ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
за результатами розгляду справи в судовому засіданні
04 березня 2008 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кононенко О.В.
при секретарі - Троян О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, про скасування та визнання наказів про звільнення неправомірними, поновлення на роботі та стягнення грошового і речового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся 04.02.2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, про скасування та визнання наказів про звільнення неправомірними, поновлення на роботі та стягнення грошового і речового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Мотивує свої позовні вимоги тим, що він проходив службу в органах внутрішніх справ Лінійного управління на Придніпровський залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на транспорті, з 15 січня 2000 року (наказ № 13 від 15.01. 2000 року) по 20 грудня 2007 року (наказ № 121- о/с від 26.12.2007 року).
Наказами №391 від 12.11.2007 року, № 121 - о/с від 26.12.2007 року, №14 по особовому складу від 27.02.2008 року, позивача було звільнено з посади Начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг- Головний за п. 64 пп. «є» (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ України (затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07. 1991 року за № 114).
Позивач і його представник вважають даний наказ неправомірним, вважаючи, що позивач не допускав порушень дисципліни та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Позивач і його представник вважають факти, зазначені в описовій частині даного наказу перекрученими та такими, що не відповідають дійсності, тому що порушень дисципліни і Статуту не допускав, вказуючи в позові, що дані події відбувалися в особистий, неробочий час: так 04.11.2007 року близько 01.00 годин він перебував біля поліклініки в селі Максимівка, Нікопольського району, де піддався розбійному нападу з боку 10 невідомих осіб, які з метою заволодіння чужим майном, з'єднаним з насильством, побили й пограбували, у результаті чого йому були заподіяні тілесні ушкодження, які за ознаками тривалості розладу здоров'я ставляться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У результаті розбійного нападу позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.11.2007 року по 05.11.2007 року в міській лікарні міста Марганця, з 06 по 30 листопада 2007 року на амбулаторному лікуванні в 3-їй міській лікарні міста Нікополя, з 03.12.2007 року по 19 грудня 2007 року на стаціонарному лікуванні в лікарні УМВС міста Дніпропетровська.
На думку позивача і його представника по даних фактах не було встановлено провини ОСОБА_1., порушення посадових обов'язків, немає інших порушень трудової дисципліни, які могли бути основою для звільнення.
Позивача було звільнено з 20.12.2007 року, однак він з 21.12.2007 року по 02.01.2008 року продовжував працювати й виконувати свої службові обов'язки.
02.01.2008 року начальник ЛВ капітан міліції Кисельов B.C. у присутності співробітників ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4усно повідомив про звільнений з роботи 20.12.2007 року, на прохання про ознайомлення з даним наказом і видачу для подальшого його оскарження, позивачу було відмовлено.
У порушенні ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України позивачу вчасно не видали накази, виписки з наказів про звільнення.
Останній отримав витяг з наказу № 121 -о/с від 26.12.2007 року про звільнення лише 18.01.2007 року, а наказ від 12.11.2007 року за № 391 - 28.01.2008 року.
Просить суд визнати неправомірними і скасувати наказ №391 від 12.11.2007 року, наказ №121 по особовому складу від 26.12.2007 року, наказ №14 по особовому складу від 27.02.2008 року про звільнення ОСОБА_1; зобов'язати начальника Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, поновити його в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний і оплатити грошове і речове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позов у повному обсязі та пояснив, що даний позов є необґрунтованим та є таким, що не підлягає задоволенню. Позивач знаходився на службі в органах внутрішніх справ з 2000 року. У червні 2004 року його було призначено на посаду начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВСЗТ. Наказом по Управлінню №121 о/с від 26.12.2007 року старший лейтенант міліції ОСОБА_1. з 20.12.2007 року був звільнений з займаної посади за п.64 пп. «є» (за порушення дисципліни), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Підставою для звільнення позивача став висновок службового розслідування та наказ №391 від 12.11.2007 року. Факт вчиненого позивачем проступку розглядався 29.11.2007 року на кадровій комісії лінійного управління. Кадровою комісією було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 за порушення дисципліни. Начальником управління дане рішення було затверджено. Однак, враховуючи перебування позивача на лікарняному, наказ про звільнення був виданий після виходу останнього з лікарняного листа. В день засідання кадрової комісії ОСОБА_1. знаходився у приміщені Управління, однак прийняти участь в засіданні комісії відмовився. Після закінчення засідання кадрової комісії про прийняте рішення позивачу було повідомлено в усній формі. Відповідно до послужного списку ОСОБА_1. за час проходження служби мав два заохочення та чотири стягнення, за останнє був звільнений з органів внутрішніх справ. На день звільнення мав не погашене в установленому порядку дисциплінарне стягнення «Догану» (наказ №258 від 25.07.2007 року, за незадовільний рівень професійної підготовки). З урахуванням наказу про звільнення, заробітна плата позивачу з 20.12.2007 року не нараховувалась і не виплачувалась і він не повинен був виконувати свої службові обов'язки.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась. Відповідно до ч. 9 ст. 35 КАС України, повістка врученою посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без її присутності, за наявними в справи матеріалами.
Заслухавши пояснення сторін, допитав свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до наказів №391 від 12.11.2007 року, № 121 - о/с від 26.12.2007 року, №14 по особовому складу від 27.02.2008 року позивача було звільнено з роботи відповідно до п. 64 п.п. «є» Положення про проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України тобто за порушення дисципліни (витяги з наказів а.с. - 8, 10, 113).
В судовому засіданні дані підстави звільнення позивача не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до протоколу засідання кадрової комісії лінійного управління від 29.11.2007 року та висновку службового розслідування за фактом події за участю ОСОБА_1. від 12.11.2007 року (а.с. - 63-65, 66-69) під час службового розслідування не вдалося встановити місцезнаходження газового балончику з якого, відповідно до вищевказаного висновку, ОСОБА_1. бризнув в обличчя ОСОБА_5. Також суд при вирішенні питання про вчинення позивачем вищевказаного дисциплінарного проступку враховує той факт, що відповідно до висновку службового розслідування (а.с. - 66-69) ОСОБА_1. та ОСОБА_6 категорично заперечують наявність у позивача газового балончика та протиправних дій з його боку. Таким чином суд вважає, що під час проведення комісією службового розслідування не було надано вірну оцінку діям ОСОБА_1., а також не було встановлено фактів та обставин які відбулися 04.11.2007 року у повному обсязі, також дані службового розслідування не були підтверджені відповідними доказами.
Суд при вирішенні питання про доцільність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності враховує той факт, що за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України порушено кримінальну справу, за матеріалами якої позивача визнано в якості потерпілого (а.с. 74).
В судовому засіданні було встановлено, що засідання кадрової комісії лінійного управління за даним фактом відбулося 29.11.2007 року (цей факт підтвердив і представник відповідача). В матеріалах справи міститься лікарняний лист серія ААЦ №540522 від 24.11.2007 року (а.с. - 12) відповідно до якого відповідач знаходився на лікарняному з 24.11.2007 року по 30.11.2007 року. Тобто на час засідання і розгляду дисциплінарного проступку кадровою комісією позивач був тимчасово непрацездатним і не мав змоги бути присутнім на засіданні даної комісії.
Відповідно до ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Так в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1. по обставинам, які відбулися 04.11.2007 року. Дані пояснення ОСОБА_1. давав перебуваючи в тяжкому стані в лікарні. Пояснення датовані 02.11.2007 року. Також в судовому засіданні було встановлено, що позивачу було видано витяг з наказу №121 о/с від 26.12.2007 року раніше наказу №391 від 12.11.2007 року про подію за участю старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 Так витяг з наказу про звільнення позивач отримав 18.01.2008 року, а з наказом №391 позивач ознайомлений 28.01.2008 року. Більш того перебуваючи на лікарняному ОСОБА_1. не був присутнім на засіданні кадрової комісії і пояснень не давав. Таким чином, ОСОБА_1. не мав змоги дати пояснення та оскаржити висновок службового розслідування за фактом події за його участю і при накладенні дисциплінарного стягнення було грубо порушено порядок накладення такого стягнення визначений ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме порушено право позивача на надання пояснень по обставинам розслідування.
Оцінюючи законність звільнення позивача зі служби суд враховує той факт, що відповідно до листка непрацездатності серія ААУ № 135117 від 29.12.2007 року (а.с. 117) позивач на момент свого звільнення відповідно до наказу №121 о/с від 26.12.2007 року (а.с. 9) був тимчасово непрацездатний.
Відповідно до ч.4 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Також відповідно до наказу №14 від 27.02.2008 року (а.с. 113) на підставі листку непрацездатності серія ААУ № 135117 від 29.12.2007 року (а.с. 117) наказ №121 о/с від 26.12.2007 року було скасовано в частині звільнення позивача з 20.12.2007 року, таким чином суд вважає наказ №14 від 27.02.2008 року (а.с. 113) є підтвердженням визнання відповідачем неправомірності наказу №121 о/с від 26.12.2007 року.
Тобто відповідачем було грубо порушено порядок звільнення працівників закріплений чинним законодавством.
Крім того, наказом №14 від 27.02.2008 року (а.с. 113) наказ №121 о/с від 26.12.2007 року було змінено в частині дати звільнення ОСОБА_1. і останній вважається звільненим з 29.12.2007 року. Суд вважає даний наказ неправомірним у зв'язку з вищезазначеним, а також пропуском строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передбаченого ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, який становить 1 місяць з дня закінчення службового розслідування.
Також судом було встановлено, що позивач продовжував виконувати свої службові обов'язки з 21.12.2007 року по 02.01.2008 року. Даний факт було підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8., та ОСОБА_9. Які пояснили, що позивач продовжував виконувати свої службові обов'язки з 21.12.2007 року по 02.01.2008 року.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10. також підтвердив, що позивач перебував на роботі з 21.12.2007 року по 26.12.2007 року і вже знав про наявність наказу про звільнення ОСОБА_1., тобто не дивлячись на наказ про звільнення службові відносини з позивачем продовжувались.
В судовому засіданні був оглянутий витяг з журналу видачі табельної зброї (а.с. 108 - 112). Відповідно до якого з 19.12.2007 року по 06.01.2008 року ОСОБА_1. табельна зброя не видавалася. Відповідно до довідки Начальника ЛВ на ст.Нікополь ЛВ на ст.Кривий Ріг - Головний ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на залізничному транспорті №395 від 28.02.2008 року та картки застереження (а.с. - 100, 101) позивачу було заборонено видавати табельну зброю на час службового розслідування, таким чином у вказаний проміжок часу позивач не повинен був отримувати табельну зброю, суд вважає, що даний журнал не може спростувати факт знаходження ОСОБА_1. на службі з 21.12.2007 року по 02.01.2008 року.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ України у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином суд вважає необхідним визнати неправомірними накази №391 від 12.11.2007 року, № 121 - о/с від 26.12.2007 року, №14 по особовому складу від 27.02.2008 року про звільнення ОСОБА_1. згідно п.64 пп. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України неправомірним; поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний; зобов'язати начальника Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті видати наказ про поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове і речове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 2575 (дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 21 коп. відповідно до довідки-розрахунку №95 від 04.03.2008 року (а.с. 114).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними і скасувати наказ №391 від 12.11.2007 року, наказ №121 по особовому складу від 26.12.2007 року, наказ №14 по особовому складу від 27.02.2008 року про звільнення ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний з 20.12.2007 року.
Зобов'язати начальника Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті видати наказ про поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника лінійного пункту міліції на станції Марганець лінійного відділу на станції Кривий Ріг - Головний з 20.12.2007 року.
Стягнути з Лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті (49060, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108, р/р 35210016001193, код ЄДРПОУ 08602833, Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області у м.Дніпропетровськ, МФО 805012) на користь ОСОБА_1 грошове і речове забезпечення за період з 20.12.2007 року по 04.03.2008 року в сумі 2575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 21 коп..
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового і речового забезпечення за один місяць в розмірі 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. допустити до негайного виконання.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: (підпис) Кононенко О.В.
Судове рішення № 1617419, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-56/2008. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: