Ухвала суду № 16130507, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-5426/10/1470 Категорія:8.1.4Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В С., Крусяна А.В.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Єланецької міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 2265 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У вересня 2010 року Єланецька МДПІ (Братське відділення ) ДПА України в Миколаївській області звернулась з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 2265 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що під час проведення перевірки відповідача виявлені порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі чого винесено рішення про застосування фінансових санкцій №150109 від 10.07.2008 року у розмірі 2265 грн., але відповідачем фінансові санкції не сплачені.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року позовні вимоги податкового органу були задоволені, стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 2265 грн..

Не погоджуючись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному зясуванні судом обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2010 представниками позивача проведено планову виїзну перевірку господарської одиниці відповідача магазин «Кавказ», що розташована за адресою: Миколаївська область, смт Братське, вул. Леніна,176, що підтверджується актом перевірки від 19.06.2010 року №14140012/2308/НОМЕР_1.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесені рішення про застосування фінансових санкцій №0000262303, №0000252303,№ 0000272303 від 21.06.201 року на загальну суму 2265 грн. за порушення ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст. 15,17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідач на час розгляду справи заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій не погасив, рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій не оскаржив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїм правом на оскарження вищевказаних рішень не скористався, доказів погашення заборгованості до суду не надав.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України.

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій до суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункову операцію за товари (послуги), застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) (положення п. 1 ст. 17 вищезгаданого Закону).

Порядок та механізм ліцензування виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначений Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено фінансову санкцію за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії в розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

Апеляційним судом встановлено, що в результаті перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, проведення розрахункової операції без видачі відповідного розрахункового документа, не забезпечення сум готівкових коштів на момент проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звітному чеку.

Вказане слугувало підставою для застосування штрафних санкцій, які відповідач на момент розгляду не сплатив.

Таким чином суд першої інстанції, проаналізувавши чинне законодавство та ґрунтовно дослідивши обставини справи правильно дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому колегія суддів вважає доцільним відмітити, що твердження апелянта щодо наявності постанови рішення Братського районного суду Миколаївської області від 28.09.2010 року у справі №3-507/2010, яким провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст.155-1 ч.2 КУпАП закрито за відсутністю події та складу злочину не є підставою для звільнення від адміністративно господарської відповідальності, оскільки відповідно до вимог ст.218 Господарського кодексу України підставою господарської діяльності учасника господарських правовідносин, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності , якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання. Факт реалізації алкогольних виробів указаним рішенням не спростований, а тому від подач несе відповідальність за порушене вчинене у сфері господарської діяльності.

Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими та такими , що висновків суду не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо правомірності вимог МДПІ , а тому ґрунтовно задовольнив адміністративний позов.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-5426/10/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня скледання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання ухвали суду в повному обсязі 18 квітня 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян