Постанова № 16125994, 07.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 р. № 2а-4730/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів за участю:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю,

представників позивача Ганущин М.В.

представників відповідача Задорожнього І.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом

ТзОВ "Острів якості"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ:

22.04.2011 року ТзОВ «Остів Якості»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008071520/0/23888/10/152 від 06.10.2010 р.

Позовні вимоги мотивує необґрунтованістю висновку ДПІ про відсутність у контрагентів ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»необхідних умов для відповідної господарської діяльності, а саме трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність. Вважає, необгрунтованим посилання на такі обставини, оскільки такі не доведені, а на час проведення господарської операцій це підприємство було зареєстровано у встановленому порядку та мали свідоцтва платників ПДВ; суми податку підтверджуються належно оформленими документами. На думку позивача, встановлені висновки є безпідставними, оскільки не досліджено правочини і можливість їх виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення такими, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 4366,69, сплачену ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»за товар, оскільки відсутній факт виконання та отримання робіт з боку зазначених підприємств.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

З метою створення сторонами у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин та правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 11 КАС України Суд вимагав від ДПІ докази, які підтверджують її доводи. В судовому засіданні представники сторін заявили, що Суду надано усі докази, що стосуються справи і інших немає, і лише після цього зясування фактичних обставин справи було закінчено.

Заяв про фальшивість наданих суду доказів, зокрема письмових документів, від представників сторін не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Остів Якості»зареєстроване як юридична особа, здійснює діяльність з оптової торгівлі автомобільними деталями та приладдям. Підприємство протягом тривалого часу займається підприємницькою діяльністю в даній галузі та визнане лідером галузі 2010 р. за критерієм «обсяг реалізованої продукції», «чистий прибуток», «продуктивність праці», «заробітна плата», про що свідчить національний сертифікат.

В 2007 р. між ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»(Виконавець) та ТзОВ «Остів Якості»(Замовник) було укладено договір №1/2901 на створення науково-технічної продукції. Предметом договору є виконання за заявкою Замовника № 3-1/2901 від 25.04.2007 р. науково-технічні роботи з проведення «розроблення тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрати палива на автомобіль ГАЗ-2752-414. а Замовник зобовязується прийняти і оплатити. Термін дії договору до 25.10.2007 р.

На підставі акту передання-прийняття виконаних робіт за цим договором замовнику передано розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на автомобіль ГАЗ-2752-414. Обсяг виконаних робіт становить 528 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»надано висновок № 1/2901, яким надані розяснення тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрат палива для вантажопасажирського автомобіля ГАЗ-2752-414, власником якого є ТзОВ «Остів Якості».

Наказом № 16в від 29.06.2007 р. генерального директора ТзОВ «Остів Якості»було введено в експлуатацію автомобіль ГАЗ-2752-414, кузовний № 0317124 з 29.06.2007 р. в наказі зазначено, що автомобіль буде використовуватись за наступними призначеннями, зокрема, серед інших доставка автозапчастин на склад підприємства, до покупців, доставка в інших випадках, прямо повязаних з господарською діяльністю підприємства. Також в наказі зазначено перелік працівників, які допускаються для керування автомобілем, серед яких вказано і ОСОБА_3

Згідно Наказу від 29.06.2007 р. № 17в у бухгалтерському обліку списувати використану кількість пального та паливно-мастильних матеріалів, згідно шляхових листів та фактичного пробігу автомобіля.

Так, в серпні 2009 р. зазначений автомобіль ТзОВ «Остів Якості» використовувало у власній господарській діяльності при придбанні товару (ящик картонний, папір пакувальний, пакунок поліетиленовий, мішок поліетиленовий, змазка «Антикор», перетворювач іржі «Антикор») у ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані», яке знаходиться в м. Луганську, вул. Лутугінська, 133.

Факт продажу товару підтверджується видатковою накладною № 28085 від 28.08.2009 р. на суму 21833,45 грн. (ПДВ 4366,69 грн.), разом 26200,14 грн. Покупцеві видано податкову накладну від 28.08.2009 р. на вказану суму. Суму ПДВ 4366,69 грн ТзОВ «Остів Якості»включив до податкового кредиту до Декларації з ПДВ за серпень 2009 р.

На підтвердження купівлі-продажу в ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»зазначеного вище товару, ТзОВ «Остів Якості» представило товаро-транспортну накладну серії ОЯ № 0111 від 27.08. 2009 р. В товаро-транспортні накладній відображені відомості про те, хто є вантажоотримувачем (ТзОВ «Остів Якості», м. Львів, вул. Ш.Руставелі, 7) та вантажовідправником (ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані», м. Луганськ, вул. Лутугінська, 133), автомобіль, яким здійснено перевезення - ГАЗ-2752-414, н/з ВС 8794ВВ, водій ОСОБА_3 У відомостях про вантаж зазначено, що перевозились пакувальні матеріали на суму 26200,24 грн. ТТН підписана та скріплена печатками обох сторін.

На отримання товару з вказаного місця його знаходження було оформлено подорожній лист № 28/08 на 27-29 серпня 2009 р., з якого вбачається відстань для проїзду автомобілем зі Львова до Луганська 2620 км., вказано показники автомобіля при виїзді зі Львова та при його повернені., кількість витраченого пального.

27.09.2010 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ ТзОВ «Остів Якості», складено акт № 022/15-2/33951624.

Перевіркою встановлено, що відсутні підстави у ТзОВ «Остів Якості»для формування податкового кредиту в серпні 2009р. на суму ПДВ 4366,69 грн. по податкові накладній, виписаній ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані».

В основу такого висновку податковим органом покладено, зокрема, дані акту перевірки від 05.05.2010 р. ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»з питань правомірності нарахування ПДВ за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010р. В цьому акті перевірки зазначено, що у ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»відсутні обєкти оподаткування, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності.

Слід зазначити, що з цього приводу директор Смажко В.В. ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»звернувся до прокуратури м. Луганська, якою було винесено припис про вжиття вичерпних заходів до усунення порушень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зобовязано відносити ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані» суми податкового зобовязання з ПДВ з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. в сумі 48007747 грн. та суми податкового кредиту з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. в сумі 47899530 грн.

Податковий орган вважає, що правочин між ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»та ТзОВ «Остів Якості»є недійсним, суперечить ЦК України.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 0008071520/0/23888/10/152 від 06.10.2010 р., якими визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4366,69 грн. та 2183,35 грн. штрафних санкцій.

ТзОВ «Остів Якості»не погодилось з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та оскаржило їх в адміністративному порядку. Остаточним рішенням ДПА України від 29.03.2011 р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

ТзОВ «Остів Якості»не погоджується з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішеннями та оскаржило їх в судовому порядку.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»втратив чинність з 01 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом Українивід 2 грудня 2010 року N 2755-VI).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Спірні правовідносини виникли до 01.04.2011 року, а тому положення Закону України «Про податок на додану вартість»застосовуються Судом при вирішенні спору.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу валових витрат (для обчислення податку на прибуток) і до складу податкового кредиту (для обчислення податку на додану вартість) відносяться лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані». З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача.

Суд виходить з того, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету чи зменшення податку на прибуток) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарську операцію з ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»податковою та видатковою накладною, а також документами які свідчать про реальну поставку товару власним транспортом, тобто шляховий лист, товаро-транспортна накладна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Оцінюючи документи, надані позивачем, Суд виходив з того, що в них відображена інформація, яка підтверджує всі істотні умови поставки товару. Зокрема, підтверджено хто здійснював перевезення, особу замовника та виконавця, дані про фактичне використання автомобіля по маршруту зі Львова до Луганська.

Також Суд бере до уваги те, що позивач представив документи про наявність в його власності автомобіля, який використовувався в його господарській діяльності, іншого автомобіля у нього не має. І саме автомобіль ГАЗ-2752-414, н/з ВС 8794ВВ використовувався при перевезені придбаного в ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»товару.

Щодо покликання податкового органу на те, що в ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»відсутні обєкти оподаткування, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, то Суд вважає, що такий не може підтверджувати висновок про нікчемність господарської операції між ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»та позивачем.

З акту перевірки від 05.05.2010 р. щодо ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»вбачається, що при встановленні таких обставин ДПІ в Артемівському районі м. Луганська на подавались запити до відповідних органів, які б могли підтвердити відповідну інформацію. ДПІ у Личаківському районі м. Львова також не перевіряла дійсності такої інформації, а лише взяла до уваги висновки акту від 05.095.2010 р., які і було покладено в основу висновку про наявність порушення.

Відповідно до ст. 70 КАС обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не має спору.

За таких обставин, відповідачем не доведено факту відсутності у контрагента (ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані») виробничих потужностей, майна, працівників, транспортних засобів та інших обєктів, які б свідчили про невиконання умов договору.

Суд вважає, що зазначені вище первинні документи в сукупності та кожен зокрема є допустимими доказами господарської операції, яка у них зафіксована.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, враховуючи добросовісність та відмінну податкову репутацію позивача, Суд дійшов висновку, що між ТзОВ «Остів Якості»та ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»відбулося реальне виконання операції з купівлі-продажу пакувального товару. Обгрунтованих сумнівів в реальності цих правовідносин відповідач не довів.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення ТзОВ «Остів Якості»до податкового кредиту сум, сплачених ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»в сумі 4366,69 в серпні 2009 р. є не обґрунтованим.

Оскільки, Судом встановлено, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму 4366,69 грн. за товар придбаний в ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані», сплатив у звязку з цим відповідні суми податків по податку на прибуток та ПДВ за цей період, то відсутні підстави вважати такий договір нікчемним.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0008071520/0/23888/10/152 від 06.10.2010 р. прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 06 жовтня 2010 року № 0008071520/0/23888/10/152.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острів якості»судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2011 року.

Суддя Кравчук В.М.

З оригіналом згідно

Суддя Кравчук В.М.