П у період з 29.10.2009р. по 26.05.2010р.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій та винесенні податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 року № 0000632340.

По спірному податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2010 р. № 0000612340

Наведеним спірним податковим повідомленням-рішенням виявлено заниження податку на додану вартість загальною сумою 1256024 грн., у тому числі за основним платежем - 1004819 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 251205 грн.

Заниження податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням виявлено на підставі п.п 7.2.3, п.п 7.2.4, п.п 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 2 висновків акту перевірки визначено, що позивач в порушення вищенаведених норм занизив податок на додану вар тість, що підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 1004819грн, у тому числі у січні 2010р. на суму 179659грн., лютому 2010р. на суму 13160грн., квітні 2010р. на суму 812000грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту позивача.

Під час розгляду даної справи встановлена правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених за взаємовідносинами з ТОВ «Укрмашпром» і як наслідок цього, огляду на аналіз вищенаведених правових норм, правомірним є включення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 1004819грн, у тому числі у січні 2010р. на суму 179659грн., лютому 2010р. на суму 13160грн., квітні 2010р. на суму 812000грн. за податковими накладними від 29.10.2009р. № 29/10, від 26.11.2009р. № 26/11/1, від 27.11.2009р. № 27/11/3, від 29.12.2009р. № 29/12/5, від 27.01.2010р. № 27/01/02, від 29.01.2010р. № 29/01/1. Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, визначення спірним податковим-рішенням податку на додану вартість у розмірі 1256024 грн., у тому числі за основним платежем - 1004819 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 251205 грн. є безпідставним.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару позивачем була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність визначення ПАТ «Донецькавтотранс» податкового зобовязання з податку на додану вартість. В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів підтверджена. Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобовязань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податок на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов в цій частині та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька щодо безпідставного проведення перевірки задоволенню не підлягає.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно та безпідставно проведено перевірку, яка оформлена актом від 21.02.2011р. № 208/23-2/20366602, оскільки відповідно до повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 08.02.2011р. №5688/10/23 підставами для перевірки визначені пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України. Проте, відповідач у лютому 2011 року здійснив перевірку ПАТ «Донецькавтотранс» за відсутністю передбачених Податковим кодексом України підстав.

Суд не погоджується з зазначеними доводами позивача з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України визначено право органу державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ч.4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового Кодексу України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Зокрема, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 зазначена перевірка може бути проведена за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2010р. ДПІ у Київському районі м.Донецька проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрмашпром» (код за ЄДРПОУ 32645813) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період червень-грудень 2009р. та січень, березень 2010р., оформлену актом №4077/23-3/32645813 від 16.06.2010р.

Згідно акту перевірки, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» зареєстроване рішенням виконкому Київської районної ради м.Донецька за №786/6 від 06.10.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію від 06.10.2003р. №739345. Взято на податковий облік ДПІ у Київському районі м.Донецька 18.11.2003р. за №4659.

На момент перевірки ТОВ «Укрмашпром» перебувало на податковому обліку та зареєстровано платником ПДВ згідно свідоцтва від 02.03.2006р. № 07786793.

При проведені перевірки встановлена відсутність ТОВ «Укрмашпром» за юридичною адресою, що підтверджено актом від 16.06.2010р. №1828/23-3.

За результатами перевірки, через ненадання платником податків підтверджуючих первинних документів зменшено сформовані податкові зобовязання та податковий кредит ТОВ «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р. та січень, березень 2010р. у повному обсязі. Результати перевірки направлені ДПІ у Київському районі м.Донецька до ДПІ обліку контрагентів.

У лютому 2011 року ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька на підставі наказу №138 від 08.02.2011р. проведено позапланову невиїзну переві рку позивача, з питань дотримання вимог законодавства з оподаткування по взаємовідносинам з TOB «Укрмашпром» за період червень-грудень 2009р., січень-березень 2010р.

Про проведення перевірки відповідач інформував ПАТ „Донецькавтотранс” повідомленням №5688/10/23 від 08.02.2011р., яке отримано посадовою особою позивача (Мангуш Т.І.) 08.02.2011р. За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.02.2011р. № 208/23-2/20366602 та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2011 року № 0000632340 та № 0000612340.

З аналізу вищезазначених норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку про правомірність проведення Державною податковою інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Донецькавтотранс», на підставі чого відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010 р. № 0000612340 та № 0000632340 діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов в цій частині та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000632340 прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 12.03.2011 р., про визначення Публічному акціонерному товариству „Донецькавтотранс” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 1570029 грн., у тому числі за основним платежем - 1256023 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 314006 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000612340 прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 12.03.2011 р., про визначення Публічному акціонерному товариству „Донецькавтотранс” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1256024 грн., у тому числі за основним платежем - 1004819 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 251205 грн.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» в частині визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» (ЄДРПОУ 20366602) судовий збір в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 02 червня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена 06 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.