Постанова № 16126698, 28.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 квітня 2011 р. № 2-а- 1599/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.

за участю:

представника позивача - Казаріна І.В.

представника відповідача - Говорун М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного малого підприємства "Аліна"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне мале підприємство "Аліна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000522301 від 10.02 2011 року в частині № 3 розрахунку штрафних санкцій на підставі акту перевірки бланк № 026017 на суму 320 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21 січня 2011 року, фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області було проведено перевірку підрозділу приватного малого підприємства "Аліна" кафе "Диканька", розташованого за адресою вул. Лермонтовська, 7, результати якої оформлені актом бланку № 026017. На підставі даного акту, начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000522301 від 10.02.2011 року на суму 661,00 грн., з яким позивач не згоден в частині накладення штрафу за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто за не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювання продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) у сумі 320,00 грн. Позивач стверджує, що даних порушень не вчиняв, а тому накладення штрафу є необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність накладення на позивачу штрафу згідно з рішенням ДПІ № 0000522301 від 10.02.2011 року за виявлені під час перевірки порушення .

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, у тому числі за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” (далі - Закон № 509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон № 1776). Зокрема, ст. 15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші нормативні акти, у тому числі Закон № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.

Слід зазначити, що ст. 11-1 Закону № 509 визначені саме підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 1 Наказу ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 “Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю” затверджено створення групи при ДПА у Харківської області з числа фахівців підрозділів оперативного контролю державних податкових інспекцій в районах м. Харкова, Харківської області.

Судом встановлено, що позивач - приватне мале підприємство "Аліна", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 21226903, на обліку як платник податків перебуває в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Приватне мале підприємство "Аліна" з 1 кварталу 2010 року є платником єдиного податку по ставці 10 % сум виручки від реалізації продукції з включенням податку на додану вартість до складу єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом № 2031015155 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

21 січня 2011 року фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області було проведено перевірку підрозділу приватного малого підприємства "Аліна" кафе "Диканька", розташованого за адресою вул. Лермонтовська, 7, щодо контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" .

На підставі акту перевірки бланку № 026017 начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000522301 від 10.02.2011 року на суму 661,00 грн., з яким позивач не згоден в частині накладення штрафу за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 320,00 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в Акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265, а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 320,00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 6 Закону N 265, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" 996-ХІУ визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.98 р. № 727/98 суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат та касову книгу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, платником єдиного податку по ставці 10% сум виручки від реалізації продукції з включенням податку на додану вартість до складу єдиного податку та веде книгу обліку доходів та витрат, відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. №599 та зареєстрованого в Мінюсті за №752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64.

Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи та Порядок її ведення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 р. №477.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в книзі обліку доходів та витрат зазначаються: у графі 3- сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у графі 4 - сума виручки від реалізації основних фондів, у графі 5 - позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації, у графі 6 - загальна сума виручки та позареалізаційних доходів, у графі 7 - загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності.

А відтак, при вирішенні спору суд виходить з не доведеності матеріалами справи фактів порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у зв'язку з чим, рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова підлягає скасуванню в частині накладення штрафу за порушення п. 12, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) у сумі 320,00 грн.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного рішення, якими до ПМП "Аліна" застосовані штрафні фінансові санкції, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст. ст. 11, 12, 51, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного малого підприємства "Аліна" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова №0000522301 від 10.02.2011 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на підставі акту перевірки бланку № 026017 у сумі 320.00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства "Аліна" (Код ЕДРПОУ 21226903) сплачене державне мито у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко