Ухвала суду № 16159183, 16.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9320/10/2/0170

16.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника позивача - Чистякової В.В.,

представник відповідача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 04.10.2010 року у справі № 2а-9320/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" (вул. Паркове шосе, 12, смт. Паркове, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98683)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання рішення нечинним та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі по тексту - ДПІ у м. Ялта АР Крим) щодо неприйняття направленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" (далі - ТОВ"Еліта Ялос") 20.05.2010 року податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 рік, що викладено у листі №10351/10/15-2 від 21.05.2010 року; зобовязано ДПІ у м. Ялта АР Крим прийняти направлену ТОВ"Еліта Ялос" податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 рік, відобразивши зазначені в ній показники в особовому рахунку ТОВ"Еліта Ялос"; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ"Еліта Ялос" судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ДПІ у м. Ялта АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального прав, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 16.03.2011 року, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ"Еліта Ялос" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРКрим 17.11.2003 року (ідентифікаційний код 32684632), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 445735.

ТОВ"Еліта Ялос" взяте на податковий облік до Державної податкової інспекції у м. Ялта 21.03.2003 року за №1235, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 5561/2 від30.04.2009 року.

ТОВ"Еліта Ялос" зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00514754 серії НБ№ 377110.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 20.05.2010 року було подано до ДПІ в м. Ялта АР Крим декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Листом від 21.05.2010 року № 10351/10/25-2 відповідачем позивачу було повідомлено про те, що надана за квітень 2010 року податкова декларація з податку на додану вартість не визнана податковою звітністю.

Крім того, листом від 09.06.2010 року № 12190/10/15-2 ДПІ в м. Ялта АР Крим повідомлено позивачу про те, що згідно з п. 3.2 Регламенту Взаємодії між структурними підрозділами органів ДПІ в АР Крим відносно обробки підприємств при проведенні операції "Бюджет" ТОВ "Еліта-Ялос" віднесено до "категорії ризику". З метою недопущення використання вказаної категорії платника в якості "інструментів" мінімізації сплати податків підприємствами-вигодоотримувачами та з належним реагуванням на будь-які випадки, які можуть свідчити про дії субєктів господарювання в схемах мінімізації підприємствами- вигодоотримувачами, позивачу повідомлено про те, що представлена декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року за рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет" не визнана як податкова декларація.

Так, на правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон №2181-ІІІ), Закону України "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (далі Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. ст..4 Закону №2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається податною в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовуються.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом. Право же привласнювати податковій декларації статус "невизнана як податкова звітність" з підстав інших, ніж встановлено законом, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність виходу відповідача за коло передбачених законом підстав при наданні оцінки поданим деклараціям, шляхом довільного тлумачення поняття "обовязкові реквізити", виходячи з того, що безпосередньо самим законом такі реквізити не визначено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок що до доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності неприйняття декларації позивача за квітень 2010 року.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 року у справі № 2а-9320/10/2/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук