Ухвала суду № 16159636, 06.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4437/10/10/0170

06.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника позивача - Стародубова М.О.,

представник відповідача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 11.06.2010 року у справі № 2а-4437/10/10/0170

за позовом Приватного підприємства "Алеко-сервис" (вул. Перемоги, 18, Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0000271500/0 ВІД 29.03.2010 року, прийняте стосовне Приватного підприємства "Алеко-сервис"; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Алеко-сервис" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 03,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2010 року, у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 06.04.2011 року, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 04.02.2010 року було надано податкову декларацію з податку на прибуток за 2009 рік (річну) (а.с.24-30). Згідно з рядком 17 даної декларації позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в сумі 1031 грн.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення позивача №146 від 09.02.2010 року (а.с.31), згідно з яким позивач перерахував до бюджету 1067,00грн з призначенням платежу "платіж по податку на прибуток за 2009 рік в тому числі штраф 5%-36рн. Без податку на додану вартість". Надходження грошових коштів в сумі 1067,00грн. по вказаному платіжному дорученню підтверджено копією особового рахунку позивача по податку на прибуток за 2010 рік (а.с.59).

16.03.2010 року ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету. В результаті перевірки складено акт №248/15-01/25125091 від 16.03.2010 року, згідно з яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням №0001402300 від 28.07.2009 року При цьому затримка по сплаті податкового зобовязання склала 158 днів на суму 1064,79 грн. Як зазначено в акті перевірки відповідача погашення суми податкового зобовязання з податкового повідомлення-рішення № 0001402300 від 28.07.2009 року відбулось грошовими коштами згідно платіжного доручення № 146 від 09.02.2010 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271500/0 від 29.03.2010 року про застосування штрафних санкцій згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі по тексту - Закон №2181) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податок на прибуток в розмірі 1064грн.79коп., встановленого пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, у розмірі 50% у сумі 532грн.40коп. (а.с.20, 51).

Так, на правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які поступають до бюджету і в державні цільові фонди, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України №37 від 12.05.1994 року (з наступними змінами та доповненнями), а також Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України №276 від 18.07.2005 року.

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення - у рівній пропорції.

Виходячи з аналізу вказаних нормативних положень, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону №2181 дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобовязань по відповідному податку, разом з тим, вони не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобовязання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону №2181 податковим органом надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобовязань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст.8 Закону №2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобовязань.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2010 року у справі № 2а-4437/10/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук