Ухвала суду № 16122854, 24.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. № 10126/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддівБагрія В.М., Пліша М.А.

при секретарі Луцак І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011р. у справі за позовом Приватного підприємства «Вест-Грант» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.10.2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000362304/0/25320 та №0000372304/0/25321 від 21.09.2010р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011р. позов задоволено.

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова оскаржила дану постанову, з підстав порушення норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи, мотивуючи тим, що згідно поданої ПП «Вест-Грант» до ДПІ у Залізничному районі м.Львова податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 25469 грн. Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 25469 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 25469 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, становить 25469 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в квітні 2010 року.

Згідно з поданою ПП «Вест-Грант» до ДПІ у Залізничному районі м.Львова податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 25469 грн.

Перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за квітень 2010 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій по придбанню піввагонів.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП «Вест-Грант» проводило взаєморозрахунки з ПП «Львівкомфортгруп - К» щодо придбання піввагонів, відповідно до накладної від 20.04.2010 р. №1571 на загальну суму 156600 грн., в тому числі ПДВ - 26100 грн.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту ПП «Вест-Грант» за квітень 2010 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2010 року та декларації за квітень 2010 по коду рядка 10.1.

В результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ПП «Львівкомфортгруп - К» на рівні ДПА України встановлено розбіжності з даним контрагентом на суму 26100 грн. за квітень 2010 р.

До перевірки надано договір оренди приміщення від 01.12.2009 року, платіжні доручення, податкові накладні, договір поставки №07-04/П-10 від 16.04.2010 року. В договорі на поставку (пункт 5.2) передбачено, що продавець передає покупцю такі документи як: - акт прийому-передачі товару, оригінали чи завірені нотаріально копії документів, які підтверджують перехід права власності на товар (договори купівлі-продажу, акти прийому-передачі) від заводу виробника до теперішнього продавця.

Судом першої інстанції не було взято до уваги факт не надання ПП «Вест-Грант» документів на піввагони від виробника до теперішнього продавця (ПП «Львівкомфортгруп - К»), що передбачено Положенням РМ СРСР від 25.07.1988 р. №888, Законом України «Про підтвердження відповідності» (пункт 4 договору поставки). Також, не взято до уваги той факт, що відповідно до пункту 4.2 договору поставки вагони повинні бути зареєстровані в ГІОЦ УЗ, однак позивачем таких підтверджуючих документів не було представлено.

На підставі інформації згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» встановлено, що по ПП «Львівкомфортгруп - К» за І квартал 2010 року податкова декларація по податку на прибуток не подана, за І півріччя 2010 року подана з нульовими показниками (з відміткою «не дійсна»). Декларація по податку на додану вартість за квітень 2010 року подана з нульовими показниками (з відміткою «не дійсна»), за травень, червень 2010 року не подана. Основні фонди відсутні.

Однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 цього Закону).

Зазначеним Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Таким чином, фактом включення суми ПДВ до складу податкового кредиту в податковій декларації, платник заявляє про повернення цієї суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику у складі ціни придбаного товару (вартості робіт, послуг) з бюджетного фонду шляхом зобов'язання з ПДВ звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду у покупця складається з сум ПДВ нарахованих постачальником або сплачених на його користь безпосередньо у цьому ж періоді та які шляхом надання податкової звітності задекларовані останнім як бюджетний фонд, що належить Державі.

Господарське зобов'язання, яке виникло між ПП «Вест-Грант» та ПП «Львівкомфортгруп - К» на підставі договору поставки №07-04/П-10 від 16.04.2010 року та розрахунки за яким підтверджують видана для ПП «Вест-Грант» податкова накладна від 20.04.2010р. №1571 та платіжні доручення, спрямоване на приховування від оподаткування доходів ПП «Львівкомфортгруп - К» та надання фінансової вигоди шляхом неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Вест-Грант».

Зокрема, після здійснення фінансово-господарських операцій у ПП «Львівкомфортгруп - К» виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» повинен був відобразити у деклараціях по податку на додану вартість та сплатити відповідну суму податку у встановлений Законом термін до державного бюджету України.

За період поставки товарів та виписування податкової накладної ПП «Львівкомфортгруп - К» прозвітувало до податкового органу з нульовими показниками. Тобто, ПП «Львівкомфортгруп - К» не декларувало податкові зобов'язання, на які виписувало податкові накладні, що підтверджує його намір на приховування від оподаткування доходів.

Вищенаведені обставини підтверджують наявність наміру у ПП «Львівкомфортгруп - К» на приховування від оподаткування доходів, а також у ПП «Вест-Грант» - на отримання фінансової вигоди, зокрема, на зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість шляхом неправомірного формування податкового кредиту з цього податку, що в кінцевому підсумку зменшило розмір надходжень до бюджету ПДВ в сумі 26100 грн., тому господарське зобов'язання, яке виникли між ПП «Львівкомфортгруп - К» та ПП «Вест- Грант» на підставі договору поставки №07-04/П-10 від 16.04.2010 року, є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру у ПП «Львівкомфортгруп - К» та ПП «Вест-Грант».

У відповідності із ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст.ст.207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Ч.2 ст.215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Ст.236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, ПП «Вест-Грант» при формуванні даних податкового обліку не повинне враховувати первинні документи, які вказують на проведення господарських операції з ПП «Львівкомфортгруп - К», оскільки ці документи є недостовірними у зв'язку із нікчемністю правочинів, що укладалися між ПП «Вест-Грант» та ПП «Львівкомфортгруп - К».

При цьому, підтвердженням нікчемності правочинів, що були укладені між ПП «Вест-Грант» та ПП «Львівкомфортгруп - К» є як неправомірне одержання підприємством, що перевірялося права на фінансову вигоду шляхом надмірного формування податкового кредиту у зв'язку із несплатою його контрагентом податку до бюджету, так і приховання від оподаткування доходів ПП «Львівкомфортгруп - К».

Таким чином, правочини, які були укладені між ПП «Вест-Грант» та ПП «Львівкомфортгруп - К» є нікчемними, такими, що не створює юридичних наслідків, внаслідок чого, ПП «Вест-Грант» втрачає право на формування податкового кредиту.

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Вест-Грант» з питань достовірності відображення показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №2225/23-4/35563456 від 09.09.2010 року та встановлено порушення позивачем п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7, п.п.7.7.5 п.п.7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за квітень 2010 року на суму 26 100,00 грн., що зумовлює необхідність виключення цієї суми із складу податкового кредиту підприємства та нарахування податкового зобов'язання в розмірі 631,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 315,50 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП «Вест-Грант» проводило взаєморозрахунки з ПП «Львівкомфортгруп - К» щодо придбання піввагонів відповідно до накладної від 20.04.2010 року №1571 на суму 156 600 грн., в тому числі ПДВ -26 100 грн. Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу нового кредиту ПП «Вест-Грант» за квітень 2010 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2010 року та декларації за квітень 2010 року по коду рядка 10.1.

В результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ПП «Львівкомфортгруп - К» на рівні ДПА України встановлено розбіжності з даними контрагента на суму 26 100 грн. за квітень 2010 року.

До перевірки надано договір оренди приміщення від 01.12.2009 року, платіжні доручення, податкові накладні, договір поставки №07-04/П-10 від 16.04.2010 року. У вказаному договорі поставки (пункт 5.2) передбачено, що продавець передає покупцю такі документи як: акт прийому-передачі товару, оригінали чи завірені нотаріально копії документів, які підтверджують перехід права власності на товар (договори купівлі-продажу, прийому-передачі) від заводу виробника до теперішнього продавця. При цьому, ПП «Вест-Грант» не надано документів на піввагони від виробника до теперішнього продавця, що передбачено «Положением о поставках продукции производственно-технического назначения» затвердженої постановою РМ СРСР від 25.07.1988 р. №888, Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2010 р. (пункт 4 договору поставки). Також, відповідно до п.4.2 Договору поставки вагони повинні бути зареєстровані в ГІОЦ УЗ, про що також не надано підтверджуючих документів.

На підставі інформації згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» встановлено, що по ПП «Львівкомфортгруп - К» за І квартал 2010 року податкова декларація по податку на прибуток не подана, за І півріччя 2010 року подана з нульовими показниками (з відміткою «не дійсна»). Декларація по податку на додану вартість за квітень 2010 року подана з нульовими показниками (з відміткою «не дійсна»), за травень, червень 2010 року.

21.09.2010 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0000362304/0/25320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Вест-Грант» на суму 25 469,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000372304/0/25321, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 946,50 грн., в тому числі 631,00 грн. - основного платежу і 315,50 грн. - штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання договору поставки №07-04/П-10 від 16.04.2010 року, укладеного між ПП «Вест-Грант» та ПП «Львівкомфортгруп-К» було реальним і супроводжувалось фактичною передачею товару - напіввагонів №№52481116, 52481132, 52481124.

Дійсність операції поставки товару підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та: Договором, актом прийому-передачі, видатковою накладною №2115, платіжними дорученнями від 23.04.2010 року, №56 від 29.04.2010 року, технічними паспортами на вагони (форма ВУ-4М) №№52481116, 52481132 від 08.07.2010 року та №52481124 від 10.07.2010 року; повідомленням ДТГО «Львівська залізниця» (форма ВУ-36М) №№5968, 5958 від 08.07.2010 року та №5984 від 10.07.2010 року про приймання вантажних вагонів №№52481116, 52481132, 52481124 з капітального ремонту; листом Дільничної станції Дарниця Південно - західної залізниці від 15.04.2010р. з якого вбачається, що за заявкою ГІОЦ УЗ №657 від 15.04.2010 року за власником ПП «Львівкомфортгруп-К» зареєстровано шість напіввагонів, у тому числі й напіввагони №№52481116, 52481132, 52481124, які в подальшому були предметом спірної господарської операції.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Порядок формування права на податковий кредит визначений п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у пп.7.4.1 цієї статті. Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару і відбулось реальне виконання господарської операції.

Позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість і не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011р. по справі№2а-8831/10/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

М.А.Пліш

Повний текст виготовлено 31.05.2011р.