Ухвала суду № 16162837, 23.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7388/09/2/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-плюс"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- ОСОБА_2, довіреність № 23 від 29.05.10

представник третьої особи, Державної податкової інспекції Ворошиловського району м. Донецька- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Державної податкової адміністрації в АР Крим- ОСОБА_2, довіреність № 3334/9/10-209 від 05.10.10

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-плюс" та Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 21.09.10 у справі №2а-7388/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-плюс" (вул. Галерейна, буд.21, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

треті особи:

Державна податкова інспекція Ворошиловського району м. Донецька (вул. Артема, 74, м.Донецьк,83086)

Державна податкова адміністрація в АР Крим (вул. Р. Люксембург, 29, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95006)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-плюс" задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Феодосії № 0000022304/0 від 13.03.2009, № 0000022304/1 від 21.04.2009, № 0000022304/2 від 22.05.2009.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права судом першої інстанції.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримала подану апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у позові.

Представник позивача та третьої особи Державної податкової інспекції Ворошиловського району м. Донецька у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 18.11.08 по 24.11.08 Державною податковою інспекцією в м. Феодосія, проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2008, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня по серпень 2008.

В ході перевірки виявлені порушення п.п.7.4.1. п. 7.4., п.п.7.7.2 «а»п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 на суму 423030 грн.

За результатами зазначеної перевірки 01.12.2008 був складений акт № 3328/23-4/33535888.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Феодосія, правонаступником якої є відповідач, 05.12.2008 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000242304/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 423030 грн.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку

Право позивача на податковий кредит з ПДВ визначено у п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до положень п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. “а”п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, добровільна відмова платника податку від суми бюджетного відшкодування має передувати прийняття податковим органом податкового повідомлення, при цьому з боку платника необхідно вчинення дій щодо врахування такої суми відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

У п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «ПІК»05.10.2007 був укладений договір підряду №1, відповідно до умов якого останнє мало здійснити проектування котеджного містечка, узгодити проектні рішення і будівництво відповідно до плану - графіку, а платник податків прийняв на був зобовязаний прийняти та оплатити роботи. Термін виконання робіт по проектуванню та будівництву обєкту визначений 18 місяців згідно з планом графіком робіт. Загальна вартість робіт складає 55000000 грн. Розрахунок за договором здійснюється шляхом перерахування коштів за графіком платежів. До початку виконання проектних узгоджувальних будівельних робіт позивач перераховує ТОВ «ПІК»35% вартості першого етапу робіт, після укладення підсумкового акту приймання виконаних робіт він здійснює перерахування остаточних 15% кошторисної вартості робіт.

Податковий орган в акті перевірки зазначив про встановлення факту здійснення позивачем передоплати платіжними дорученнями № 323 від 22.10.2007, № 326 від 23.10.2007 р. на суму 98156,80 грн., № 551 від 07.02.2008 на суму 1000000 грн. Отримання робіт не підтверджено первинними документами: відсутні акти виконаних робіт про проектуванню та будівництву котеджного містечка. Працівники податкового органу зробили висновок про відсутність у позивача права на податковий кредит по довгостроковому контракту відповідно до п.п. 7.5.4. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час проведення перевірки фактів, викладених в акті перевірки №3328/23-4/33535888 від 01.12.2008 ДПА в АРК встановила, що позивач щомісячно декларував суми у строках 24 «Залишок відємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»та 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»декларації по ПДВ за травень серпень 2008, не надавши заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. За таких обставин податковим органом зроблений висновок про заниження платником податків суми бюджетного відшкодування за зазначений період часу с урахуванням підтвердженого під час проведення перевірки податкового кредиту цих періодів, а незадекларованая платником податків сума бюджетного відшкодування вважається такою, від отримання якої він відмовився добровільно. В подальших податкових періодах таки суми бюджетного відшкодування не враховуються, але приймають участь у зменшені податкових зобовязань з ПДВ в наступних звітних періодах. За даними перевірки оплата ПДВ у складі податкового кредиту за серпень 2008 склала 349 грн. На думку ДПА в АРК, на підставі вище викладеного позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у вересні 2008 у розмірі 535898 грн.

Доказів отримання послуг, визначених у податкових накладних ТОВ "ПІК" № 11 від 31.12.2007, № 12 від 30.04.2008 позивач не надав. Матеріалами справи не підтверджується виконання вказаних робот.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність визначення податковим органом необґрунтованого включення до складу податкового кредиту ПДВ суми ПДВ сплачені при здійснені авансових платежам ТОВ «ПІК».

Під час розгляду справи не знайшло підтвердження протиправність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при встановленні суми бюджетного відшкодування ПДВ по операціям, яки були здійснені з ТОВ «Аіста СМ», ПП «РІЦ НІКА» ПП О.В.Дугаренко, ТОВ «ВКФ «Аріс-Крим».

Податковими органами не були надані будь-яки докази обґрунтованості зменшення бюджетного відшкодування, задекларованого у вересні 2008 у розмірі на 112868 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена сума була включена до складу податкового кредиту по ПДВ в умовах відсутності доказів проведення позивачем розрахунків за придбаний товар, отримання ним необхідної звітності для включення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача по ПДВ за вересень 2008 у сумі 112868 грн., в силу чого не можна вважати правомірними податкові повідомлення - рішення №0000022304/0 від 13.03.2009, №0000022304/1 від 21.04.2009, №0000022304/2 від 22.05.2009.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-плюс" та Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.10 у справі №2а-7388/09/2/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко