Постанова № 16120510, 08.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 року Справа № 5005/3242/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 04.03.11, представник;

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІН”, м. Дніпропетровськна рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі № 5005/3242/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМА ФСС”, м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІН”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 348 101,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. по справі №5005/3242/2011 (суддя Мельниченко І.Ф.) присуджено до стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМА ФСС" 240 183,81 грн. 81 коп. основного боргу, 15 682,36 грн. 36 коп. пені, 8954,78 грн. 78 коп. інфляції грошових коштів, 3280,38 грн. 38 коп. річних, 3481,01 грн.01 коп. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 80 000 грн. основного боргу, провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮМІН” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові позивачу в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що при винесені рішення не було доведено обставини, що мають значення до справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 30.05.2011р. на 10 год. 30 хв.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.11р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 08.06.11р. на 10:55год.

Від позивача надійшов відзив, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Відповідач неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, явку повноважного представника до судових засідань не забезпечував, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, належні та обґрунтовані причини для відкладення розгляду справи не навів. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, а також закінчення строку встановленого ГПК України для розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності відповідача.

В судовому засіданні 08.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 23.09.10р. між сторонами було укладено договір №115, умовами якого Експедитор (позивач) зобов'язується представляти інтереси Клієнта (відповідача) на Маріупольській митниці. За окремими дорученнями Клієнта та за його рахунок організовувати в порту проведення робіт по зважуванню вантажу, визначенні якості товару, відбір зразків, оформлення документації, здача вантажу на місці та інших операціях, що пов'язані з перевалкою вантажів, а Клієнт зобовязується оплатити Експеди тору весь комплекс транспортно-експедиторських послуг та відшкодовувати витрати Експедитора по оплаті послуг порту (розвантаження, завантаження, зберігання та ін.) та інші затрати, пов'язані з виконанням доручення Клієнта (п.п. 4.1.1, 4.1.2, 6.2.2 договору).

Згідно умов договору, Клієнт направив на адресу Експедитора за залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №52084319 від 11.10.10р вантаж - глину фарфорову (каолін КФ-2гр) у 42-х залізничних вагонах у кількості згідно накладній - 2860 тон.

Вказаний вантаж у кількості 2725 мт було завантажено на теплохід "ТЕК МЕНМЕТ", про що свідчить коносамент 1 LM від 19.10.10р.

Сторонами були підписані актами здачі-приймання робіт № ОУ-0000209 від 21.10.10р. , № ОУ-0000210 від 21.10.10р., № ОУ-0000211 від 22.10.10р., № ОУ-0000253 від 03.11.10р. на загальну суму 350 183,81 грн. та виставлено рахунки на їх оплату.

Умовами п.8.1. договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на протязі 20-ти календарних днів після приймання вантажу на судно, згідно коносаменту, підписаного капітаном. Підставою для розрахунків по кожній партії відправленого вантажу є рахунки, надані Експедитором Клієнту по фактично виконаних відвантаженням. Рахунки та всі необхідні документи надсилаються Клієнту кур'єрською службою. Кінцевий розрахунок здійснюється шляхом виставлення Експедитором Клієнту рахунків по фактично виконаних роботах з додатком необхідних документів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія враховує, що відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково, на загальну суму 110 000 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи та із яких вбачається, що заборгованість в сумі 30 000 грн. відповідачем погашена до звернення позивача з позовом, а заборгованість в сумі 80 000 грн. погашена після звернення позивача з позовом до суду.

Наведене є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення 80 000 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості в сумі 240 183,81 грн., що свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в цій частині.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми річних за період прострочення з 09.11.10р по 04.03.11р., яка складає 3280,38 грн., інфляція грошових коштів з листопада 2010 року по лютий 2011 року складає 8954,78 грн.

Умовами п. 8.2. Договору передбачено, що за прострочення строків оплати за надані послуги більш 5-ти днів, сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочки від несплаченої суми .

Таким чином, судом першої інстанції правомірно визначена пеня, що підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з 14.11.10р по 04.03.11р. в сумі 15 682,36 грн.

Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріали справи, а судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮМІН”, м. Дніпропетровськна рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі № 5005/3242/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.11р. у справі №5005/3242/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський СуддяО.В. Чус СуддяВ.В. Швець Постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 09.06.11р.