Рішення № 16119362, 09.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

09.06.2011Справа №5002-28/1774-2010 За позовом Прокурора м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 5) в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Такт» (98105, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, б. 54).

Про зміну умов договору оренди землі.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури не зявився, повідомлений належним чином.

Від позивача ОСОБА_2 гол. спец., довіреність № 02-29-3583 від 29.12.2010р.

Від відповідача ОСОБА_3 - представник, довіреність від 05.05.2011р.

Суть спору: Прокурор м. Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Такт» про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 000401900753 від 06.07.2004 р., в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляється змінювати умови договору оренди землі.

19.05.2010 р. до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить змінити умови договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 000401900753 від 06.07.2004 р., укладеного між Феодосійською міською радою та ТОВ «Фірма «Такт», виклавши пункти договору у наступній редакції: « у п. 1 договору слова «зона «Північно-Західна № 77» змінити на «Економіко-планувальна зона № 16»; п. 3.1 договору читати в наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 16496,12 грн., з 01.01.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 85431,13 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно) 549870, 81 грн., з 01.01.2009 р. - 2847704,40 грн.». Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; п. 3 читати у наступній редакції: розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом; п. 3.4 читати у наступній редакції: у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення; п. 12 читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод, які є невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди, щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав.

19 травня 2010р. ухвалою господарського суду АР Крим провадження у справі зупинялося до вирішення адміністративної справи № 2-а-2947/09/0112.

09 червня 2011р. від ТОВ «Фірма «Такт» надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду адміністративної справи № 2-а-165/11 та набрання чинності постанови адміністративного суду.

Враховуючи положення ст. 79 ГПК України, суд залишив дане клопотання без задоволення, з огляду на відсутність належних доказів які свідчать про неможливість розгляду цієї справи до розгляду адміністративної справи № 2-а-165/11.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 ГПК України.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

У справі оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2003 року рішенням 21 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради № 1082 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Фірма «Такт» (а. с. 22) затверджено проект відводу земельної ділянки ТОВ «Фірма «Такт» для виробничої діяльності, код цільового використання - 1.10.5 та передано в оренду на строк до 28.11.2013р. земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 54, кадастровий номер 0111600000 00011 0104, площею 0,3686га.

04 лютого 2004 року, на підставі рішення № 1082, між Феодосійською міською радою та ТОВ «Фірма «Такт» укладено договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 06.07.2004р. за № 000401900753 (а. с. 8-9).

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в оренду земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 54, зона «Північно-Західна» № 77, загальною площею 0,3686 га, кадастровий номер 0111600000 00011 0104.

Розділом договору «Плата за землю» встановлено наступне: плата за землю вноситься орендарем у вигляді орендної плати в розмірі: 5168,06 грн. до моменту закінчення строку дії договору. Грошова оцінка земельної ділянки складає 516805,58грн.

Орендна плата сплачується рівними частками щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету за кодом бюджетної класифікації «Орендна плата з юридичної (фізичної) особи» (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата переглядається за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету у відповідності з діючим законодавством в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості або на день її погашення в залежності від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочки в її сплаті.

Крім того, договором встановлено, що зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін; в разі недосягнення згоди відносно зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку (п. 12 договору).

30.09.2005 р. на 41 сесії 4 скликання Феодосійською міською радою винесено рішення № 2299 «Про введення ставок орендної плати за землю», яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та використовуються: для промисловості, у розмірі 2 відсотків їх нормативної грошової оцінки (а. с. 18).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Так, з 1 січня 2008 року, відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», встановлений новий мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, який не може бути менше: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року;

- для інших категорій земель - триразового розміру земельного податку, встановленого законом України «Про плату за землю».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

На виконання, зокрема, вказаної норми закону, 26.01.2008р. рішенням 28 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1345 «Про міський бюджет на 2008р.» (а. с. 19-21) внесені зміни до рішення № 2299, відповідно до яких було встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

29.08.2008 року рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» (а. с. 17) встановлено розмір земельного податку, відповідно до нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії та згідно з Законом України «Про плату за землю», також, пунктом 4.1. даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.

28.11.2008 року рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» ( а. с. 16) встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки.

В подальшому, Законом України N 2756-VIвід 02.12.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» вказані частини четверта та пята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були виключені.

У той же час, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, зі зміною грошової оцінки землі змінився розмір земельного податку.

Відповідно до норм Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003р.№ 1160 всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.

