Вирок № 16147166, 18.05.2011, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-3/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року м.Рогатин

          Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого-судді Лошак О.О.

з участю секретаря Макар С.В.

прокурора Цап В.Д.

захисника ОСОБА_1

представників парафіяльної громади ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні.

Злочини вчинено при наступних обставинах. 23 липня 2003 року ОСОБА_5 відповідно до протоколу зборів церковного комітету релігійної громади УПЦКП ОСОБА_6 в селі Уїзд Рогатинського району було обрано касиром церкви. Громадою с.Уїзд у 2003 році було прийнято рішення про будівництво церкви та про збір коштів на будівництво від парафіян по 100 гривень щорічно з кожної повнолітньої особи. Крім того, громадянами, організаціями вносилися добровільні пожертви на будівництво церкви у національній та в іноземних валютах. Касир ОСОБА_5 займалася збором та обліком цих коштів. За період з 23 липня 2003 року по 06 липня 2009 року в церковну касу поступило 192162 гривні, 2260 Євро, 1540 доларів США. Касир ОСОБА_5, будучи матеріально-відповідальною особою, привласнила і розтратила кошти із церковної каси на загальну суму 48081 гривню, 2260 Євро (що в перерахунку на національну валюту становить 15213 гривень 60 копійок) , 1540 доларів США (що в перерахунку на національну валюту становить 8031 гривню 40 копійок), тобто всього привласнила коштів на загальну суму 71 326 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред’явленому їй обвинуваченні визнала частково в частині привласнення 15700 гривень, які позичала в церковній касі для лікування чоловіка і які в період досудового слідства нею було повернуто у церковну касу. Пояснила, що вона з 2003 року працювала на посаді касира церкви ОСОБА_6 в с.Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області. Договору про матеріальну відповідальність не підписувала, бухгалтерської освіти в неї немає. Представники церковного комітету довели до її відома, що вона обрана церковним касиром. При цьому не пояснювали і не навчали її, як вести облік церковних коштів, де їх зберігати. Вона погодилася бути касиром церкви. Через відсутність освіти, досвіду роботи, через власну необізнаність не записувала всі суми видатків, які проводила. Були випадки, коли вона оплачувала кошти за будівельні матеріали, виконані роботи, при цьому не вносячи записів у зошити про списання коштів. Крім того, часто в неї позичали гроші односельчани. Зокрема, ОСОБА_2 позичав 10000 гривень, які не повернув у церковну касу. Жодного разу за цей період не проводилася ревізія коштів церковної каси. Валюту, яка надходила в церковну касу в якості пожертв, вона одразу обмінювала на національну валюту - гривню. Згідно проведеного нею розрахунку в період з серпня 2003 року по червень 2009 року в церковну касу надійшло 2260 Євро, що в перерахунку на національну валюту становить 15213 гривень 60 копійок і 1540 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 8031 гривню 40 копійок.

Цивільного позову ОСОБА_5, представник цивільного відповідача ОСОБА_4 не визнали зовсім, оскільки кошти, які були привласнені ОСОБА_5 в сумі 15700 гривень, в період досудового слідства повністю відшкодовано. Решту коштів було витрачено на оплату за будівельні матеріали, виконані роботи. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Крім часткового визнання вини самою підсудною, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів: показаннями свідків, протоколами слідчих дій, іншими доказами.

Представники громади церкви ОСОБА_6 ОСОБА_2, ОСОБА_3 цивільний позов, заявлений церковною громадою церкви ОСОБА_6 на суму 83990 гривень 60 копійок підтримали частково на суму 68290 гривень 60 копійок, оскільки ОСОБА_5 заподіяні збитки в сумі 15700 гривень добровільно відшкодувала в період досудового слідства.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що рішенням зборів церковної громади церкви ОСОБА_6 в с.Уїзд її було включено в ревізійну комісію. Головою ревізійної комісії був ОСОБА_8 Крім неї, членами комісії були ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Ревізійною комісією після Різдвяних свят в 2009 році було прийнято рішення про проведення ревізії церковних коштів, оскільки селом ширилися чутки про те, що касир ОСОБА_5 привласнює церковні кошти. Тривалий час касир ОСОБА_5 уникала ревізії. Однак 06 липня 2009 року було проведено ревізію церковних коштів за період з 23 липня 2003 року по 06 липня 2009 року включно. На підставі проведеної ревізії було виявлено нестачу коштів за цей період на суму 46881 гривня, 2260 Євро та 1540 доларів США. Ревізія проводилася за кожен рік окремо, із підведенням підсумку за кожен рік на підставі представлених ОСОБА_5 зошитів, в яких записувалися надходження коштів та видатки. Видатки були записані як на підставі накладних, так і зі слів ОСОБА_5 При проведенні ревізії не було зменшено жодної суми через відсутність накладної. Касир ОСОБА_5 визнала нестачу коштів, однак просила не розголошувати дані відомості. Запевнила, що поверне всі кошти в добровільному порядку, про що написала розписку. Крім ОСОБА_5, доступу до церковних коштів не було ні в кого. Про результати ревізії було оголошено в церкві та на сільському сході. Після проведеної ревізії коштів зошити було повернено ОСОБА_5 По селу пішов розголос про крадіжку коштів із церковної каси. До касира стали приходити жителі села, щоб перевірити, чи внесені ними кошти на будівництво храму обліковані касиром. Наступного дня після проведеної ревізії ОСОБА_5 пояснила, що в зошиті за 2009 рік, в якому вівся облік пожертв по 100 гривень, вона внесла додаткові відомості по 12 особах про внесення ними по 100 гривень, тобто суму 1200 гривень, яку вона помилково забула вписати раніше. Тому сума в гривнях, вказана в обвинувальному висновку, на 1200 гривень більша, ніж та, яка зазначена в акті ревізії.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ще в 2003 році церковною громадою було прийнято рішення про будівництво нового храму. Кожна сім’я здавала по 100 гривень на рік з працюючого члена сім’ї. Крім того, парафіяни вносили добровільні благодійні пожертви на будівництво храму як в національній, так і в іноземній валюті, зокрема, в доларах США, Канадських доларах та Євро. Кожен рік парафіяни здавали кошти на коляду та щедрівку. Вівся список осіб, де зазначалися суми, які вніс кожен громадянин. Після цього з участю касира підбивався підсумок коштів, та зібрана сума передавалася особисто касиру ОСОБА_5 Він дійсно позичав у касира ОСОБА_5 певні суми коштів, які завжди повертав у касу. Останній раз кошти він касиру не повернув, оскільки провів розрахунок із майстрами ОСОБА_11 за бляхарські роботи 3 000 гривень і ОСОБА_12 в сумі 4000 гривень. Всі позичені та повернені ним кошти відображені у зошитах, які вела касир ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з 2006 року працює на посаді голови ревізійної комісії церкви ОСОБА_6 в с.Уїзд. Членами ревізійної комісії є ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_2 На період його обрання головою ревізійної комісії ОСОБА_5 вже займала посаду касира. Періодично, а саме раз на півроку, деколи частіше (через 2-3 місяці) він проводив ревізію коштів, а саме –ОСОБА_5 давала йому звіт про кількість коштів в церковній касі. Однак він ці кошти ніколи не перераховував, оскільки повністю довіряв касиру. Він особисто займається будівництвом церкви, а саме –домовляється з робітниками, виписує будівельні матеріали. Усі розрахунки як з робітниками, так і за матеріали проводила ОСОБА_5 за його вказівкою чи вказівкою ОСОБА_2 Кошти виплачувала безпосередньо виконавцям робіт, чи за будівельні матеріали поставщикам під розписку. Він особисто дав розпорядження ОСОБА_5 не використовувати кошти в іноземній валюті, які надходили як пожертви на будову храму, оскільки це надійніший капітал, ніж українська гривня. На рахунок в банку кошти не здавали через те, що через проведення будівельних робіт вони могли знадобитися у будь-який час. Коли вирішили провести ревізію коштів, ОСОБА_5 тривалий час ухилялася від проведення ревізії. Прикривалася зайнятістю та хворобою. Коли в липні 2009 року було проведено ревізію коштів церковної каси, то було виявлено нестачу коштів, яка зафіксована в акті ревізії. Зараз він точної суми пригадати не може. Його троє дітей знаходяться на роботі за межами України. Через нього передали пожертву на будівництво храму в сумі 1000 Євро та 400 доларів США. Дані кошти він особисто передав через паламаря в приміщенні церкви для передачі ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що з грудня 2004 року працює священиком церкви ОСОБА_6 в с.Уїзд Рогатинського району. На посаді касира в церкві працювала ОСОБА_5 Для будівництва нової церкви релігійна громада кожен рік збирала кошти по 100 гривень з працюючого жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, крім того, вносилися добровільні пожертви. Збором коштів та веденням обліку зібраних коштів займалася ОСОБА_5 В липні 2009 року ревізійною комісію було проведено ревізію церковних коштів. В процесі проведення ревізії виявлено нестачу, яку зафіксовано в двох актах ревізії. Акти підписані членами комісії, ним особисто як головою релігійної громади та касиром ОСОБА_5 Касир визнала недостачу коштів, погодилася з сумою та зобов’язувалася добровільно повернути гроші.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що постійно проживає в селі Уїзд. В 2003 році церковна громада прийняла рішення про будівництво нового храму. З цією метою церковною громадою було прийнято рішення про збір коштів на будівництво по 100 гривень з кожного працюючого щорічно. Вона особисто та члени її сім’ї кожен рік здавали ці гроші. Вона або хтось із членів її сім’ї відносили гроші до ОСОБА_5 додому. Своїх підписів про передачу коштів ніде не ставили і не контролювали касира, чи записані ці кошти в зошиті, оскільки повністю довіряли касиру.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_5 його односельчанка. З 2004 року він є головою церкви. До нього головою церкви був ОСОБА_16, який на даний час працює в церкві паламарем. На зборах церковної громади в 2003 році ОСОБА_5 була обрана касиром. З нею в березні 2004 року було укладено договір про матеріальну відповідальність. Договір підписаний ОСОБА_5 та ним як головою церковного комітету в приміщенні церкви. Договір було скріплено печаткою релігійної громади церкви ОСОБА_6. На початку 2009 року по селу поширилися чутки про те, що ОСОБА_5 привласнює кошти церковної громади. Було ухвалено рішення про проведення ревізії церковної каси. 3-4 місяці ОСОБА_5 ухилялася від проведення ревізії. Однак в кінці червня на початку липня все-таки було проведено ревізію. Внаслідок проведеної ревізії виявлено нестачу коштів, яка зафіксована в двох актах ревізії. Будівництвом нової церкви займається ОСОБА_8, будова проводиться на пожертви та благодійні внески.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що з 2003 року входив в церковний комітет і був членом ревізійної комісії в церкві ОСОБА_6 в с.Уїзд. Всі кошти на будівництво церкви передавалися церковній касирці ОСОБА_5 В 2009 році було проведено ревізію коштів і виявлено недостачу біля 80000 гривень, точної цифри він не пам’ятає. ОСОБА_5 визнала недостачу. Написала розписку про те, що кошти поверне церковній громаді. Пояснювала, що позичила церковні кошти іншим людям на будову.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що є жителем с.Уїзд, належить до парафіяльної громади. Був присутнім на сільському сході 09 серпня 2009 року в народному домі с.Уїзд, де обговорювалося питання про підсумки ревізії церковної каси. Касир ОСОБА_5 пояснила, що вона позичила гроші з церковної каси іншим людям, з актом ревізії погодилася. Пояснити, кому саме і на які потреби позичала церковні гроші, не змогла. В день зборів повернула 1000 Євро, 650 доларів США і 500 гривень. Просила надати їй відтермінування для повернення церковних коштів. Підтвердила, що позичала на потреби ТзОВ „Уїзд” ОСОБА_2 10000 гривень. На запитання ОСОБА_2, чи повернуті кошти, відповіла, що ці кошти повернуто. На зборах було прийнято рішення звернутися до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що ОСОБА_5 –її дочка, вони проживають разом. Дочка була касиром в церкві ОСОБА_6. Жителі села приносили кошти по 100 гривень до них додому. Всі гроші дочка зберігала вдома, де саме –вона не знає. Їй добре відомо, що ОСОБА_2 позичав у церковній касі 10000 гривень для ТзОВ «Уїзд». Ці гроші вона передавала ОСОБА_2 особисто за дорученням дочки, яка заздалегідь на прохання ОСОБА_2 підготувала зазначену суму. Про те, що ОСОБА_2 повернув кошти в сумі 10000 гривень, їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що в 2003 році на прохання громади його дружина ОСОБА_5 погодилася бути касиром в церкві ОСОБА_6 с.Уїзд. ОСОБА_9 приніс зошит для ведення обліку коштів. Ніхто не пояснював його дружині, де і як зберігати кошти, як вести облік коштів. ОСОБА_5 має середню освіту, освіти бухгалтера в неї немає. Дружина неодноразово видавала гроші безпосередньо ОСОБА_8, він приходив до них додому, казав, що потрібні гроші, і дружина видавала ту суму, яку він називав. Жодного разу з 2003 року не проводилася ревізія коштів. ОСОБА_2 неодноразово позичав гроші для потреб ТзОВ «Уїзд», останній раз це була сума в 10000 гривень, які ОСОБА_2 не повернув до церковної каси.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він в 2006 році був запрошений ОСОБА_8 бути інженером-будівельником на будові нового храму в с.Уїзд. Будівництво здійснювалося на підставі проектно-технічної документації. Проектно-кошторисної документації не було, оскільки будівництво церкви проводилося господарським способом. Він співпрацював із ОСОБА_2 і ОСОБА_8, давав їм вказівки, які матеріали необхідні для проведення тих чи інших будівельних робіт. Крім того, представники громади наймали майстрів, підсобних робітників. Він особисто коштів за свою роботу не отримував. Працював на громадських засадах.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що разом з іншими найманими робітниками проводив роботи по будівництву церкви ОСОБА_6 в с.Уїзд на замовлення представників громади ОСОБА_8 і ОСОБА_2 Зокрема –бетонні роботи і по будівництву дерев’яного каркаса на купол. Крім нього, ці роботи виконував його батько ОСОБА_21 і інші робітники, прізвищ яких він не пам’ятає. Розрахунок за проведені роботи проводила касир ОСОБА_5, яка видавала кошти безпосередньо його батькові ОСОБА_21. За отримані кошти батько завжди ставив свій підпис в зошитах. 4000 гривень він отримав особисто від ОСОБА_2 за власним місцем проживання. За цю суму він не розписувався.

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що здійснював певні будівельні роботи по будівництву храму ОСОБА_6 в с.Уїзд. Зокрема –бетонні роботи, роботи по будівництву каркаса на купол. Він був ведучим майстром. Крім нього, працював його син ОСОБА_12 Креслення йому надавав ОСОБА_13 , а кошти за виконані роботи завжди отримував від касира. За отримані кошти ставив свій підпис у зошитах. В 2009 році суму 4000 гривень доплатив безпосередньо ОСОБА_2 його синові ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що був запрошений представником парафіяльної громади с.Уїзд ОСОБА_2 для проведення бляхарських робіт по покриттю купола церкви. Скільки коштів отримав за виконані роботи, точно не пам’ятає. 3 000 гривень йому особисто передавав ОСОБА_2 За покриття церкви жовтою бляхою розрахунок з ним проводила вже нова касирка церкви.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 пояснив, що в 2004-2006 роках працював на посаді водія у ВАТ „Лопушнянський кар’єр”. Жодного разу не здійснював перевезення цегли із Коломийського цегельного заводу до с.Уїзд. Жодних коштів від ОСОБА_5 чи інших осіб за такі роботи не отримував.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що працює на посаді старшого слідчого СВ Рогатинського РВ УМВС. Проводив досудове слідство у справі про обвинувачення ОСОБА_5 Згідно акту ревізії сума недостачі становить 46881 гривню. Однак, після проведення ревізії, яку було проведено на підставі зошитів, наданих касиром ОСОБА_5, наступного дня касиром особисто було дописано 1200 гривень, які були здані жителями села і не внесені попередньо в зошит. Дана обставина підтверджується зошитом обліку зданих жителями села коштів в сумі по 100 гривень, поясненнями ОСОБА_24. На досудовому слідстві ОСОБА_5 повністю визнавала вину у скоєному нею злочині, погоджувалася із визначеною сумою боргу. Коли саме, в який період ОСОБА_5 витрачала кошти, коли здійснювала обмін валюти, на досудовому слідстві не було з’ясовано; курс долара, Євро було враховано на час порушення кримінальної справи.

