Рішення № 16120151, 09.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11                                                                                           Справа№ 5015/1916/11

За позовом: Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця” в особі філії Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця”, м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс”, м.Львів

про: стягнення 6761грн. 90коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                             Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Керод Р.П.

від відповідача: не з’явився

          Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством “Савсервіс Столиця” в особі філії Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс” про стягнення 9036грн. 73коп. основного боргу, 2711грн. 00коп. штрафу, 169грн. 78коп. пені, 32грн. 86коп. 3 % річних.

          Ухвалою суду від 11.04.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.05.2011р. В зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 20.05.2011р., розгляд справи відкладено на 09.06.2011р.

          В судовому засіданні 09.06.2011р. представник позивача подав суду уточнення позовних вимог, яким повідомив суд про те, що протягом 29.04.2011р. по 09.05.2011р. відповідач сплатив основний борг в сумі 9036грн. 73коп. та компенсував витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи дану обставину, позивач просить суд стягнути з відповідача 2711грн. 00коп. штрафу, 169грн. 78коп. пені, 32грн. 86коп. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з”явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.05.2011р. №06014390.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2010р. між Дочірнім підприємством “Савсервіс Столиця” в особі філії Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Новекс” (покупець), укладено договір купівлі-продажу № LV-148/2010 відповідно п.п.1.1 та 1.2. якого продавець зов”язувався передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах, є визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

п.5.1 договору передбачено, що покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1, який є невід”ємною частиною даного договору. Продавець має право, за погодженням з покунцем, змінити умови розрахунків за товар, шляхом підписання сторонами додатку №1 у новій редакції. За товар, зазначений у видаткових накладних №71346352 від 14.01.2011р., №71385578 від 28.01.2011р., №71389752 від 29.01.2011р. додатком № 1 передбачено, що оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з дати прийому-передачі товару.

На виконання умов договору № LV-148/2010 позивачем поставлено відповідачу по згаданих видаткових накладних товар на загальну суму 9036грн. 73коп.

Однак, відповідач свої зобов”язання за договором в частині оплати отриманого товару належним чином не виконав, станом на час звернення з позовом заборгованість відповідача становила 9036грн. 73коп. Вказана заборгованість повністю сплачена відповідачем 29.04.2011р., 12.05.2011р. та 17.05.2011р.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до п.7.1. договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 05.02.2011р. по 01.04.2011р. становить 169грн. 78 коп.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.4. договору позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 30 відсотків від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару за прострочення покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів, розмір якого становить 2711грн. 00коп. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач також просить стягнути з відповідача 32грн. 86коп. 3 % річних за період з 05.02.2011р. по 01.04.2011р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 2711грн. 00коп. штрафу, 169грн. 78коп. пені, 32грн. 86коп. 3 % річних. В частині стягнення 9036грн. 73коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

Судові витрати відповідачем перераховані позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 655, 712 ЦК України, ст.ст.193, 229-231, 343 ГК України, ст.ст.33,34,44,82,84 ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс”, м.Львів, вул.Гайдучка, 1 (ідентифікаційний код 32893614) на користь Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця” в особі філії Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця”, м.Львів, вул.Шевченка, 335 (ідентифікаційний код 36546384) 2711грн. 00коп. штрафу, 169грн. 78коп. пені, 32грн. 86коп. 3 % річних.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 9036грн. 73коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

Суддя