Листом від 29.01.2010 р. № 02-30-26 (а. с. 11) Феодосійська міська рада надіслала відповідачу додаткову угоду від 17.07.2009р. до договору оренди землі від 06.07.2004р., в якій запропонувала відповідачу змінити спірні пункти договору відповідно до змін в законодавстві та викласти їх у наступній редакції:

1. П. 1 - слова «зона «Північно-Західна» № 77», читати: «з 01.01.2009 р. економіко-планувальна зона № 16»;

2. П. 3.1. - читати у наступної редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з: 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно), у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 16496,12 грн., починаючи з 01.01.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 85431,13 грн. за рік.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.(включно) 549870,81 грн., з 01.01.2009р. 2847704,40 грн.»;

3. П. 3.3 - читати у наступної редакції: «Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.»

4. П. 3.4 - читати у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення»;

5. П. 12 - читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод, які є невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди, щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»;

6. Доповнити п. 19 у наступної редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.»

7. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 06 липня 2004 р. реєстраційний № 000401900753.».

Факт отримання 02.02.2010р. відповідачем зазначеного листа та додаткової угоди, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 12).

Суд встановив, що вказану додаткову угоду відповідач не підписав та склав протокол розбіжностей до додаткової угоди від 24.11.2009р., в якому виклав свою редакцію спірних положень додаткової угоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів місцевого самоврядування прийнятті в межах власної компетенції, є обовязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, установами та організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Також суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15, за якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не були надані докази скасування або визнання недійсними вищевказаних рішень Феодосійської міської ради №1698 від 29.08.2008 р. та №1842 від 28.11.2008 р., у звязку з чим вказані рішення є обовязковими для виконання на відповідній території.

З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що прийняття Феодосійською міською радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії, які є обовязковими для виконання, є підставами для перегляду розміру орендної плати.

Пунктами 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 189 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс України), статтею 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата переглядається за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Отже, сторони домовилися про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р., № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Тому здійснення нормативної грошової оцінки землі, внаслідок якої змінився її розмір та віднесено її до іншої економіко-планувальної зони, відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до цього, зміна ціни землі призвела до зміни розміру земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим виникли підстави для перегляду останньої та внесення необхідних змін до договору оренди.

Відповідно до п. 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.

Умови договору оренди не виключають можливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися тому, що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.

Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.

В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.

Згідно з статтею 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Позицію, аналогічну вищенаведеної викладає Верховний суд України у постановах від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008 та у справі №27/15-10 від 27 грудня 2010 року.

Разом з тим, суд вважає вимоги позивача про: зміну економіко планувальної зони з 01.01.2009р., зміну нормативно-грошової оцінки земельних ділянок починаючи з 01.01.2008р. та з 01.01.2009р. та зміну орендної плати з 01.01.2008 р. та з 01.01.2009р. - необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню, з огляду на ч. 5 статті 188 Господарського кодексу України відповідно до якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі № 5002-23/3683-2010.

Також, позивач просить змінити п. 3.4 договору, посилаючись на норми Податкового кодексу України, відповідно до яких пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (ст. 129.4 Кодексу). Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Відповідно до ст. 129.5 Кодексу, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Суд не приймає зазначені посилання позивача на приписи Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (п. 2 ст. 792 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 21 зазначеного закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З аналізу наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що орендна плата не є ані податком, ані збором в розумінні положень Податкового кодексу України, тому до правовідносин повязаних з відповідальністю за не виконання грошових зобовязань по сплаті орендної плати, слід застосовувати відповідні положення ЦК та ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У свою чергу Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 2 Закону).

З огляду на наведене, суд вважає вимогу позивача про внесення змін до п. 3.4 договору оренди землі від 06.07.2004р. безпідставною та необґрунтованою.

Що стосується змін спірного договору в частині порядку обчислення, перегляду розміру орендної плати, порядку зміни договору, суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих змін до договору. Прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про затвердження Типового договору оренди землі" не може бути підставою для внесення змін до діючого договору за рішенням суду.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 квітня 2011 року у справі №5002-8/5337-2010.

Судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 09.06.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 14.06.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Змінити умови договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 000401900753 від 06.07.2004р., укладеного між Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Такт» (98105, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, б. 54, код ЄДРПО України 22294732), виклавши пункти договору у наступній редакції:

1.Пункт 1 - слова «зона «Північно-Західна № 77» замінити на «економіко-планувальна зона № 16»;

2.Пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 85431,13 грн., починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесено ці зміни.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2847704,40 грн.».

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Такт» (98105, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, б. 54, код ЄДРПО України 22294732) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в розмірі 85,00 грн.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Такт» (98105, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, б. 54, код ЄДРПО України 22294732) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, код в ЄДРПО України 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в розмірі 236,00 грн.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.