Постанова № 1613522, 07.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2398/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«7» листопада2007 року                                                                                            м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря – Ус Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до приватної фірми «Кібела» про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач    звернувся    до    Харківського окружного адміністративного суду    з адміністративним   позовом до приватної фірми «Кібела»,   в  якому  просить  суд  надати  дозвіл   на  проведення позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року з 10.09.2007 року по 21.09.2007 року.

Під час розгляду справи  представник відповідача уточнив позовні вимоги та  просив суд надати  дозвіл   на  проведення позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року з 05.11.2007 року по 16.11.2007 року

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на вимоги п. 3 ч. 6 та ч. 7  ст. 11-1  Закону України від 04.09.1990 року № 509 «Про державну податкову службу» (із змінами та доповненнями).

Представники відповідача надали до суду заперечення на адміністративний позов, в яких проти задоволення позовних вимог заперечують мотивуючи тим, що як зазначив представник відповідача в адміністративному позові зазначено, що СДПІ ВПП у м. Харкові зверталась до нашого підприємства з листом за вих.№9648/10/49-0 від 24.07.2007р. про надання документів до СДПІ ВПП у м. Харкові для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2007р. Проте, оскільки наше підприємство не з'явилось на призначений у листі час та не надало витребувані документи, у СДПІ ВПП у м. Харкові виникла необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до п. З ч. 6 та ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме на підставі рішення суду.

Представник відповідача зазначив, що вважає зазначене твердження позивача необгрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству.

Так, як вказав представник відповідача, відповідно до п.1 ст11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій.

П.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-11 від 21.12.2000р. (далі Закон № 2181) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Згідно п.1.11 ст.1 вказаного Закону до податкових декларацій відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, відповідно до Закону України № 2181 та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому витребування будь-яких інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, вимоги СДПІ ВПП в м.Харкові, зазначені в листі про надання документів для проведення камеральної невиїзної перевірки були незаконні, а ненадання нашим підприємством документів для проведення камеральної перевірки не є підставою і не надає право органам державної податкової служби на проведення позапланової перевірки.

Також як вказав представник відповідача, п. 3 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на який посилається позивач як на підставу для проведення позапланової невиїзної перевірки за червень 2007 року, передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Однак, ані у листі, який було направлено на адресу нашого підприємства з вимогою надати документи для проведення камеральної перевірки, ані в адміністративному позові, державна податкова інспекція не зазначає, які саме недостовірні дані містяться у поданій нашим підприємством декларації за червень 2007 р. і саме стосовно яких недостовірних даних необхідно було надати пояснення та їх документальне підтвердження. Позивач також не надав суду докази недостовірності таких даних, а також доказів направлення нашому підприємству письмових запитів з цього приводу.

Представник відповідача зазначив, що ненадання документів для проведення камеральної перевірки не свідчить про недостовірність даних, зазначених у поданій податковій декларації з ПДВ за червень 2007 року.

Крім цього, в якості доводів щодо необхідності проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року СДПІ ВПП у м. Харкові наводить перелік актів перевірок за останні три роки, відповідно до яких було зафіксовано факти порушень податкового законодавства з боку нашого підприємства. Проте, позивач приховує від суду ті обставини, що рішення, які були прийняті за результатами проведених перевірок, були оскаржені ПФ "Кібела" в порядку апеляційного узгодження відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-11 от 21.12.2000р., та судовому порядку.

Так, справа №АС-13/183-06 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 835/23-3003446 від 21.11.2005р. розглянута першою та апеляційною інстанціями. Рішення винесені на користь ПФ "Кібела" і набули чинності. Рішення, винесені на підставі акта перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові №    1179/49-0/30035446   від   03.05.2007р.,   оскаржуються   ПФ   "Кібела"   в   порядку,передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-11 от 21.12.2000р, про що свідчить подання скарги до СДПІ ВПП у м. Харкові за вих. № 375-К від 25.05.2007 року та скарги за вих. № 454-К від 25.07.2007 р.

Крім того, наявність порушень законодавства під час попередніх перевірок не є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ПФ «Кібела» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року.

Спеціальною нормою, яка регулює порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, а також строки бюджетного відшкодування, є Закон України "Про податок на додану вартість" (далі Закон України «Про ПДВ»).

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, на час розгляду справи, строк передбачений п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - вже минув. Процедура продовження строків, встановлених даною нормою, діючим законодавством не передбачена, а визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, а отже не можуть порушувати порядок і строки бюджетного відшкодування, передбачені п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Враховуючи викладене, представник відповідача  вказав, що доводи викладені в позовній заяві Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, необгрунтованими та такими, що суперечать положенням діючого законодавства України просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, відповідно до ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" ПФ "Кібела" зареєстрована як платник податку на додану вартість в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків м.Харкова з 08.02.2007р. (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100020456).

ПФ «Кібела « здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, затвердженого

У ході фінансово-господарської діяльності підприємством до податкового органу були надані податкові декларації з ПДВ за червень 2007 року, вхідний номер ХО ДПІ в Харківській області 9214 від 18.07.2007 року в  якій задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в сумі 82340 грн., та від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ складає 35580 грн.

На підставі ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" фахівцями ХО ДПІ в Харківській області та СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Харкові на адресу ПФ "Кібела " були направлені листи про надання документів для підтверджень щодо питання, пов’язаного з заявленими від’ємним значенням податку на додану вартість у декларації за червень 2007 року.

В зв'язку з тим, що посадові особи ПФ "Кібела" не з'явились на призначений у листах час та не надали витребувані документи, у Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків м.Харкова виникла необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до ч. 8 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", тобто на підставі рішення суду.

 Суд аналізуючи підстави вказані позивачем для проведення  позапланової виїзної перевірки за червень  2007 року, приходить до висновку, що відповідно до п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї обставин визначених у ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Частиною 8 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що  позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду

Виходячи з вищевикладеним суд приходить до висновку , що позивач не надав підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, вичерпний перелік яких міститься в ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Щодо посилання позивача на п.3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" як підставу для проведення позапланової виїзної перевірки, згідно якої, позапланова виїздна перевірка проводиться якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд не може погодитись з цим посилання позивача у зв’язку з тим, що згідно з п. 1 ст. 11 вищевказаного Закону, органи державної податкової служби наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності , повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Частина 3 п.1.2 „Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327 зареєстровано в Мінюсті України 25.08.05р. №925/11205, надає роз"яснення щодо невиїзної документальної перевірки

- невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларації, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від строку їх подачі.

Крім цього згідно п.п. „в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  норма  якої визначає, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно положень Закону України № 2181 та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому витребування будь-яких інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.

Крім цього спеціальною нормою, яка регулює порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, а також строки бюджетного відшкодування, є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом було встановлено, що строк проведення позапланової перевірки заявленого від’ємного значення по ПДВ за червень 2007року, передбачений п.п.7.7.5 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вже минув.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків, встановлених п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, а отже не можуть порушувати порядок і строки бюджетного відшкодування, передбачені п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків м.Харкова про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року нормативно та документально необґрунтовані, та протирічать  діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати покласти за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4,7,8,17,86, 94,160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд-

ПОСТАНОВИВ :

         У задоволенні адміністративного позову          Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до приватної фірми «Кібела » про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з 05.11.2007 року по 16.11.2007 року - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено  12 листопада 2007 року.

Суддя                                                                        Спірідонов М.О.