Ухвала суду № 16130957, 18.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р.Справа № 2-а-2604/10/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2010 року державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року повністю задоволений позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»та скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №0000012300/0 від 16.02.2010 р., яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»по податку на прибуток у розмірі 60733 грн. (за основним платежем –40553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20180,00 грн.); скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси №00000022300/0 від 16.02.2010 р., яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»по податку на додану вартість у розмірі 47695,00 грн. (за основним платежем –31795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –15900,00 грн.).

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при ухвалені постанови суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права оскільки суд не прийняв усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи та надав неналежну оцінку доказам у справі. Апелянт посилається на те, що перевірка проводилась відповідно вимог ст. п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкові службу в Україні». Правочини укладені між позивачем та ПП «Аванта-МІВ»є недійсними оскільки засновник та директор ПП «Аванта-МІВ»ОСОБА_1 не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, з листопада 2008 року не подавала податкову звітність не зважаючи на те, що по розрахунковим рахункам за період з листопада по грудень 2008 року проводилось надходження та списання коштів. На підставі електронних відомостей держреєстраторів від 15 жовтня 2009 року стан ПП «Аванта-МІВ»змінено на 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Фактично згідно податкової звітності у ПП «Аванта-МІВ»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. На підставі того, що ОСОБА_1 не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, складені акти виконаних робіт за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року не створюють юридичних наслідків. Також апелянт посилається на те, що податкова звітність яка надавалась ПП «Аванта-МІВ»підписана не ОСОБА_1 а іншою особою, що встановлено почеркознавчою експертизою.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції встановив, що між позивачем (замовник) та ПП «Аванта-МІВ»(виконавець) були укладені договори про надання послуг, які були виконані та за їх виконання проведена оплата. Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у зв’язку з придбанням послуг, на підставі податкових накладних включені до складу податкового кредиту з ПДВ. Суд першої інстанції встановив, що заперечення позивача не підтверджені належними доказами та є тільки припущеннями.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові взаємовідносини з платником податків приватним підприємством «Аванта-МІВ»за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року.

03.02.2010 р. за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Укрпродукт»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові взаємовідносини з платником податків ПП «Аванта-МІВ»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. Державною податковою адміністрацією в Одеській області складено акт №44/35-02/31129807 (а.с. 111-130).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 5.1, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40553 грн.; - п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого донараховано суми ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 31795 грн. Зазначені висновки Державної податкової адміністрації в Одеській області ґрунтуються на тому, що з матеріалів кримінальної справи №058200900163, в якій міститься копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 24.02.2009 р., вбачається, що дане товариство створене останньою без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та зазначеною особою не підписувались первинні документи, якими оформлювались договірні відносини з Позивачем (договори, акти виконаних робіт та податкові накладні).

16.02.2010 р. Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012300/0 (а.с. 132), яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача по податку на прибуток у розмірі 60733 грн. (за основним платежем –40553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20180,00 грн.) та №00000022300/0 (а.с. 131), яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) останнього по податку на додану вартість у розмірі 47695,00 грн. (за основним платежем –31795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –15900,00 грн.).

Суд першої інстанції правильно встановив, що між позивачем (Замовник) та приватним підприємством «Аванта-МІВ»(Виконавець) в 2008-2009 роках укладались договори (а.с. 11-39), п. 1.1. яких передбачалось, що Виконавець зобов’язується виконувати різання, пайку, сушку, закачування повітря, тестування та упаковування кабельної продукції згідно усної заявки Замовника, а останній зобов’язується прийняти її та оплатити згідно акту виконаних робіт. Між сторонами договорів підписано акти виконаних робіт (а.с. 40-80), на загальну суму 194652,00 грн. в т.ч. ПДВ –31795,00 грн.

Витрати по оплаті послуг наданих ПП «Аванта-МІВ»на загальну суму 162212 грн. віднесено Позивачем до складу валових витрат у І-ІV кварталі 2008 року та у І кварталі 2009 року (а.с. 116, 117).

На підтвердження надання послуг ПП «Аванта-МІВ» видало Позивачеві податкові накладні (а.с. 81-110).

Суми податку на додану вартість у розмірі 31795 грн., сплачені у з в’язку з придбанням вищевказаних послуг, на підставі вищевказаних податкових накладних включені Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ (а.с. 122, 123).

Єдиною підставою для встановленого відповідачем порушення є наявність порушеної кримінальної справі у відношенні засновника та директора ПП «Аванта-МІВ»- ОСОБА_1, у зв’язку з чим позивач дійшов висновку про нікчемність угод укладених між позивачем та ПП «Аванта-МІВ».

Згідно п.п. 5.2.5. п. 5.2. та п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу —сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2. та п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ч.4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо—безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, встановив наявність договорів, актів виконаних робіт, та факт видачі ПП «Аванта-МІВ» податкових накладних.

Поза увагою залишились посилання ДПІ на безготівковий характер угод, тобто укладення угод без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Суд першої інстанції не з’ясував цього питання.

Встановлення даного факту може бути підставою для віднесення таких угод до нікчемних, як таких, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, визнання яких у судовому порядку недійсними не вимагається.

Матеріали справи не містять первинних бухгалтерських платіжних документів, які б підтверджували факт оплати позивачем отриманих від ПП «Аванта-МІВ»послуг.

На вимогу суду апеляційного суду представник приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»у судовому засіданні 03 березня 2011р. пояснив, що до суду надані всі наявні докази.

Відповідно до ст. 208 ГК правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, позивач не довів готівковий характер угод, що дає право на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 КАС України, позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

          Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

У судове засідання 18 травня 2011 р. до суду представником відповідача надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно до якого станом на 11 травня 2011 р в розділі «стан юридичної особи»- приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»здійснений запис «припинено».

У зв’язку з цим представник апелянта просив апеляційний суд визнати нечинною оскаржену постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

Оскільки апеляційний суд встановив неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржена постанова має бути скасована.

У зв’язку з припиненням позивача, шляхом ліквідації без визначення правонаступника, провадження по справі має бути закрито, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст. 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 203, ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя Домусчі С.Д.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.