Рішення № 16119898, 07.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р. Справа № 12/065-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом підприємства «Переяслав-Хмельницький «Агрокоопвиробник»

Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг»

про стягнення заборгованості у розмірі 144545,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №31/05-юр від 31.05.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява підприємства «Переяслав-Хмельницький «Агрокоопвиробник»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 144545,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №632 від 05.08.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу овочеві консерви (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 140579,00 грн. та три проценти річних у сумі 1061,90 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2011 року, справу призначено до розгляду 26.04.2011 року.

26 квітня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 24.05.2011 року.

26 квітня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

24 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 07.06.2011 року.

07 червня 2011 року представник позивача у судовому засіданні подала заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 140579,00 грн., три проценти річних у розмірі 1061,90 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2905,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

05 серпня 2010 року між підприємством «Переяслав-Хмельницький «Агрокоопвиробник»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі позивач) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) був укладений договір поставки №632 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу овочеві консерви (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 140579,00 грн., що підтверджується накладними №378 від 03.12.2010 року, №363 від 26.11.2010 року, №360 від 12.11.2010 року, №354 від 05.11.2010 року, а відповідач вказаний товар прийняв, проте не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 140579,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 1061,90 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2905,00 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок позивача в строк 15 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 29.11.2010 року до 20.03.2011 року складає 112 днів, тому три проценти річних від суми 140579,00 грн. становлять 1083,95 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 1061,90 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 29.11.2010 року до 20.03.2011 року у 2010 році: грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 140579,00 грн., складає 4975,75 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 2905,00 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов підприємства «Переяслав-Хмельницький «Агрокоопвиробник»Київської регіональної спілки споживчої кооперації до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»про стягнення заборгованості у розмірі 144545,90 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь підприємства «Переяслав-Хмельницький «Агрокоопвиробник»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 33, код 34341396) основний борг у сумі 140579,00 грн. (сто сорок тисяч пятсот сімдесят девять грн. 00 коп.); три проценти річних у розмірі 1061,90 грн. (одна тисяча шістдесят одна грн. 90 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2905,00 грн. (дві тисячі девятсот пять грн. 00 коп.); 1446,00 грн. (одну тисячу чотириста сорок шість грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 10.06.2011 року.