Постанова № 16126982, 08.06.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року Справа № 2а/2370/3861/2011

15 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»ОСОБА_1 за довіреністю від 04.01.2010р., ОСОБА_2 за довіреністю від 26.05.2011р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкаси ОСОБА_3 за довіреністю № 27819/10-017 від 06.10.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест», в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкаси № 0000252200 від 10.05.2011р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця. Згідно статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Поставкою імпортованого товару, як обєкту регулювання вищевказаного Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій, є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Таким чином, законом закріплена відповідальність, зокрема за порушення строків поставки продукції, товарів, послуг на митну територію України, а не за ввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що при проведення імпортних операцій датою імпорту у випадку ввозу продукції на територію України, якщо така продукція згідно законодавства підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення вантажно-митної декларації (типу ІМ-40 «Імпорт»).

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 квітня 2011 року державною податковою інспекцією у м.Черкаси у відповідності до п. 78.2 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу № 980 від 04.04.2011р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов контракту від 11.07.2010р. №062010/Ukraine за період з 11.07.2010р. по 21.03.2011р., за підсумками якої складено акт № 21/22-0/34556406, згідно якого встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994р., що спричинило нарахування штрафних санкцій згідно зі статтею 4 цього Закону в сумі 29617грн. податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у м.Черкаси № 0000252200 від 10.05.2011р.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що за приписами статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У відповідності до положень статті 4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999р. затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями.

Відповідно до п. 1.1. цієї Інструкції терміни вживаються у наступному значенні: ВМД - належним чином оформлена вантажна митна декларація; день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків; здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках); реєстр ВМД - реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України. Реєстр отримується банком від відповідного митного органу в порядку, установленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.3 вказаної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

За правилами ч. 2 статті 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

При цьому, митними процедурами є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів; митним оформленням виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (стаття 1 Митного кодексу України).

Статтею 185 вказаного Кодексу запроваджено 13 видів митного режиму, зокрема імпорт, яким у розумінні статті 188 зазначеного Кодексу, є митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., у п. 8 передбачено, що ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Виходячи зі змісту вказаних законодавчих актів, обов'язковість отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України резидентом ставиться у залежність від факту здійснення імпортних операцій з перевищенням відстрочення поставки більш як на 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (або виставлення векселя) на користь постачальника продукції, що імпортується.

До того ж, пеня підлягає стягненню саме за порушення термінів, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у даному випадку, за здійснення поставки товару нерезидентом з перевищенням 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Окрім того, при ввезенні на митну територію України товару в режимі імпорту датою початку вільного обігу такого товару є дата оформлення вантажно-митної декларації за умови наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено контракт від 11 липня 2010 року № 062010/Ukraine з нерезидентом на поставку рулонатора з пакувальною машиною на територію України. На виконання умов вказаного контракту позивачем 31 серпня 2010 року здійснено попередню оплату вартості товару у сумі 301508, 10 Євро ( 3019708 грн. 24 коп.), а тому граничний термін отримання обладнання є 27 лютого 2011 року.

Згідно з вантажно-митною декларацією товар за наведеним контрактом поставлено на територію України 02 березня 2011 року, тобто з пропуском 180-денного строку на 3 дні.

Позивач, в свою чергу, посилається на те, що відповідне обладнання надійшло на митну територію України 27 лютого 2011 року, що підтверджується штампом «під митним контролем»Ягодинської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) та INVOICE, а тому накладення штрафних санкцій за пропуск строку, встановленого статтею2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є неправомірним.

Проте, суд не погоджується з такою правовою позицією позивача з огляду на визначення законодавцем в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями вичерпного переліку документів, на підставі яких імпортна операція знімається з банківського контролю.

Так, якщо ввезення товару на митну територію України підлягає митному оформленню, то датою імпорту є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування"). При цьому, зі складанням міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) законодавець не пов'язує закінчення митного оформлення товару, ввезеного на територію України.

Суд наголошує на тому, що момент здійснення імпорту визначається у відповідності до положень статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»не моментом фактичного перетину кордону, а моментом перетину товаром саме митного кордону України. Як наслідок, вантажно-митна декларація є єдиним документом, що підтверджує здійснення поставки на митну територію України.

Відповідний висновок кореспондується також з пп. 3.2 п.3 наказу Державної митної служби «Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка»№ 723 від 17.11.1998р., згідно якого штамп «Під митним контролем»носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на СМR, товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють. Він може проставлятися на документах, що передбачають певні операції з вантажами чи транспортними засобами, які перебувають під митним контролем. У цьому разі він означатиме, що на такі операції потрібен окремий дозвіл митниці. Отже, початок перебування товарів під митним контролем не означає переходу права власності на них і відповідно не є датою здійснення імпорту.

За таких підстав, суд доходить висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000252200 від 10.05.2011р., а отже не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 14 червня 2011 року.