Ухвала суду № 16159100, 09.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10702/10/6/0170

09.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Єланської О.Е. , Привалової А.В. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника позивача - Кройтор І.В.,

представник відповідача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 23.09.2010 року у справі № 2а-10702/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратон" (вул. Горького, 4, кв. 18, смт. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі по тексту - ДПІ у м. Ялта АР Крим) №0002631502/0 від 05.08.2010 року на суму 149196,00 грн., де 45211,00 грн. основний платіж з податку на додану вартість, 103985,00 грн. штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратон" (далі по тексту - ТОВ "Ратон") судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ДПІ у м. Ялта АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 09.03.2011 року, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Ратон" зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 11.06.1993 року як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа (ЄДРПОУ 20684259).

ДПІ у м. Ялта АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, за результатом якої був складений акт № 3016/15-2/20684259 від 21.07.2010 року.

Згідно з висновком акту, відповідачем встановлено порушення позивачем положень п.п. 5.1.13 п. 5.1. статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Ратон" занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 45 211,00 грн.

Відповідач, посилаючись на положення статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" та положення п.п. "а" п.2 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування України" зазначив в акті перевірки, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 року №1655 ТОВ "Ратон" погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що дія п.п. 5.1.13 п.5.1. статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" не розповсюджується на позивача, у звязку з чим зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ.

Отже, на думку відповідача ТОВ "Ратон" такі тарифи не встановлені, а тільки погоджені, а це означає, що дія підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" не поширюється на ТОВ "Ратон".

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002631502/0 від 05.08.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, у розмірі 149196,00 грн., де 45 211,00 грн. основний платіж, 103985 штрафні (фінансові) санкції.

Разом з тим, судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Ратон" - є субєктом господарювання та виконує зобовязання по перевезенню пасажирів за маршрутами.

Із змісту рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24.07.2008 року вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п. 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24.07.2008 року з 01.08.2008 року узгоджено єдиний тариф 2-00 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, яка працюють в режимі маршрутного таксі ( додаток 1).

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативноправових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже, підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради, прийнявши рішення №1655 від 24.07.2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", у межах встановленої законом компетенції врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче законодавство, крім положень підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Тому рішення № 1655 від 24.07.2008 року прийнято виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження ним суми податку на додану вартість є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства, в звязку з чим прийняте на підставі висновків акту перевірки податкове повідомленнярішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 року у справі № 2а-10702/10/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис О.Е.Єланська підпис А.В.Привалова З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук