Рішення № 16119352, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-19/4317-2010 За позовом - ОСОБА_1, м.Севастополь

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь», м.Сімферополь АР Крим

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Севастопольської міської ради, м.Севастополь

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сімферопольської міської ради, м.Сімферополь

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р.; визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь»

Суддя Мокрушин В.І.

п р е д с т а в н и к и:

Не зявились

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р., оформлене протоколом б/н від 30.06.2009 р.; визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» в редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р.; скасування державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» у редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при прийнятті спірного протоколу порушив корпоративні права позивача, прийняв його з порушенням норм чинного законодавства, у звязку з чим позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 11.05.2010 р. порушено провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 26.08.2010 р. справу направлено за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки у процесі розгляду справи судом було встановлено, що згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» (ідентифікаційний код 20700917) зареєстровано за адресою: 95034, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Лермонтова, 2А.

Справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Мокрушина В.І. із привласненням справі № 5002-19/4317-2010.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.09.2010 р. провадження по справі було зупинено до вирішення господарським судом АР Крим справ № 5002-6/3528-2010 та справи № 2-12/4565-2009.

13.04.2011 р. до суду від третьої особи Севастопольської міської ради надійшла копія ухвали господарського суду АР Крим від 21.09.2010 р. по справі № 5002-12/4565-2009 про залишення позову без розгляду та копія постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по справі № 5002-6/3528-2010.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.04.2011 р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.

31.05.2011 р. до суду від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Апарату Сімферопольської міської ради та його виконавчого комітету надійшли відомості, витребувані судом.

Сторони та треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями). Провадження по справі зупинялось в порядку ст.79 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.1992 р. між Адміністрацією представника Президента України в м.Севастополі, Радіотехнічним інститутом ім.Академіка Мінца держави Росії м.Москва та науково дослідницького інституту радіофізики імені академіка А.А.Расплетіна держави Россія м.Москва (Засновники) укладено засновницький договір про створення спільного підприємства «Севастополь» (Підприємство) (а.с.15-18, Том 1).

Згідно п.4.6 Засновницького договору долі Засновників Підприємства складають:

-Адміністрація представника Президента України в м.Севастополі 60%;

-Радіотехнічний інститут ім.Академіка Мінца держави Росії м.Москва 30%;

-Науково дослідницький інститут радіофізики імені академіка А.А.Расплетіна держави Россія м.Москва 10%.

31.07.1992 р. статут спільного підприємства «Севастополь» було зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.10-14, Том 1).

В подальшому Науково дослідницький інститут радіофізики імені академіка А.А.Расплетіна держави Россія м.Москва поступилося своєю долею у статутному фонді СП «Севастополь» в розмірі 10% на користь Радіотехнічного інституту ім.Академіка Мінца держави Росії м.Москва, в результаті чого Засновниками СП «Севастополь» стали:

-Адміністрація представника Президента України в м.Севастополі 60%;

-Радіотехнічний інститут ім.Академіка Мінца держави Росії м.Москва 40%.

Рішенням Загальних зборів учасників від 30.06.2005 р., яке оформлене протоколом Зборів учасників (Засновників) Спільного підприємства «Севастополь» організаційно правова форма СП «Севастополь» була змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастополь». Також було змінено уповноважений орган на управління долями управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації на Фонд комунального майна Севастопольської міської ради шляхом зазначення про це у новій редакції Статуту та Засновницькому договорі Товариства (а.с.19-22, Том 1).

27.12.2005 р. державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя проведено державну реєстрацію змін у статутні документі СП «Севастополь» (а.с.23-32, Том 1).

Рішенням Загальних зборів учасників від 10.10.2008 р., яке оформлене протоколом Зборів учасників (Засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь», ТОВ «СП «Севастополь» із складу Засновників (учасників) даного товариства виключено ВАТ Радіотехнічний інститут ім.Академіка Мінца, доля якого у статутному фонді складала 40% (а.с.33-34, Том 1).

Протоколом зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь» від 05.02.2009 р. прийнято рішення про надання директору ТОВ «СП «Севастополь» ОСОБА_1 долі в статутному капіталі у розмірі 0,1%, що складає 2933,90 грн. та прийняття його до учасників Товариства. Також прийнято рішення про внесення змін до статутних документів Товариства (а.с.35, Том 1).

