Ухвала суду № 16124691, 30.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р.Справа № 2-а-9243/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Єщенка О.В.

суддів Романішина В.Л.

Домусчі С.Д.

за участю секретаря Перчик І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом фірми «Б-ПРОЕКТ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2010 року № 0000162301/2 та № 009112301/0-2 та від 14 червня 2010 року № 0000162301/1, суд -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Б-ПРОЕКТ»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2010 року № 0000162301/2 та № 009112301/0-2 та від 14 червня 2010 року № 0000162301/1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 30 листопада 2009 року по 15 січня 2010 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Б-ПРОЕКТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 10/23213/31579829 від 22 жовтня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Б-ПРОЕКТ»пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2; 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого збільшено відємне значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 279.562,00 грн. та занижено податок на додану вартість (надалі ПДВ) всього у сумі 21.974,00 грн.

За твердженням позивача, ТОВ «Б-ПРОЕКТ»сформувало податковий кредит на підставі податкової накладної № 533 від 23 червня 2008 року, отриманої від ПП «Майтрея», із запізненням, тобто у липні 2008 року, у звязку з тим, що у червні вони не мали в наявності зазначену податкову накладну, тому не включили до складу податкового кредиту суму ПДВ у період виписки цієї накладної, а включили у липні 2008 року звітному періоді в якому податкова накладна була отримана.

Відповідно до пп. 7.5.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або датасписання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач позовні вимоги не визнав, наполягав на порушенні позивачем вимог пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2; 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року адміністративний позов ТОВ «Б-ПРОЕКТ»задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2010 року № 0000162301/2 та № 009112301/0-2. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року ТОВ «Б-ПРОЕКТ»віднесло податкову накладну попереднього періоду, виписану ПП «Майтрея»на загальну суму 1.809.216,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 301.536,12 грн.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сумм цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для зясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

За змістом пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних за будь-який період в межах 1095 днів.

Законом встановлено, що відсутність податкової накладної є підставою для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентом вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із своєчасністю надання продавцем податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, висновки ДПІ щодо порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм.

Суд критично оцінює висновок ДПІ щодо порушення ТОВ «Б-ПРОЕКТ»пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обовязок платника податку, у разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відмова контрагента позивача не мала місця, у зв'язку з чим підстави для подання скарги були відсутні.

Недотримання підприємством порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту, так як згідно з ч. 2 пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сумм податку включенного до податкового кредиту на момент проведення перевірки платника податку. При цьому суд враховує, що на час проведення перевірки позивачем були надані документи бухгалтерського та податкового обліку в повному обсязі.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необгрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 193, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом фірми «Б-ПРОЕКТ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2010 року № 0000162301/2 та № 009112301/0-2 та від 14 червня 2010 року № 0000162301/1, суд залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді