Рішення № 16119249, 06.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2011Справа №5002-30/1106-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС», м. Сімферополь, вул. Більшовицька, 24, к. 56 (ЄДРПОУ 34459159).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна», Тернопільська обл., м. Тернопіль (м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса, буд. 5-Ч) в особі Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі (ЄДРПОУ 35531314), м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 68.

Про стягнення 3073,92 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1., представник за дов. від 21.02.2011р., у справі.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 34459159) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі, м. Сімферополь (ЄДРПОУ 35531314) про стягнення 3073,92 грн. заборгованості, у тому числі 2309,66 грн. основний борг, 608,60 грн. інфляційне збільшення суми, 155,66грн. 3% річних від простроченої суми та судові витрати.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором поставки №2952СМФ2008 від 18.04.2008р. в частині оплати заборгованості за поставлений товар в сумі 2309,66грн., також позивач заявив до стягнення інфляційне збільшення суми в розмірі 608,60грн., 3% річних 155,66грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2011р. на підставі ст. 24 ГПК України було замінено відповідача Філію товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» в особі Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі.

Представник відповідача у судові засідання жодного не зявився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 25.03.2011р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 11.04.2011р., 26.04.2011р. та 23.05.2011р. скеровані відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу, що зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В матеріалах справи є витяг з ЄДРПОУ від 18.04.2011р., в якому вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» має місцезнаходження Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса, буд. 5 Ч (а.с. 75). За вказаною адресою були скеровані ухвали суду рекомендованою кореспонденцією.

Крім того ухвали скеровувались на адресу зазначену у позові Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі м. Сімферополь, вул. Ясна, 37, які повернулись з позначкою пошти «із зазначеної адреси вибув» (а.с. 58).

Судом також були скеровані ухвалу на адресу, зазначену в реквізитах договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна», м. Київ, вул. Рижська, 8-а, які повернулись з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.57).

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у графі «Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи зазначена адреса філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-України» у місті Сімферополі, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Залеська, буд. 68. За вказаною адресою також скеровувались ухвали суду, які повернулись з позначкою пошти «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 81).

В судовому засіданні 23.05.25011р. представник позивача надав повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу. Як слідує з цього повідомлення уповноважений представник відповідача отримав позовну заяву 26.04.2011р. за адресою: м. Тернопіль, вул. Лесі Курбаса, 5-Ч (а.с. 84). Судом також були скеровані ухвали на зазначену адресу рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 26.05.2011р. (а.с. 96).

В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвали суду, скеровані ТОВ «Вестер-Україна» на адресу м. Тернопіль, вул. Лесі Курбаса, 5-Ч були отримані уповноваженою особою Гончарук 31.05.2011р. (а.с. 94).

Оскільки представник відповідача без поважних причин не зявився в судове засідання, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23.05.2011р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів за клопотання позивача до 07.06.2011р. включно.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Інших доказів сторонами не надано.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

18 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС» (постачальник) укладений договір поставки №2952СМФ2008 (а.с. 43-50).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобовязується передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні покупцю товар, а покупець зобовязується прийняти товар, далі «Товар» та оплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є товар, зазначений у Специфікації (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору товар, зазначений у Специфікації, поставляється постачальником окремими партіями у відповідності з переданим покупцем замовленням. Замовлення передається постачальнику шляхом вручення (передачі) офіційному представнику постачальника, по факсимільному звязку (факсу), в електронному виді (e-mail або особисто), або телефонограмою. Постачальник, отримавши замовлення, зобовязаний у засвідчення його прийняття підписати замовлення та у __- дневний термін направити його одним із перелічених в цьому пункті способів покупцю.

У виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС» поставило відповідачу товар на загальну суму 17665,68грн., факт отримання якого підтверджується належним чином засвідченими копіями накладних №334 від 29.04.2008р., №428 від 28.08.2008р., №586 від 24.07.2008р., №647 від 13.08.2008р., №724 від 18.09.2008р. (а.с. 26, 29, 31, 33, 40) та податкових накладних №334 від 29.04.2008р., №428 від 28.05.2008р., №586 від 24.07.2008р., №647 від 13.08.2008р., 724 від 18.09.2008р. (а.с. 27-28, 30, 32, 34, 41).

Позивач виконував свої зобовязання за договором поставки належним чином, проте відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки на поставлений товар.

По підрахунку позивача, відповідач сплатив за товар 15356,02грн., що підтверджується наданими в матеріали справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок від 24.06.2008р., від 12.08.2008р., від 17.09.2008р., від 10.10.2008р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а.с. 36 39). Борг станом на 23.03.2011р. становить 2309,66 грн.

01 грудня 2008 року сторонами був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого за товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС» склалася заборгованість в розмірі 2309,66 грн. (а.с. 42).

Згідно з п. 9.7 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 банківських днів з дня отримання товару покупцем. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» в особі Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі боргу в сумі 2309,66 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також до стягнення позивачем заявлено 3% річних в розмірі 155,66грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з розрахунку (а.с. 6), позивачем розраховуються річні за період з 01.12.2008 р. (дати підпису акту звірки) по 18.02.2011 р. (день подачі позову) 820 днів від суми боргу 2309,66 грн. і становлять 155,66 грн.

По підрахунку суду за вказаний період кількість днів становить 809, а сума річних становить 153,56 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми в розмірі 608,60грн., які підлягають задоволенню, оскільки розрахована від суми боргу за кожний період виникнення боргу окремо з грудня 2008р. по січень 2010 р. (а.с. 6).

Слід зазначити, що позивачем в матеріали справи були надані належним чином засвідчені докази, а саме: договір, накладні та інші документи. Для огляду в судовому засіданні оригінали договору та накладних позивач не представив та пояснив, що оригінали втрачені.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, окрема, письмовими доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає можливим прийняти надані позивачем докази та розглянути справу по документам, які є в справі.

Також суд звертає увагу на те, що наданими в матеріали справи документами підтверджується наявність договірних стосунків у сторін, відповідач більшу частину боргу сплатив, наявність боргу також підтвердив, підписавши акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2008. , а тому суд вважає вимоги позивача доведеними тат такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 06 червня 2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 07 червня 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна», Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса, буд. 5-Ч (р/р26005074011501 в АКБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК», МФО 300164, ЄДРПОУ 35073676) в особі Філії товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна» у м. Сімферополі, м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 68 (ЄДРПОУ 35531314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИРО-ПЛЮС», м. Сімферополь, вул. Більшовицька, 24, к. 56 (р/р26006000131640 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 34459159) заборгованість в сумі 2309,66 грн., 3 % річних в сумі 153,56 грн., індекс інфляції 608,60грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 101,93 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 235,83грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.