Рішення № 16120303, 06.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 5016/1002/2011(3/70)

За позовом : Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Дочірньої

компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70 В/1

До відповідача: Обласного комунального підприємства

«Миколаївоблтеплоенерго»

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А

про: стягнення заборгованості в сумі 17000169,31 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;

Прокурор: Редченко В.І.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача за договором № 10-11/ТЕ-36 від 14.10.10 р. основну суму боргу в розмірі 10725053,26 грн.; за договором № 10-11/БО-36 від 14.10.10 р. основну суму боргу в розмірі 6275116,05 грн.

04.05.11 р. позивач через канцелярію суду скерував заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача за договором № 10-11/ТЕ-36 від 14.10.10 р. суму основного боргу в розмірі 10725053,26 грн., пеню в розмірі 357498,52 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 134049,32 грн., 3% річних в розмірі 68582,57 грн.; за договором № 10-11/БО-36 від 14.10.10 р. основну суму боргу в розмірі 6275116,05 грн., пеню в розмірі - 235939,78 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 72546, 69 грн., 3% річних в розмірі 45266,65 грн.

26.05.11 р. як шляхом подання відповідної заяви так і усно в судовому засіданні прокурор підтримав збільшення позовних вимог заявлених позивачем в заяві № 196/05.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі двох договорів про закупівлю природного газу за державні кошти: № 10-11/ТЕ-36 від 14.10.10 р. та № 10-11/БО-36 від 14.10.10 р., актів прийому-передачі, акту звірки розрахунків та банківських виписок по договорам, норм ст.ст. 526, 258, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач свої зобовязання по договорам виконав частково, поставлений газ оплатив не в повному обсязі, що призвело до прострочення грошового зобовязання та необхідності звернення до суду за захистом порушеного права позивача.

Відповідач у відзиві (№ 2987/юр від 23.05.11 р.) не заперечує щодо нарахування йому до стягнення розміру основного боргу, пояснюючи причини несвоєчасної оплати за договорами.

Але, відповідач вважає, що позивачем невірно проведено нарахування пені та 3% по договору № 10-11/ТЕ-36 від 14.10.10 р. За розрахунками відповідача до стягнення повинно підлягати: за договором № 10-11/ТЕ-36 від 14.10.10 р. основний борг в розмірі 10725053,26 грн.; інфляція в розмірі 134049, 32 грн.; 3% річних в розмірі 65964,61 грн. пеня в розмірі 30000,00 грн.

Крім цього, відповідач посилаючись на норми ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність вини підприємства у виникненні боргу, процент оплати за договорами (65,5% сплачено за договором № 10-11/ТЕ-36 та 57% - за договором № 10-11/БО-36) просить суд зменшити розмір пені заявлений до стягнення по обом договорам.

Прокуратура та позивач в судовому засіданні зазначили, що заперечують щодо такого зменшення.

26.05.11 р. суд оголошував в засіданні перерву до 06.06.11 р.

06.06.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу , суд -

ВСТАНОВИВ:

1). 14.10.2010 року між сторонами було укладено договір № 10-11/ТЕ-36 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно умов якого позивач, як постачальник, зобовязався поставити покупцеві імпортований газ, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 48 800,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

жовтень 13500,0 тис. куб. м.

листопад 15 200,0 тис. куб. м.

грудень 20100,0 тис. куб. м.

Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 63888960,00 грн., у тому числі ПДВ 10648160,0 грн.

Розділом 4 договору сторони передбачили умови проведення розрахунків :

Так, згідно з п. 4.1 договорурозрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

2). 14.10.2010 року між сторонами було укладено договір № 10-11/БО-36 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно умов якого позивач, як постачальник, зобовязався поставити покупцеві імпортований газ, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 7700,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

жовтень 1500,0 тис. куб. м.

листопад 2600,0 тис. куб. м.

грудень 3600,0 тис. куб. м.

Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2957,93 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 22773061,0 грн., у тому числі ПДВ 3796010,2 грн.

Розділом 4 договору сторони передбачили умови проведення розрахунків :

Так, згідно з п. 4.1 договорурозрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пунктів 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу у жовтні-грудні 2010 року позивач, виконуючи умови договору № 10-11/ТЕ-36, передав відповідачу природний газ на загальну суму 31091910,63 грн.

За даними позивача, відповідач грошові зобовязання за договором виконав неналежним чином, розрахунок за отримані послуги в зазначений період здійснив лише частково в сумі 20366857,37 грн., про що свідчать банківські виписки.

Відповідач наявність боргу в розмірі 10725053,26 грн. не заперечив.

Перевіривши зазначені факти, суд дійшов висновку, що грошовий борг за поставлений газ у відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 10725053,26 грн.(21091910,63 20366857,37).

Зазначений факт підтверджується актом звірки складеним між сторонами по спірним відносинам (спр. арк. 39).

За умовами пунктів 7.1 та 7.2 цього договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 8% від вартості газу, недопоставленого у відповідний період. Положення цього пункту не застосовуються у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства та умов цього договору, а також за відсутності у постачальника необхідних обсягів газу по незалежних від нього причинах зниження обсягу поставок газу з боку Російської Федерації тощо). У разі здійснення попередньої оплати, постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи вищенаведене, позивач цілком правомірно нарахував боржнику за прострочення грошового зобовязання до стягнення інфляційні втрати в розмірі 134049,32 грн. (період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р.), пеню 357498,52 грн. (період з 01 листопада 2010 р. по 01 травня 2011 р.).

Також, відповідачем нарахована позивачу 3% річних в сумі 68582,57 грн. (період з 19 жовтня 2010 р. по 01 травня 2011 р.).

Розрахунок відповідача (щодо помилкового нарахування йому позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних, в звязку з укладанням між сторонами ряду протоколів погодження розрахунків) взято судом до уваги, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 65964,61 грн. та пені в розмірі 342473,39 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу у жовтня-грудня 2010 року позивач за договором № 10-11/БО-36 передав відповідачу природний газ на загальну суму 14565441,87 грн.

За даними позивача, відповідач грошові зобовязання за договором виконав неналежним чином, розрахунок за отримані послуги в зазначений період здійснив лише частково в сумі 8290325,82 грн., про що свідчать банківські виписки.

Відповідач наявність боргу в розмірі 6275116,05 грн. не заперечив.

Перевіривши зазначені факти, суд дійшов висновку, що грошовий борг за поставлений газ у відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 6275116,05 грн.(14565441,87 8290352,82).

Зазначений факт підтверджується актом звірки складеним між сторонами по спірним відносинам (спр. арк. 39).

За умовами пунктів 7.1 та 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 8% від вартості газу, недопоставленого у відповідний період. Положення цього пункту не застосовуються у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства та умов цього договору, а також за відсутності у постачальника необхідних обсягів газу по незалежних від нього причинах зниження обсягу поставок газу з боку Російської Федерації тощо). У разі здійснення попередньої оплати, постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи вищенаведене, позивач цілком правомірно нарахував боржнику за прострочення грошового зобовязання до стягнення інфляційні втрати в розмірі 72546,69 грн. (період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р.), пеню 235939,78 грн. (період з 01 листопада 2010 р. по 01 травня 2011 р.) та 3% річних в сумі 45266,65 грн. (період з 19 жовтня 2010 р. по 01 травня 2011 р.).

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За правилами ст. 233 Господарського кодексу України зменшення розміру штрафних санкцій відбувається у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, суд враховуючи вищенаведене, вважаючи даний випадок винятковим, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів сторін, дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав та можливості зменшення розміру пені по даній справі, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України на 50% та стягнути зі споживача на користь кредитора пеню за договором № 10-11/ТЕ-36 в розмірі 171236,60 (342473,39 грн./2) грн. та за договором № 10-11/БО-36 в сумі 117969,89 грн. (235393,78/2).

Таким чином, дослідивши надані сторонами документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»(54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А, код 31319242) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) за договором № 10-11/ТЕ-36 суму основного боргу 10725053,26 грн., інфляційних збитків 134049,32 грн., 3% річних 65964,61 грн., пені 171236,60 грн.; за договором № 10-11/БО-36 суму основного боргу 6275116,05 грн., інфляційних збитків 72546,69 грн., 3% річних 45266,65 грн., пені 117969,89 грн., 25500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.06.2011 року.