Рішення № 16119244, 02.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2011Справа №5002-19/1763-2011 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 00131400)

про визнання недійсним рішення

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_3 представник, дов. № 1251 від 24.05.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_4 ведучий ю/к, дов. № 329-Д від 22.04.2011 р.

Суть спору: Позивач - фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» та просить суд визнати недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № 4673 від 23.10.2009 р., в частині нарахування обсягу недорахованої електричної енергії в сумі 35903,81 грн.

Представник позивача у судовому засіданні усно підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав викладених у відзиві. Також заявила усне клопотання про заміну відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Крименерго».

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453 із змінами і доповненнями), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 р. представниками ВАТ «Крименерго» в присутності позивача було проведено перевірку обєкта Пансіонат «Дружба», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт № 107249 від 23.09.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією, який підписано позивачем без будь-яких зауважень (а.с.8).

Зазначеним актом зафіксовано самовільне підключення до електричної мережі відповідача без укладення договору про постачання електричної енергії.

На підставі зазначеного акту перевірки про порушення Правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ було прийнято рішення, оформлене протоколом № 4673 від 28.09.2009 р., про перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 25.06.2009 р. по 23.09.2009 р., та зроблено висновок про те, що до сплати за актом № 107249 підлягає сума у розмірі 35903,81 грн. (а.с.7).

Незгода позивача із прийнятим рішенням відповідача стала підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить визнати недійсним рішення відповідача оформлене протоколом № 4673 від 28.09.2009 р.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши наявні у справі докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), частини 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (№ 595/97-ВР від 16.10.1997 р. із змінами і доповненнями) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (№ 595/97-ВР від 16.10.1997 р. із змінами і доповненнями) споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (крім населення), регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (із змінами і доповненнями).

Згідно підпункту 16 пункту 8.1. Правил користування електричною енергією відповідач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 6.41 Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Тобто саме акт порушень є доказом вчинення споживачем порушення певних пунктів Правил користування електричною енергією і саме акт має бути покладений в основу рішення постачальника електричної енергії.

Методика, за якою позивачеві здійснено нарахування вартості недооблікованої електричної енергії, передбачає, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричної енергії, розраховується на підставі акту порушень, який складається відповідно до передбаченої Правилами користування електричної енергії процедури.

При цьому суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку таким доказом є акт, оформлений відповідно до вимог Правил користування електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Зазначеним актом зафіксовано самовільне підключення до електричної мережі відповідача без укладення договору про постачання електричної енергії. Зауважень споживача щодо факту виявленого порушення акт не містить.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

З огляду на викладене суд вважає, що акт № 107249 від 28.10.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією є належним доказом та підставою для перерахунку позивачу обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті із застосуванням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Відтак, рішення відповідача оформлене протоколом № 4673 від 28.10.2009 р. по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, про здійснення перерахунку позивачу обсягу недоврахованої електричної енергії в сумі 35903,81 грн. за актом № 4673 від 28.10.2009 р. є правомірним.

Таким чином, факт виявлення вказаних порушень ПКЕЕ підтверджений належними доказами, визнавався позивачем, про що свідчить підпис позивача у акті № 107249 від 23.09.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення відповідача оформленого протоколом № 4673 від 28.10.2009 р.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про непідвідомчість даному спору господарському суду з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією прямо передбачено право споживача на оскарження рішення комісії в суді.

Крім того, пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією визначено обов'язок постачальника електричної енергії під час вручення протоколу споживачу ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Більш того, у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

До пункту 6.42 Правил користування електричною енергією неодноразово вносились зміни. Але вказаними змінами не було передбачено адміністративного порядку оскарження відповідного рішення комісії, оформленого протоколом. Тобто оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, відповідно до норм Правил користування електричною енергією може бути оскаржено лише в судовому порядку.

Слід зазначити, що Вищій господарський суд України у Інформаційному листі від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначив, що необхідно мати на увазі, що до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, неодноразово вносилися зміни та доповнення. Зокрема, згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22.11.2006 № 1497 пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим (з подальшими змінами), згідно з яким споживач має право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду актів про порушення. Отже, необхідно виходити з положень тієї його редакції, яка була або є чинною на час існування спірних правовідносин.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачає, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією закріплено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, акт порушень цих Правил або умов договору виявляється під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію.

Пунктом 6.43 Правил користування електричною енергією закріплено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Виключенням з цього положення щодо оплати недорахованої електричної енергії є лише звернення до суду. Тільки у цьому разі впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживач має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Таким чином, суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права як: визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії, прийнятих за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, передбачений чинним законодавством та такі позовні вимоги підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду господарськими судами по суті.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документально підтверджених відомостей, які б спростували висновок суду позивачем суду не представлено.

Суд також звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач вказує на те, що ним самовільно зроблене підключення до електричної мережі, а оригінал акту наряду від 25.06.2009 року відсутній взагалі.

Клопотання представника відповідача щодо заміни відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Крименерго» задовольнити та замінити відповідача.

На підставі викладеного, суд у задоволенні позовних вимог відмовляє.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.25, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Замінити відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Крименерго».

·У задоволенні позову відмовити.

·Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 274,00 грн. державного мита, як надмірно сплаченого.

Повне рішення складено 07.06.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.