Постанова № 16126189, 01.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1209/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у сумі 51316 грн. 60 коп., по податку з доходу найманих працівників у сумі 14195 грн. 00 коп., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 65805 грн. 00 коп. по штрафним санкціям у сумі 6656560 грн. 00 коп., надання дозволу на погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банках, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у сумі 51316 грн. 60 коп., по податку з доходу найманих працівників у сумі 14195 грн. 00 коп., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 65805 грн. 00 коп. по штрафним санкціям у сумі 6656560 грн. 00 коп., надання дозволу на погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банках. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході документальної перевірки встановлено порушення відповідачем п. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями з урахуванням вимог «Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 29.10.1999 року № 599, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 02.11.1999 року № 752/4045, а саме: не ведення відповідачем обліку доходів і витрат по формі № 10; п. 9 наказу ДПА України від 29.10.1999 року № 599, а саме: підприємець несвоєчасно надавав звіти платника єдиного податку за 2, 3 квартали 2007 року, за 2, 3, 4 квартали 2008 року, за 2, 3 квартали 2009 року; п. 1, 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства»із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем за 2007 рік завищено обсяг виручки на 20369 грн., за 2008 рік завищено обсяг виручки на 102293 грн., за 2009 рік занижено обсяг виручки на 126848 грн., за 2010 рік занижено обсяг виручки на 3826 грн. та застосування спрощеної системи оподаткування в 2010 році при перевищенні обсягу реалізації 500000 грн. в 2009 році; ст.13,14 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»зі змінами та доповненнями, з врахуванням положень ст. 9, п. 22. 10 ст. 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем занижено податок з доходів фізичних осіб із підприємницької діяльності за 1 квартал 2010 року на 14195 грн.; п.п.3.1.3, 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 16, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889 , зі змінами та доповненнями, а саме: позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 21935 грн.; п.п. 2.3.1, п.2.3 ст.2, п. 3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п. 9.5, п.9.6 ст.9, п. 10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем занижено ПДВ у сумі 35001 грн., у тому числі за грудень 2009 року - 8193 грн., за січень 2010 року 11620 грн., за лютий 2010 року - 10334 грн., за березень 2010 року - 4854 грн.; п. 2.6 ст. 2 , враховуючи вимоги п. 1.2, ст. 1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку від 15 грудня 2004 року № 637 та ст.1, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а саме: за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року перевіркою не встановлено оприбутковування відповідачем отриманих за надані послуги готівкових коштів в сумі 1331000 грн. до книги обліку доходів та витрат по формі № 10 або проведення вказаних операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій; п. 33 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»із змінами та доповненнями, а саме: здійснення відповідачем діяльності по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом без отримання відповідних ліцензій; п. 2 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року за № 98/96-ВР, а саме: з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року здійснення відповідачем торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання торгівельного патенту.

За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області складено акт перевірки № 1211/17-1/НОМЕР_1 від 27.05.2010 року. На підставі зазначеного акту відповідно до встановлених перевіркою порушень позивачем винесено податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 червня 2010 року. Проте нараховане даними рішеннями податкове зобовязання та застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у сумі 51316 грн. 60 коп., по податку з доходу найманих працівників у сумі 14195 грн. 00 коп., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 65805 грн. 00 коп. та по штрафним санкціям у сумі 6656560 грн. 00 коп., відповідачем не сплачені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.ст. 7,10,11 цього Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо стягнення податкової заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 17, п.5 ч.4 ст. 50 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 29.07.2002 року Овідіопольською районною державною адміністрацією зареєстровано субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.8).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом встановлено, що 27.05.2010 року заступником начальника відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування та аудиту фізичних осіб ДПА в Одеській області Самойленко Володимиром Анатолійовичем проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області складено акт перевірки № 1211/17-1/НОМЕР_1 від 27.05.2010 року з додатком (а.с.13-30).

Даним актом встановлено наступні порушення фізичною особою підприємцем ОСОБА_1:

-п. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями з урахуванням вимог «Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 29.10.1999 року № 599, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 02.11.1999 року № 752/4045, а саме: не ведення відповідачем обліку доходів і витрат по формі № 10;

-п. 9 наказу ДПА України від 29.10.1999 року № 599, а саме: підприємець несвоєчасно надавав звіти платника єдиного податку за 2, 3 квартали 2007 року, за 2, 3, 4 квартали 2008 року, за 2,3 квартали 2009 року;

-п. 1, 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства»із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем за 2007 рік завищено обсяг виручки на 20369 грн., за 2008 рік завищено обсяг виручки на 102293 грн., за 2009 рік занижено обсяг виручки на 126848 грн., за 2010 рік занижено обсяг виручки на 3826 грн. та застосування спрощеної системи оподаткування в 2010 році при перевищенні обсягу реалізації 500000 грн. в 2009 році;

-ст.13, 14 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»зі змінами та доповненнями, з врахуванням положень ст. 9, п. 22. 10 ст. 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем занижено податок з доходів фізичних осіб із підприємницької діяльності за 1 квартал 2010 року на 14195 грн.;

-п.п. 3.1.3, 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 16, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889 , зі змінами та доповненнями, а саме: позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 21935 грн.;

-п.п. 2.3.1, п.2.3 ст.2, п. 3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п. 9.5, п.9.6 ст.9, п. 10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем занижено ПДВ у сумі 35001 грн., у тому числі за грудень 2009 року - 8193 грн., за січень 2010 року 11620 грн., за лютий 2010 року - 10334 грн., за березень 2010 року - 4854 грн.;

-п. 2.6 ст. 2 , враховуючи вимоги п. 1.2, ст.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку від 15 грудня 2004 року № 637 та ст.1, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а саме: за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року перевіркою не встановлено оприбутковування відповідачем отриманих за надані послуги готівкових коштів в сумі 1331000 грн. до книги обліку доходів та витрат по формі № 10 або проведення вказаних операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій;

-п. 33 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»із змінами та доповненнями, а саме: здійснення відповідачем діяльності по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом без отримання відповідних ліцензій;

-п. 2 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року за № 98/96-ВР, а саме: з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року здійснення відповідачем торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання торгівельного патенту.

На підставі акту перевірки № 1211/17-1/НОМЕР_1 від 27.05.2010 року та встановлених порушень позивачем прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0001461701/0 від 23.06.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з найманих працівників на суму 65805,00 грн. у тому числі: за основним платежем 21935,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 43870,00 грн.(а.с.31);

податкове повідомлення-рішення №0001481701/0 від 23.06.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 51316,6 грн. у тому числі: за основним платежем 35001,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16315,6 грн.(а.с.32);

податкове повідомлення-рішення №0001471701/0 від 23.06.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на суму 14195,00 грн. (а.с. 33);

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001491701 від 23.06.2010 року, яким до відповідача за порушення законодавства про патентування та за порушення норм регулювання готівки до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1560,00 грн. (а.с.31).

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001501701 від 23.06.2010 року, яким за порушення законодавства про патентування та за порушення норм регулювання готівки до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6655000,00 грн. (а.с.32).

Відповідно до пп. 5.2.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час проведення перевірки та винесення податкових повідомлень - рішень), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 3 п.п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було передбачено, що податкове зобовязання визначене контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобовязаний погасити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані відповідачем 09.08.2010 року, що підтверджується підписом на даних рішеннях, проте ані в судовому, ані в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженими.

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області для можливості погасити борг в добровільному порядку направлялись на адресу відповідача перша від 26.04.2010 року та друга податкові вимоги про сплату 128,06 грн. та 328,06 грн., проте відповідачем дані вимоги не отримані у звязку з не знаходженням за юридичною адресою, про що складено акт №284 від 08.10.2010 року (а.с. 44-47).

Згідно даних облікової картки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відповідач має наступну податкову заборгованість у сумі 6 787 876,60 грн. у тому числі:

-по податку на додану вартість 51316,60 грн.;

-по податку з доходів найманих працівників 14195,00 грн.;

-по податку з доходів фізичних осіб 65805,00 грн.;

-штрафні санкції по РРО - 6656560,00 грн.;

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 6 787 876,60 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №18.01.2011 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 має відкриті рахункові рахунки у банках а саме: НОМЕР_3 (валюта - українська гривня) МФО 388324 Одеська ФПАТ «КБ Хрещатик»м. Одеса; НОМЕР_4 (валюта - українська гривня) МФО 351005 AT «УкрСиббанк»(а.с. 12).

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість у сумі 51316 грн. 60 коп., по податку з доходу найманих працівників у сумі 14195 грн. 00 коп., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 65805 грн. 00 коп. по штрафним санкціям у сумі 6656560 грн. 00 коп., надання дозволу на погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банках - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 51 316 грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок: № 31118029700360, ГУ ДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, УДК у Овідіопольському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 22508650.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, податкову заборгованість по податку з доходу найманих працівників у сумі 14 195 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок: № 33213800700374, ГУ ДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, УДК у Овідіопольському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 22508650.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, податкову заборгованість по податку з доходу фізичних осіб у сумі 65 805 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок: № 33212801700374, ГУ ДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, УДК у Овідіопольському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 22508650.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість у сумі 6656560 грн. 00 коп., на розрахунковий рахунок по штрафним санкціям: № 31118104700360, ГУ ДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, УДК у Овідіопольському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 22508650.

Стягнути з розрахункових рахунків відкритих на ім'я фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_3 (валюта - українська гривня) МФО 388324 Одеська ФПАТ «КБ Хрещатик» м. Одеса; НОМЕР_4 (валюта - українська гривня) МФО 351005 AT «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 6 787 876 грн. 60 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 01 червня 2011 року

Суддя /підпис/ П.П.Марин