З показів свідка ОСОБА_25, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні в порядку п.2 ст.306 КПК України вбачається, що він постійно проживає в с.Уїзд. Починаючи з 2003 року по 2008 рік за рішенням релігійної громади його сім’я щорічно здавала кошти по 100 гривень з кожного працюючого, а таких в сім’ї троє, на будівництво церкви. Його мати передавала ці кошти безпосередньо касиру ОСОБА_5. За здані кошти вони ніде не підписувалися, при них ОСОБА_5 відміток не робила. Крім того, він особисто дав пожертву на будову церкви в сумі 300 доларів США. За ці гроші він теж ніде не розписувався, бо довіряв церковному касиру.

З показів свідка ОСОБА_26, даних ним 15 серпня 2009 року на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні в порядку п.2 ст.306 КПК України, вбачається, що він постійно проживає в с.Уїзд. Починаючи з 2003 року по даний час за рішенням релігійної громади його сім’я щорічно здавала кошти по 100 гривень з кожного працюючого, а таких в сім’ї троє, на будівництво церкви. Кошти передавали безпосередньо касиру ОСОБА_5. За здані кошти вони ніде не підписувалися, при них ОСОБА_3 відміток не ставила. Крім того, він особисто дав пожертву на будову церкви в сумі 450 Євро. За ці гроші він теж ніде не розписувався, бо довіряв церковному касиру. Хоче, щоб його кошти ОСОБА_5 повернула церкві.

Відповідно до протоколу зборів церковного комітету релігійної громади УПЦКП с.Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області від 23 липня 2003 року було вирішено обрати ОСОБА_5 касиром церкви ОСОБА_6 с.Уїзд (т.1,а.с.9).

10 березня 2004 року між церковним комітетом церкви ОСОБА_6 с.Уїзд в особі голови церковного комітету ОСОБА_15 та касиром ОСОБА_5 було укладено договір про матеріальну відповідальність. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_5 несе відповідальність за всі закріплені за нею товарно-матеріальні цінності та грошові кошти і у випадку їх недостачі або псування несе повну матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства (т.1,а.с.10).

Відповідно до акту ревізії коштів церкви ОСОБА_6, проведеної комісією в складі голови комісії ОСОБА_8, голови парафіяльної громади ОСОБА_13В, касира ОСОБА_5, членів комісії ОСОБА_2, ОСОБА_10І, ОСОБА_9, ОСОБА_7 за період з 23.07.2003 року по 06.07.2009 року в касу поступило 40974 гривні і видано з каси 38437 гривень. Залишок коштів станом на 23 липня 2003 року становив 120 гривень. (120 грн.+ 40974 грн. - 38437 грн. = 2657 грн.) Кошти в сумі 2657 грн. в касі відсутні (т.1,а.с.5).

Відповідно до акту ревізії церковних коштів церкви ОСОБА_6 с.Уїзд станом на 26 липня 2009 року за період з 23.07.2003 року по 06.07.2009 року в касу поступило 64728 гривень по касовій книзі та 86460 гривень (збір по 100 гривень) Разом в касу поступило 151188 гривень. Розхід з каси з 2003 року по 06.07.2009 року становив 55423 грн. (по касовій книзі) та 53541 грн. (за виконані роботи). Разом видаток на будову церкви становив 108964 гривні. Залишок коштів по касі станом на 06.07.2009 року становить 151188 - 108964= 42224 грн. та 2000 грн. (обмін канадських доларів). Всього залишок коштів на будову церкви становить 44224 гривні, 2260 Євро і 1540 доларів США. Дані кошти в церковній касі відсутні (т.1, а.с.6-7).

Згідно висновку експерта №09/03-90 від 20.01.2011 року підпис від імені ОСОБА_5 в договорі про матеріальну відповідальність від 10.03.2004 року виконаний ОСОБА_5М.(т.2, а.с.57-60)

Відповідно до розписки, даної касиром ОСОБА_5, вона зобов’язувалася повернути дану суму коштів до 06 серпня 2009 року. Зокрема –до 12 липня повернути 2260 Євро, 1540 доларів США, до 06 серпня 2009 року –46881 гривню (т.1,а.с.8).

Із оглянутих у судовому засіданні речових доказів –зошитів ведення обліку надходження грошових коштів в церковну касу встановлено, що грошові кошти в іноземній валюті надходили в церковну касу з серпня 2003 року по червень 2009 року. А саме в серпні 2003 року надійшло 100 Євро і 10 доларів США, в грудні 2003 року –210 Євро; в січні 2004 року –10 доларів США, в травні 2004 року 100 доларів США, в червні 2004 року 10 доларів США, в липні 2004 року –50 доларів США, в серпні 2004 року –10 доларів США, в вересні 2004 року –200 Євро; в травні 2005 року –10 доларів США, в червні 2005 року –20 доларів США, в липні 2005 року –60 доларів США, в серпні 2005 року 450 доларів США, 170 Євро,. в вересні 2005 року –150 Євро, в жовтні 2005 року - 50 Євро, в листопаді 2005 року –10 Євро; в січні 2006 року –50 Євро, в квітні 2006 року –100 Євро, в травні 2006 року –100 Євро, в серпні 2006 року – 50 Євро, в листопаді 2006 року 100 Євро; в січні 2007 року –100 Євро і 40 доларів США, в серпні 2007 року - 150 Євро, в вересні 2007 року - 50 Євро і 50 доларів США; в січні 2008 року –50 Євро і 20 доларів США, в квітні 2008 року - 50 Євро і 200 доларів США; в травні 2008 року - 100 Євро і 100 доларів США, в червні 2008 року - 50 Євро, в липні 2008 року –100 доларів США, в серпні 2008 року - 300 Євро і 100 доларів США, в вересні 2008 року - 50 доларів США, в жовтні 2008 року –50 доларів США, в листопаді 2008 року –50 доларів США; в травні 2009 року –100 доларів США, в червні 2009 року –50 Євро. Всього 2260 Євро і 1540 доларів США.

Відповідно до службового розпорядження Національного Банку України №417/249 від 03 липня 2009 року з 06/07/2009 року було встановлено такий офіційний курс гривні до долара США –100 доларів США –763 гривні 77 копійок; 100 Євро – 1069 грн. 96 коп.

Відповідно до роз’яснень, даних у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 року №9 „Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності законом України від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб” визначаючи діяння, вчинене після 01 січня 2004 року таким, яке тягне кримінальну або адміністративну відповідальність, та кваліфікуючи його, - у разі коли настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - необхідно виходити з того, що сума такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.11 п.6.1 ст.6 Закону для відповідного року.

У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що здійснювала обмін валют при їх надходженні у церковну касу, а тому не погоджується із проведеним на досудовому слідстві перерахунком курсу Євро та долара США до гривні станом на липень 2009 року.

Відповідно до розрахунку курсу Євро і долара США, проведених за період з 2003 року по 2009 рік з врахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют відповідно до службових розпоряджень Національного Банку України на час надходження коштів у церковну касу сума Євро становить 15213,60 грн., сума доларів США –8031,40 грн. На загальну суму 23 245 грн.

Відповідно до примітки до ст.185 КК України у статтях 185-191 цього кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні не здобуто доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_5 про те, що обмін валюти нею здійснювався безпосередньо після надходження у церковну касу. Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. А тому суд приходить до висновку, що загальна сума привласнених ОСОБА_5 коштів за період з липня 2003 по липень 2009 року - 71325 гривень, що не становить великих розмірів.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної у вчиненні привласнення чужого майна доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.191 КК України.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, що збитки нею частково відшкодовано. Крім того, ОСОБА_5 має на утриманні перестарілу матір ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є дитиною війни. Одружена, не працює. Чоловік ОСОБА_19 визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, у судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням обставин вчинення злочину, особи винної - ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої законом у виді обмеження волі, оскільки таке покарання буде необхідним для її виправлення і попередження нових злочинів.

З врахуванням тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості та обставин його вчинення, особи винної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, частково добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, позитивно характеризується, має на утриманні перестарілу матір, чоловіка інваліда ІІІ групи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України її слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі –зошити з записами ОСОБА_5 про прихід і розхід коштів – повернути церковній громаді.

          З довідки № 23/6651 від 23.06.2010 року до висновку експерта №09/03-255 від 26.07.2010 року вбачається, що на проведення експертизи витрачено 328 гривень 44 копійки (т.1, а.с.327), з довідки № 23/756 від 28 січня 2011 року до висновку експерта №09/03-90 від 20.01.2011 року вбачається, що на проведення повторної почеркознавчої експертизи витрачено 412 гривень 80 копійок (т.2, а.с.56). Ці кошти є судовими витратами і підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області вид платежу –за експертизи 09/03-255, 09/03-90 розрахунковий рахунок 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області отримувач –НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області.

Цивільний позов, заявлений церковною громадою церкви ОСОБА_6 до ОСОБА_5 слід задовольнити повністю, оскільки розмір спричиненої матеріальної шкоди підтверджується зібраними по справі доказами, випливає із пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення. Крім того, відповідно до вимог ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Тому з ОСОБА_5 слід стягнути на користь церковної громади церкви ОСОБА_6 68290 гривень 60 копійок невідшкодованої нею матеріальної шкоди.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України , суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій по обліку і зберіганню матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання у виді трьох років обмеження волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Цивільний позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь церковної громади церкви ОСОБА_6 с.Уїзд Рогатинського району Івано-Франківської області - 68290 гривень 60 копійок невідшкодованої нею матеріальної шкоди.

Речові докази по справі –зошити із записами ОСОБА_5 про прихід і розхід коштів повернути церковній громаді.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області вид платежу –за експертизи 09/03-255, 09/03-90 розрахунковий рахунок 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області отримувач –НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області судові витрати в сумі 741 гривня 24 копійки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити попередньообраний –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, шляхом подання апеляції.

Головуючий: О.О.Лошак