Рішення № 16119288, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-24/1427-2011 За позовом Приватного підприємства "Баядєра"(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.Озеряновська, 2 // 95047, м.Сімферополь, вул.Хімічна, 3/10)

До відповідача Приватного підприємства "Неаполь-А" (98530, м. Алушта, с.Лаванда, вул.Леніна, 8, кв.1)

Про стягнення 7 729,53 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 04.03.2011р., паспортНОМЕР_1 виданий 02.10.1997р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося ПП "Баядєра" з позовом до ПП "Неаполь-А" про стягнення 7 729,53 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 18.06.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання № 1855.

Позивачем на адресу відповідача була відгружена продукція згідно видаткової накладної № 434435 від 24.12.2010р. на суму 5667,36 грн. та видаткової накладної № 434437 від 24.12.2010р. на суму 2359,68 грн.; загалом 8027,04 грн.

Відповідно до п.4.1 договору, відповідач взяв на себе зобовязання здійснювати оплату за поставлену продукцію в строк не пізніше 7-ми календарних днів з дня поставки товару.

Згідно приходного касового ордеру № 181996 від 12.01.2011р. на суму 500,00грн. та приходного касового ордеру № 182200 від 17.01.2011р. на суму 800,00 грн. була сплачена заборгованість у розмірі 1300 грн.

Станом на 24.03.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 6727,04 грн.

Таким чином, позивач визначає суму позову у розмірі 7 729,53 грн., у тому числі: 6727,04 грн. заборгованість за договором, 672,70 грн. 10% штраф, 163,10 грн. 15% річних, 166,69 грн. пеня.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

23.05.2011р. у засіданні суду представником позивача було заявлене письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, до 21 червня 2011р.

Вказане клопотання судом було задоволено та ухвалою від 23.05.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 21.06.2011 р.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та представив пояснення по справі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав.

Через канцелярію до суду були повернуті ухвали господарського суду АР Крим, які були надіслані відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві.

Також в матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 98530, м. Алушта, с. Лаванда, вул. Леніна, 8, кв.1, тобто та ж адреса, що вказана у позові.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

18.06.2010 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) та відповідачем по справі (Покупець ) був укладений договір поставки № 1855. ( а. с. 6 9 ).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору постачальник зобовязувався передати, а покупець зобовязався прийняти та сплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених даним договором.

Найменування, асортимент та кількість товару відображається у видаткових накладних, які підписуються сторонами при прийманні передачі кожної партії товару. Партією товару є найменування, кількість та асортимент товару, що відображений в одної видаткової накладної.

Відповідно до глави 2 вказаного договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником і вказується у видаткових накладних.

Вартість однієї партії товару є вартістю товару, відображену у видаткової накладної, за якої партія поставляється.

Загальна сума договору складається з сум всіх видаткових накладних, складених у відповідності до даного договору.

Відповідно до п. 3.5 вказаного договору датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця витратної накладної або іншого товаророзпорядчого документа, який був предявлений до підписання під час приймання передачі товару.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом сплати покупцем вартості партії товару на протязі 7 ми календарних днів з дати поставки такої партії.

Судом встановлено, що у виконання умов вищевказаного договору позивачем було поставлено на користь відповідач товар на загальну суму 8027,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №434435 від 24.12.2010 р. на суму 5667,36 грн. і №434437 від 24.12.2010 р. на суму 2359,68 грн., які були підписані уповноваженим представником покупця ( відповідача по справі ) та завірені відповідними печатками. ( а. с. 10 -11 ).

Про факт поставки товару на вказану суму та прийняття його відповідачем свідчать також наявні в матеріалах справи податкові накладні №434437 /3 від 24.12.2010 р., №434435/3 від 24.12.2010 р., а також товарно транспортні накладні від 24.12.2010 р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Однак відповідач взяті на себе зобовязання щодо сплати придбаного товару виконав частково, сплативши лише 1300 грн., що привело до виникнення заборгованості у розмірі 6727,04 грн.

Факт часткової сплати відповідачем поставленого товару підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками від 12.01.2011 р. на суму 500 грн. і від 17.01.2011 р. на суму 800 грн.

Відповідач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості суду не представив в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6727,04 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 166,69 грн. та штраф у розмірі 672,70 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2.1 вищевказаного договору поставки за несвоєчасну сплату товару покупець зобовязався сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, 15% річних від суми заборгованості у відповідно до ст.. 625 ЦК України і штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару. Пеня , 15% річних нараховуються до повного погашення грошового зобовязання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та дійшов висновку , що стягненню підлягає пеня за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. у розмірі 166,69 грн.

Також суд погодився, що розмір штрафу складає 672,70 грн. ( 6727,04 грн. х 10% ).

Також позивач просить стягнути з відповідача 15% річних у розмірі 163,10 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто розмір процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Як вже вказувалося вище розмір річних був визначений сторонами в 15%.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних, суд з ним погодився та вважає, що стягненню підлягає 15% річних за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. у розмірі 163,10 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 09.06.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09.06.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Неаполь-А" ( 98530, м. Алушта, с. Лаванда, вул. Леніна, 8, кв.1, ЄДРПОУ 35224689 ) на користь приватного підприємства "Баядєра", 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озеряновська, 2 // 95047, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10, ( р/р 26000301009201 в філії АБ «Південний», м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 13491057 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 6727,04 грн., пеню у розмірі 166,69 грн., 15% річних у розмірі 163,10 грн., штраф у розмірі 672,70 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.