Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 2-1008/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2011 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Тараньової В.С.,
при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,
за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивача:ОСОБА_3,
відповідача:ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні та володінні майном -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою, у якій вказали, що вони є власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У лютому 2010 року вони за усною домовленістю передали в найом (оренду) вказану квартиру відповідачу ОСОБА_4 строком на один рік. В звязку з тим, що до складу квартири входить самочинно побудований у 1992 року тамбур, сторони не змогли посвідчити нотаріально вказаний договір оренди. На теперішній час позивачі вирішили використовувати дану квартиру у власних цілях, однак на їх вимоги звільнити її відповідач відмовляється, обґрунтовуючи свою відмову тим, що позивачі не підтвердили своє право власності на квартиру. Просять суд усунути перешкоди у користуванні та володінні майном, визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 47,1 кв.м..
У судове засідання позивачі, їх представник ОСОБА_3, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, не зявилися, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 у попередньому судовому засіданні позов не визнав, в судове засідання не зявився, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши надані позивачем докази та матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частин 1 5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 880 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторонавласник житла (наймодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (15/100 частки домоволодіння) на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 18880 від 18 жовтня 1996 року, виданого директором агентства по приватизації державного житлового фонду ДВО «Донецьквугілля».
Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” від 13 травня 2011 року на квартиру АДРЕСА_1, дана квартира розташована на 1 поверсі 1-поверхового будинку і складається з 2 кімнат житловою площею 28,9 кв.м., кухні площею 10,9 кв.м., вбиральні площею 2,5 кв.м., коридору площею 5,1 кв. м. Загальна площа квартири складає 47,1 кв.м., у тому числі самочинно побудована прибудова (літера «а-15»). Інвентаризаційна вартість квартири 83232 гривні.
У травні 2011 року ДП «ЕТЦ»ПП «Інноваційна науково-технічна експертна компанія»(ліцензія серії АБ № 119310 від 21.07.2006) було проведено технічне обстеження несущих та огороджуючих конструкцій квартири АДРЕСА_1, відповідно за висновками якого дана квартира з прибудовою літера «а-15»відповідає вимогам діючої нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування, для подальшої експлуатації придатні.
У лютому 2010 року позивачі за усною домовленістю передали в найом (оренду) вказану квартиру відповідачу ОСОБА_4 строком на один рік, якій на час вирішення справи судом вже сплинув. Однак відповідач ОСОБА_4 не визнає право власності позивачів на квартиру, незважаючи на те, що прийняв її в оренду саме від них.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі мають право власності на вказану квартиру, але самочинно за власні кошти побудували до неї прибудову під літерою «а-15»,завершення якої і можливість безпечної експлуатації підтверджено технічним паспортом на квартиру та висновком про технічне обстеження, вказані зміни не порушують права інших осіб. Відповідач не має майнових прав на зазначену квартиру, оскільки він не є її власником, а строк дії договору оренди сплинув. Тому позовні вимоги про визнання за позивачами права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 47,1 кв.м., усунення перешкод у користуванні та володінні майном підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі 832 гривні та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37, 00 гривень. Згідно з Постановою КМ України від 05.08.2009 року № 825 розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу по справі позовного провадження з розгляду спору майнового характеру складає 120 грн, а такої, що не підлягає оцінці, - 37 грн. Ставка судового збору (держмита) відповідно до Декрету КМ України від 21.01.1993 року по справі позовного провадження ,що не підлягає оцінці, становить 8,50 грн. Отже, з урахуванням того, що позов немайнового характеру виник з неправомірних дій відповідача, суд присуджує сплату судового збору у сумі 8,50 грн. ,судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 37 грн. з відповідача, а недоплачену з розгляду спору майнового характеру у сумі 83 грн. (120 37) солідарно з позивачів.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 328, 376,377, 392, 526, 810, 811 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житлове приміщення, усунення перешкод у користуванні та володінні майном задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 47,1 кв.м..
Зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні та володінні квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 47,1 кв.м. ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь державного бюджету Будьоннівського району м. Донецька (рахунок № 31217259700003 ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПО 34686940, МФО 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 83 (вісімдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_4: судовий збір до доходу Держави у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок;
на користь державного бюджету Будьоннівського району м. Донецька (рахунок № 31217259700003 ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПО 34686940, МФО 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:
Судове рішення № 16134111, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька) було прийнято 06.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1008/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: