Постанова № 16126356, 27.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/957/2011

27 квітня 2011 року 12год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Швець В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне підприємство

доРегіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне підприємство звернулося до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17.06.2010 року №1706390015/32, прийнятого відповідачем.

У позовній заяві представник позивача пояснив, що оспорюване рішення було прийняте відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: Рівненська область, Радивилівський район, с. Гранівка, вул. Шевченка, 33 та належить позивачу, якою виявлено факт зберігання та реалізації алкогольного напою з підробленою маркою акцизного, що порушує вимоги ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Положення про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року №567.

Проте, представник позивача вважає, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до підприємства неправомірно. Зокрема, зазначає, що на примірнику акта перевірки, наданого для Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства, відсутній реєстраційний номер. Також, представник позивача вказує, що магазин, в якому проводилася перевірка, не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні ст. 1 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки відомості про його місцезнаходження не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тому, на думку представника позивача, у відповідача не було підстав для застосування до підприємства фінансових санкцій передбачених абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Крім того, представник позивача вважає, що факт підроблення марки акцизного збору не був встановлений відповідачем належним чином, так як вилучення фальсифікованої продукції не проводилось.

У позовній заяві, представник позивача також вказав, що 19.07.2010 року Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне підприємство звернулось до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області із скаргою на рішення про застосування фінансових санкцій від 17.06.2010 року №1706390015/32, проте у визначений законодавством строк підприємством не отримано рішення про результати розгляду вказаної скарги. Як зазначає представник позивача, згідно положень пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Тому, позивач вважає, що згідно даної норми та внаслідок не надання у визначений строк відповіді за результатами розгляду скарги, подана ним скарга на рішення про застосування фінансових санкцій є повністю задоволеною. За наведених обставин, позивач просить суд позов задовольнити.

У судові засідання 18.04.2011 року та 27.04.2011 року представник позивача не зявився, до початку судового засідання подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи здійснити без участі представника позивача.

Представник відповідача заперечує проти адміністративного позову. У поданих до початку судового засідання та підтриманих у судовому засіданні запереченнях, представник відповідача зазначив, що дата реєстрації та реєстраційний номер наявні на примірнику акта, який зберігається в органі, що проводив перевірку

Також представник відповідача пояснив, що матеріали перевірки направлялись відповідачем до Радивилівського РВ УМВС України для складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки відповідач не наділений такими повноваженнями. Представник відповідача зазначив, що згідно етикетки алкогольний напій, що був реалізований продавцем, вироблений ДП "Луцький СГК", проте індекс вказаний на марці акцизного збору відповідає Донецькій області, у звязку з чим посадові особи відповідача зробили висновок, що вказаний алкогольний напій є немаркованим.

Стосовно твердження позивача про відсутність відповіді на скаргу, представник відповідача зазначив, що Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України було направлено оригінал відповіді від 11.08.2010 року №4493/32-0715 на адресу позивача, про що свідчить лист САТ ДПА України щодо надання інформації від 12.04.2011 року №2155/32-0717 та реєстр листів за період з 09.08.2010 року по 12.08.2010 року.

Тому, представник відповідача вважає, що посадові особи РУ Департаменту САТ ДПА України в Рівненській області діяли на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України і прийняте рішення є правомірним, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 08.06.2010 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: Рівненська область, Радивилівський район, с. Гранівка, вул. Шевченка, 33 та належить позивачу.

Вказаною перевіркою виявлено факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв, а саме пляшки горілки "Поліська особлива" місткістю 0,5 л., міцністю 40% об.од., виробництва, згідно етикетки ДП "Луцький СГК" (код регіону 03), маркованої акцизною маркою 05 ААБІ 653336 01/10 6,800 грн., по ціні 20,60 грн., з підробленою маркою акцизного збору, що порушує вимоги ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (надалі Закон № 481/95-ВР) та Положення про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення 567).