10.02.2009 р. державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «СП «Севастополь», відповідно до редакції якої учасниками Товариства згідно п.9.2 є:

- Севастопольська міська рада від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради внесок на суму 1760340, що складає 99,9% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_1 внесок на суму 2933,00 грн., що складає 0,1% статутного капіталу Товариства.

Частка статутного капіталу Товариства у розмірі 1170626,10,10 грн., що становить 39,9% статутного капіталу Товариства, відповідно до ч.4 ст.147 Цивільного кодексу України повинна бути реалізована учаснику товариства або третім особам у течії 12 місяців з моменту реєстрації цього Статуту, або Статутний капітал Товариства повинен бути зменшений, у порядку передбаченому ст.144 Цивільного кодексу України (а.с.36-40, Том 1).

Рішенням Загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь» від 30.06.2009 р., ОСОБА_1 був виключений з числа учасників (Засновників) даного товариства (а.с.41-42, Том 1).

Вважаючи протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь» від 30.06.2009 р. прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України та з істотним порушенням прав та інтересів позивача, він звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Суд зазначає, що законодавством, яке регулює корпоративні права є Конституція України, Цивільний кодекс України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), Господарський кодекс України (№ 436-ІV від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями), Закон України «Про господарські товариства» (№1576-ХІІ від 19.09.1991 р. із змінами і доповненнями), інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно ст.167 Господарського кодексу України (№ 436-ІV від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 5 статті 98 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про господарські товариства» (№ 1576-ХІІ від 19.09.1991 р. із змінами і доповненнями) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Позивач неодноразово у судових засіданнях вказував на ту обставину, що він не був повідомлений належним чином про дату проведення загальних зборів, а отже був позбавлений права приймати участь у проведенні загальних зборів учасників та прийняття рішення з питань внесених до порядку денного.

Суд зазначає, що підставою для прийняття рішення стосовно виключення зі складу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь», стали ті обставини, що ОСОБА_1 своїми діями перешкоджає досягненню цілей Товариства та систематично не виконує зобовязання учасника товариства.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України «Про господарські товариства», повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

З тексту прийнятого рішення стосовно виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ««СП «Севастополь», стали ті обставини, що ОСОБА_1 своїми діями перешкоджає досягненню цілей Товариства та систематично не виконує зобовязання учасника товариства, однак, з наявних у матеріалах справи документах та доказах суд не може встановити, у чому саме полягло систематичне невиконання учасником своїх обовязків. Дані обставини не спромігся довести і відповідач у процесі розгляду справи.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та статтею 20 Господарського кодексу України (№ 436-ІV від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями), та не випливають із положень законодавства.

Відповідно до ч.3 п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України (№ 436-ІV від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями).

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсними Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь», яке оформлене протоколом від 30.06.2009 р.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» в редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р. та скасування державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» у редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р. суд зазначає наступне.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р., визначено, що до корпоративних належать спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи у зв'язку з порушеннями вимог законодавства щодо порядку їх прийняття та затвердження.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

У Листі Верхового суду України «Практика розгляду судами корпоративних спорів» від 01.08.2007 р. визначено, що суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства; допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті; відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» в редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р. та скасування державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» у редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р., оскільки допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті, а також враховує ту обставину, що відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь» від 30.06.2009 р.

Враховуючи наведене, наявні у матеріалах справи докази, у їх сукупності, суд вважає що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та заснованими на законі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) на відповідача, оскільки звернення до суду із даним позовом повязано саме з його неправомірними діями, також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача державне мито у сумі 170,00 грн. у державний бюджет, оскільки позивач не вірно сплатив суму державного мита при поданні позову.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Визнати недійсним Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Севастополь», яке оформлене протоколом від 30.06.2009 р.

·Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» в редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р.

·Скасувати державну реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Севастополь» у редакції, зареєстрованій на підставі рішення загальних зборів учасників від 30.06.2009 р.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП «Севастополь» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Лермонтова, 2а; ідентифікаційний код 20700917) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державне мито у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП «Севастополь» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Лермонтова, 2а; ідентифікаційний код 20700917) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 170,00 грн. державного мита.

·Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

Повне рішення складено 10.06.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.