Постанова № 1612655, 25.12.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2478/07

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            25 грудня 2007 року                                                                                        м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судці: Перцової Т.С.

при секретарі: Бондар І.І.

за участю представників сторін:

позивача: Літвінцевої О.О. (дов. від 26.11.2007р. без №), Єрьоменка А.В. (дов. від 01.01.2007р. без №)

вдповідача: Карпича О.Б. (дов. від 14.06.2007р. № 4535/К/10-023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВентТехСервіс» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районім. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ВентТехСервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ Фрунзенського району м. Харкова від 29.08.2007 р. № 0000291600/0.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просять суд його задовольнити. Свої вимоги обґрунтовують з посиланням на ст.ст. 3, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Вважають, що методи податківців, на яких ґрунтуються висновки акта щодо виключення будь-якого виду витрат зі складу таких, що використані на потреби господарської діяльності, що в свою чергу виключає ПДВ зі складу податкового кредиту не відповідають нормам матеріального права.

Відповідач, ДПІ Фрунзенського району м. Харкова та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на норми Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 року, Закон України "Про державну податкову службу в Україні". В запереченнях на позов вказують, що позивач не довів, що розмір комісійної плати відповідає рівню звичайних цін, сума податкового кредиту за травень 2007 року з ПДВ у розмірі 1000000,00 грн. є такою, що визначена з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Тим самим невірно визначивши податковий кредит, позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування по податковій декларації за червень 2007 року у розмірі 1000000,00 грн. Просять суд в позові ТОВ "ВентТехСервіс" відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями ДПІ Фрунзенського району м. Харковабула проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "ВентТехСервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за червень 2007 року. Перевірка проводилась з 26.07.2007 року по 08.08.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 2580/16-016/31060630 від 15.08.2007 року.

Як зазначено в акті перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВентТехСервіс" надала до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову декларацію з ПДВ за червень 2007 року, в якій декларувала від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 та абз. а) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податкового кредиту в травні 2007 р. безпідставно завищена в розмірі – 1000000,00 грн., т.я. по договору комісії сплачена (нарахована) комісійна винагорода в розмірі  6 000 000,00 грн., (в тому числі ПДВ 1 000 000,00 грн.,) не використовується в подальшому у межах господарської діяльності підприємства.

Акт перевірки посадовими особами позивача не підписаний.

17.08.2007 року ТОВ "ВентТехСервіс" направила до ДПІ Фрунзенського району м. Харкова заперечення до акту перевірки, в якому викладено правову позицію щодо порушень, викладених у акті, посилаючись при цьому на норми Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки начальником ДПІ Фрунзенського району м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.08.2007р. № 0000291600/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ВентТехСервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007року у розмірі 1000000,00грн.

Суд встановив, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1000 000,00грн.,відповідач зазначив порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 тап.п 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме,сума податкового кредиту безпідставно завищена в розмірі – 1000000,00 грн., т.я. розмір винагороди за послуги, отриманої від комісіонера по договору комісії, перевищує розмір прибутку, отриманого від реалізації товару, а тому не використовується у межах господарської діяльності підприємства.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами  та доповненнями), а саме щодо зайвого віднесення до складу податкового кредиту за травень 2007 року суми ПДВ в розмірі 1000 000,00 грн., врахованого у складі винагороди комісіонера від операцій по комісійній торгівлі товарами (ТОВ «ВентТехСервіс»-комітент, ПФ “Апія”- комісіонер), то суд не може  погодитись з твердженням відповідача у зв’язку з тим, що  у відповідності до положення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами  та доповненнями) “Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім цього згідно п.п 1.20.1 п. 1.20  Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР 1.20. звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). 

Згідно 1.20.2. вищевказаного Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

У відповідності до статуту ТОВ «ВентТехСервіс», продаж товарів, у тому числі і через посередників (комісіонерів), віднесений до основного виду діяльності ТОВ «ВентТехСервіс», цей факт відповідач не заперечував. Також в судовому засіданні не заперечувався факт належного виконання  комісіонером умов договору, та перерахування ТОВ «ВентТехСервіс» коштів в розмірі винагороди, згідно цього договору.

Згідно ст. 1031 ЦК України, якщо договором комісії  розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Як свідчать матеріали справи, розмір плати визначен сторонами договору з посиланням на Акти виконаних робіт, тобто залежить від ринкових факторів та має оцінюватися сторонами після належного виконання за звітний період, що свідчить про відсутність невизначеності.

Щодо посилання відповідача на застосування звичайних цін, то в судовому засіданні  представник відповідача не надав  доказів, підтверджуючих інший рівень  розміру комісійної винагороди, ніж встановлено перевіркою. Тобто, суд робить висновок про те, що не надано доказів порушення позивачем п.7.4.1 та 7.7.1 статті 7 Закону про ПДВ у частині завищення податкового кредиту у травні 2007 року.

Таким чином, відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Виходячи з вище викладеного, суд надійшов висновку, що ТОВ «ВентТехСервіс» має право на податковий кредит по комісійних винагородах та правомірно визначило суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2007р.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.  

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІу Фрунзенському районім.Харкова від 29.08.2007 року № 0000291600/0, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартістьу розмірі 1000000,00грн.

 Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВентТехСервіс» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районім. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 29.08.2007 р. № 0000291600/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВентТехСервіс», код 31060630, 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена  25.12.2007 р.

Суддя                                                                                                Т.С. Перцова