За результатами перевірки посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області складено акт № 220/01/30239418 від 09.06.2010 року. До вказаного акту перевірки додано пояснення продавця магазину - ОСОБА_2 по суті виявлених перевіркою порушень.

17 червня 2001 року відповідачем, на підставі акту перевірки, винесено рішення від 17.06.2010 року №1706390015/32, згідно якого до Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій оскаржувалося позивачем в порядку адміністративного оскарження, відповідно до вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями затвердженого Наказом ДПА України вiд 11.12.1996 № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 723/1748 вiд 18.12.1996 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), шляхом подання скарги до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України. Рішенням податкового органу №4493/32-0715 від 11.08.2010 року вказане рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію позивача (а.с.37,44), копією направлення №245 від 07.06.2010 року на проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.36), копією акта про результати позапланової виїзної перевірки позивача №220/01/30239418 від 09.06.2010 року (а.с. 6, 33-34), поясненнями продавця магазину (а.с.35), копією рішення про застосування фінансових санкцій від 17.06.2010 року №1706390015/32 (а.с.7), копією скарги позивача від 19.07.2010 року (а.с.8), копією листа Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України щодо розгляду скарги Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства №4493/32-0715 від 11.08.2010 року (а.с.13).

Відповідно до положень абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно абз. 2-3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 №329/95-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №329/95-ВР), виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Положення №567 передбачено, що наскрізна нумерація на марках складається з двох цифр індексу регіону України за місцезнаходженням виробника продукції, серії та окремого для кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки. Індекси регіонів наведено у додатку 1.

Як вбачається з матеріалів перевірки під час перевірки встановлено факт реалізації пляшки горілки "Поліська особлива", маркованої акцизною маркою 05 ААБІ 653336 01/10 6,800 грн. Згідно додатку 1 до Положення №567, індекс 05 відповідає регіону Донецької області. Проте, як зазначено в акті перевірки та не заперечується продавцем магазину у наданих по суті встановлених перевіркою порушень, згідно етикетки пляшка алкогольного напою вироблена ДП "Луцький СГК", якому відповідає код регіону 03.

У листі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України щодо розгляду скарги Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства №4493/32-0715 від 11.08.2010 року зазначається, що в результаті проведеного аналізу щодо руху марок акцизного збору, встановлено, що зазначена марка не видавалась виробнику ДП "Луцький СГК" зазначеному на етикетці пляшки.

Отже, пляшка вказаного алкогольного напою маркована з порушенням вимог Положення №567.

Згідно п. 20 Положення №567, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції вважаються немаркованими.

Відповідно до ст. 8 Закону №329/95-ВР, відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року №71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за № 116/13383, визначено основні функції Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України. Серед вказаних функцій не передбачено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2010 року матеріали перевірки були направлені відповідачем до Радивилівського РВ УМВС України для складання протоколів про адміністративні правопорушення, що підтверджується листом за №1650/32-252 (а.с. 50).

Таким чином, посадові особи відповідача, застосовуючи до позивача фінансову санкцію за порушення ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Твердження позивача про неможливість застосування до підприємства фінансових санкцій передбачених абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, так як магазин, в якому проводилася перевірка, не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні ст. 1 та ст. 15 Закону №481/95-ВР, не береться судом до уваги, оскільки перевіркою позивача встановлено факт реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору, що є достатньою підставою для застосування штрафних санкцій за вказане порушення.

Щодо посилань позивача на недотримання Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області порядку розгляду скарги, поданої позивачем на рішення про застосування фінансових санкцій, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Процедуру оскарження дій органів стягнення щодо рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону №481/95-ВР визначає Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р. за №723/1748 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення №29).

Як встановлено судом, рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області про застосування фінансових санкцій від 17.06.2010 року №1706390015/32 отримане позивачем 23.06.2010 року (а.с. 38). 17 липня 2010 року Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне підприємство звернулося зі скаргою на дане рішення до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів ДПА України, в якій просило скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області.

Згідно з п. 16 Положення № 29 розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби. Прийняте рішення за наслідками розгляду скарги вручається або надсилається платнику податків, який її подав, і державній податковій інспекції (адміністрації), регіональному управлінню Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, рішення якого оскаржувалося. Якщо у тридцятиденний строк вирішити порушені в скарзі питання неможливо, керівник (або його заступник) органу державної податкової служби, Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України встановлює необхідний строк для розгляду скарги, про що повідомляється (надсилається рішення) платнику податків, який подав скаргу. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. Підставою для прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги можуть бути обставини, викладені в абзаці другому пункту 8 цього Положення, і які зазначаються у рішенні про продовження строку розгляду скарги. Рішення за розглядом скарги складається і вручається (надсилається) особі, яка подала скаргу, відповідно до порядку, передбаченого підпунктами 1, 2, 3 і 5 абзацу першого пункту 9 та пунктом 10 цього Положення.

Зокрема, абз. 9-10 п. 10 Положення № 29 передбачено, що рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

Судом встановлено, що в порушення вимог Положення №29, Департамент САТ ДПА України у встановлений строк належним чином не вручив Радивилівському кооперативному торгово-роздрібному підприємству рішення за результатами розгляду його скарги.

Посилання відповідача на надіслання Радивилівському кооперативному торгово-роздрібному підприємству рішення за результатами розгляду скарги 11 серпня 2010 року - на увагу суду не заслуговує, оскільки лист щодо надання інформації №505/32-0715 від 27.01.2011 року (а.с. 12) та реєстр листів вихідної кореспонденції Департаменту САТ ДПА України за 09.08.2010 року по 12.08.2010 року (а.с. 51-52) не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження факту надіслання (вручення) юридичній особі рішення за розглядом скарги платника податків.

Однак, як встановлено п.16 Положення № 29 на подання та розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється дія, зокрема пункту 11 цього Положення, яким визначено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

Тому, скарга позивача не може вважатися задоволеною внаслідок порушення Департаментом САТ ДПА України порядку надіслання (вручення) рішення за розглядом скарги платника податків на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Посилання позивача на норми Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема пп. 5.2.2 п.5.2 ст. 5, яким регламентована обставина задоволення скарги платника податків на його користь у разі ненадсилання платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) вмотивованого рішення за скаргою, до уваги судом не береться, оскільки Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому, відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону № 2181-III штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення норм Закону № 481/95-ВР, яким визначаються основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, не є штрафними санкціями в розумінні Закону № 2181. Тому, процедури прийняття та оскарження податкових повідомлень, передбачені Законом № 2181-III, не застосовуються до рішень про застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Твердження позивача про відсутність реєстраційного номера на акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, судом до уваги не береться з огляду на наступне. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання затверджених наказом ДПА України від 21 серпня 2009 року № 453, при складанні акта перевірки (довідки) у верхній його частині зазначається дата та номер акта перевірки (довідки) і фактичне місцезнаходження суб'єкта господарювання або місце розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка. Датою акта перевірки (довідки) є дата реєстрації акта перевірки (довідки) в єдиному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація перевірок суб'єктів господарювання. Номер акта складається через дріб із порядкового номера журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, та коду суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ/ДРФО.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки позивача, яка була проведена 8 червня 2010 року з 10:05 год. по 12:10 год., зареєстрований відповідачем в єдиному журналі реєстрації актів 9 червня 2010 року за реєстраційним номером 220/01/30239418. Дата реєстрації та реєстраційний номер наявні на примірнику акта, який зберігається в органі, що проводив перевірку (а.с.33-34).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій №17063900015/32 від 17.06.2010 року прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області обгрунтовано, в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства.

Тому, позовні вимоги Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства про скасування вказаного рішення до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Радивилівському кооперативному торгово-роздрібному підприємству в задоволенні позову до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській областіпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1706390015/32 від 17 червня 2010 року - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.