Постанова № 16125110, 23.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2011 р. (10:17) Справа №2а-2653/11/0170/6 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі судового засідання Усковій О. І., за участю: представників позивача: Антоненка В.І., Білоцерковського П.Г. та представника відповідача: Калінчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростімул» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у суд з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень: оформлене актом №296/15-2 від 60.04.10 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Агростімул» та податкове повідомлення-рішення №0000952301/0 від 18.02.11 про визначення податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем в сумі 9456 грн. та за штрафними санкціями 2364 грн., що разом становить - 11820 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач без достатніх правових підстав прийшов до висновку про відсутність позивача за юридичною адресою зазначеною у ЄДРПОУ, що і стало підставою прийняття рішення, яке оформлене вказаним актом. Позивач просить визнати протиправним та скасувати спірне рішення ДПІ.

Ухвалою суд від 23.05.11 справу розєднано на: справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростімул» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, залишивши №2а-2653/11/0170 та справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростімул» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, привласнивши справі №2а-5901/11/0170.

Під час розгляду справи представники позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні з підстав викладених вище.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, зазначивши на відсутність підстав для його задоволення, у звязку з прийняттям рішення на підставі повноважень та у межах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Так, ТОВ «Агростімул» 22.12.05 (код ЄДРПОУ 33979861) виконкомом Сімферопольської міськради зареєстроване як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №437308.

Свідоцтвом № 00888560 серії НБ №190031 від 16.02.08 зареєстровано платником податку на додану вартість ТОВ «Агростімул».

На підставі акту перевірки достовірності юридичної адреси №892/26-34 від 15.04.10 встановлено, що за юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 30 кв. 28, платник податків ТОВ «Агростімул» відсутній, чим порушено ст.1; ч.3, 6 ст.9, 17,19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичної осіб-підприємців», ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та інше.

Рішенням ДПІ в м. Сімферополі, оформленим актом №296/15-2 від 16.04.10 анульовано реєстрацію ТОВ «Агростімул» як платника податку на додану вартість, відповідно до п.п. «ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з не знаходженням за юридичною адресою, відсутністю основних засобів.

Датою анулювання реєстрації зазначено 16.04.10.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням ДПІ, що і стало пілставою для зверхня до суду.

Оцінюючи правомірність складання відповідачем акту №296/15-2 від 60.04.10, яким було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п. «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», судом встановлено наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями станом на час винесення оскаржуваного рішення, оформленого актом) (далі Закон № 168).

Статтею 1 Закону № 168 визначено поняття таких термінів, як :

- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п.1.3. ст.1);

- звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету (п.1.5. ст.1);

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (п.1.6. ст.1);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7. ст.1);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п.1.8. ст.1).

Відповідно до ст.2 Закону № 168 платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.п.2.3.1. п.2.3. ст. 2 Закону № 168 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (надалі за тестом - Положення).

Статтею 7 Положення встановлено, що для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552) , із змінами (далі - Порядок обліку).

Відповідно до ст. 13 Положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону № 168.

Статтею 14 Положення встановлено, що протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки.

Відповідно до ст.25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону №168, якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ст. 2 Закону №168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Підпункт “ґ” п. 9.8 ст. 9 даного Закону визначає, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В свою чергу Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п. 5 ст. 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Статтею 19 Закону про реєстрацію закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про утвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей (п. 12 ст. 19 Закону).

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону).

Отже акт відповідача №296/15-2 від 16.04.10 про перевірку достовірності юридичної адреси не є належним документом, який є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, а лише може бути приводом для направлення юридичній особі з боку державного реєстратора повідомлення про необхідність подання йому реєстраційної картки.

В оскаржуваному акті відсутні відомості про те, що на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про його відсутність за місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу.

Більш того, оскаржуваний акт №296/15-2 від 16.04.10 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ був надісланий позивачу 22.04.10 листом та отриманий ним за адресою місцезнаходження: вул. Фрунзе, буд. 30 кв.28, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95000, про що свідчить досліджений у суді поштовий конверт.

Отже, висновок відповідача щодо незнаходження позивача за юридичною адресою є безпідставним.

Також слід зазначити, що тільки з набранням чинності 16.06.2010 року Закону України №2275-УІ від 20.05.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в пункті 9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» з'явилася така підстава для анулювання свідоцтва платника ПДС, як запис в Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи за її місцезнаходження. Тому навіть наявність раніше в ЄДР такого запису не надавало органу ДПС права прийняти рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом анулювання відповідного свідоцтва та виключення юридичної особи з Реєстру платників ПДВ.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), перелік яких визначено в п.п. 25.2.1 Положення:

- інформації ліквідатора чи ліквідаційної комісії про закінчення роботи ліквідаційної комісії (ліквідатора) платника податку, оголошеного банкрутом, судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення банкрута (підстава - підпункт "6м пункту 9.8 статті 9 Закону); - заяви про припинення платника податків за формою N 8 - ОПП (додаток 8 до Порядку обліку), будь-якого іншого повідомлення платника податку, уповноваженого ним органу чи особи щодо прийняття рішення про припинення платника податку за власним бажанням, відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису про: рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності, перебування юридичної особи в процесі припинення чи фізичної особи - підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності (підстава - підпункт "б" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не ' пов'язане з банкрутством, або повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення (підстава - підпункт "6м пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа, про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- Свідоцтва або іншого документа про реєстрацію або обрання платником податку відповідно до Закону спеціального режиму оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону (підстава - підпункт "г" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт V пункту 9.8 статті 9 Закону);

- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяті послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у [овіяних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності і зичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку

і визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт V пункту 9.8 статті 9 Закону).

З вищезазначеного переліку вбачається, що тільки останні два випадки стосуються порядку реєстрації суб'єктів господарювання та тільки наявність зазначених документів може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі порушення платником вимог законодавства про реєстрації суб'єктів господарювання.

Тобто, рішення ДПІ від 16.04.10 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, оформлене актом №296/15-2 шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника ПДВ з Реєстру прийняте відповідачем з підстав, не передбачених п.п. «ґ» 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79.

У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу.

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

За таких обставин акт про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість - є рішенням ДПІ в м. Сімферополі, прийнятим у формі акту та є таким, що суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Посилання відповідача на правомірність анулювання підприємству свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі п.п. «ґ» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки ґрунтується на протилежному твердженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агростімул», тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 23.05.11 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 27.05.11.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, оформлене актом №296/15-2 від 16.04.2010 року, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «Агростімул».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростімул» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.