Постанова № 16126718, 07.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" червня 2011 р. № 2а- 1480/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхова О.М.,

секретаря судового засідання - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 986 від 07.08.2009р.),

за участі відповідача ОСОБА_2 (на підставі паспорту),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача вартість матеріального забезпечення на користь Фонду в сумі 10286,79 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського центру зайнятості м. Харкова, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки. За заявою від 22.12.2008 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. В порушення Закону України “Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533-ІІІ), перебуваючи на обліку у центрі зайнятості як безробітній з 22.12.2008 року, відповідач одночасно був зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 2001 року, отримуючи при цьому матеріальне забезпечення. Цей факт встановлений в результаті проведеного розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Таким чином, підприємець не може бути визнаний безробітним, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення. За період з 22.12.2008 року по 16.12.2009 безробітній ОСОБА_2 була нарахована та перерахована допомога по безробіттю в сумі 10286,79 грн. У зв»язку з цим Харківським міським центром зайнятості був направлений лист-претензія щодо повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення. Згідно поданої заяви від 30.11.2009 року., Харківським міським центром зайнятості м. Харкова з відповідачем був укладений договір щодо направлення на підвищення кваліфікації в Міжнародний Соломонов університет за навчальною програмою Основи комп»ютерної грамотності строком на 3,24 міс., пунктом 3.1.2 якого передбачено, що при припиненні навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. Включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання та витрат на проживання. 30.11.2009 року ОСОБА_2 зарахована на навчання до Міжнародного Соломонового університету, а 12.03.2010 року відрахована з нього. Вартість профнавчання ОСОБА_2, згідно з кошторисом, становить 3823 грн. 20 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні, а саме: відповідачем зазначено, що він був зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 28.12.2001 року до 20.12.2003 року, подавши заяву до Дзержинського райвиконкому м. Харкова про припинення підприємницької діяльності та виключення з реєстрації. Протягом 6 років жодного питання не виникало, оскільки кожного року відповідач подавала декларацію про доходи державного службовця, оскільки була прийнята на державну службу.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у Харківському міському центрі зайнятості, як особа, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 200100708121500002, дата реєстрації 15.12.2008 року.

22.12.2008 року відповідачем до Харківського міського центру зайнятості подана заява про надання статусу безробітного.

Наказом № НТ081222 від 22.12.2008 року ОСОБА_2 надано статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю у розмірі, встановленому законодавством з 22.12.2008 року.

В порушення ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ, перебуваючи на обліку у центрі зайнятості як безробітній з 22.12.2008 року, відповідач одночасно був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, отримуючи при цьому матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Цей факт встановлений в результаті надходження інформації від Державного реєстратора та у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 року та підтверджений свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Це зафіксовано в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 2 від 18.01.2011 року, складеного Харківським міським центром зайнятості.

Директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ № 15 від 18.01.2011 року про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 в сумі 10286,79 грн., який разом з листом претензією № 773 від 19.01.2011 року з вимогою перерахувати в добровільному порядку протягом 15 календарних днів направлено відповідачу.

Згідно поданої заяви від 30.11.2009 року., Харківським міським центром зайнятості м. Харкова з відповідачем був укладений договір № 203909113001644, щодо направлення на підвищення кваліфікації в Міжнародний Соломонов університет за навчальною програмою Основи комп»ютерної грамотності строком на 3,24 міс..

Відповідно до п 3.1.2 вищезазначеного договору, при припиненні навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. Включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання та витрат на проживання.

Наказом № 149-У від 30.11.2009 року ОСОБА_2 зарахована на навчання до Міжнародного Соломонового університету, а наказом № 36-У від 12.03.2010 року відрахована з нього. Вартість профнавчання ОСОБА_2, згідно з кошторисом, становить 3823 грн. 20 коп.

Отже, загальна заборгованість ОСОБА_2 становила 14109 грн. 99 коп., але під час розгляду справи позивачем надано заяву про уточнення загальної суми заборгованості у зв»язку з тим, що 30.05.2011 року відповідачем сплачена сума в розмірі 3823 грн. 20 коп., отже сума заборгованості становить 10286 грн. 79 коп.

Суд зазначає, що центр зайнятості - субєкт владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення, а даний спір є публічно-правовим, тому спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Отже, Харківський міський центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття при реалізації повноважень, передбачених Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” під час стягнення у судовому порядку коштів, виплачених як допомога по безробіттю, виступає субєктом владних повноважень по відношенню до громадян.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку

Таким чином, вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості щодо стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю розмірі 10286 грн. 795 коп. обґрунтовані, а кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків задовольнити у повному обсязі

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, інші відомості суду не відомі) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 36224721) вартість матеріального забезпечення в розмірі 10286 грн. 79 коп. (десять тисяч двісті вісімдесят шість гривень сімдесят дев"ять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 08 червня 2011 року

Суддя О.М. Шляхова