Рішення № 16119234, 31.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2011

Справа №5002-17/1274-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКАНТ»

До відповідача Приватного малого підприємства «Фірма «ПІКО-КРИМ»

про стягнення основного боргу в сумі 121 615,04 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Гігін О.В., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Згідно позову та його уточнення позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 121 615,04 грн. у зв’язку з несплатою отриманого товару.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 року по справі № 2-17/896-2002), та інформаційному листу Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

При цьому необхідно відмітити, що зменшення позовних вимог прав відповідача не порушує.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Окрім цього, рекомендована пошта до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Більш того, про перше засідання суду відповідач повідомлявся належним чином, про що є поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Оскільки Договором № 1901/09-5 від 19 січня 2009 року передбачені специфікації, які відсутні, не існує підстав вважати, що товар отриманий на підставі вказаного договору.

Отримання товару на суму позову підтверджується Видатковими накладними № 2101-1см від 21 січня 2009 року, № 1708-2см від 17 серпня 2009 року, № 1009-3см від 10 вересня 2009 року, № 0810-2см від 08 жовтня 2009 року, довіреностями серії ЯОЯ № 081530 від 01 серпня 2009 року, серії ЯОЯ № 081546 від 01 вересня 2009 року.

Відповідачем при розгляді справи не заявлено будь-яких заперечень щодо наявності боргу.

Більш того, наявність боргу в сумі 121 615,04 грн. підтверджується гарантійним листом відповідача від 22.02.2010 року, згідно із яким він зобов’язався погасити заборгованість до 15.03.2010 року.

Однак, відповідачем на цей час не надано доказів оплати 121 615,04 грн. за поставлений товар.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень не надані до прийняття цього рішення, немає підстав їх залучати до справи після прийняття рішення.

Таким чином, відповідач отримав від позивача товар, та відповідно ст. 692 ЦК України повинен його оплатити.

Таким чином, вимога щодо стягнення 121 615,04 грн. законна, обґрунтована, та підлягає задоволенню.

Якщо сплата боргу проведена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку статті 117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа також вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджується платіжним дорученням № 7025 від 09 лютого 2011 року на суму 1510,91 грн. (з державного мита), та платіжним дорученням № 7026 від 08 лютого 2011 року на суму 236,00 грн. (з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Щодо повернення зайво сплаченого державного мита позивач вправі звернутися із відповідною заявою згідно Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 року № 15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Фірма «ПІКО-КРИМ» (98000, АР Крим, м. Судак, Феодосійське шосе 1-А, ідентифікаційний код: 24036362, р/р 26006256636051 в КРУ КБ «Приват Банк» в м. Сімферополь, МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКАНТ» (50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна 13; поштова адреса: 50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова 100-21, ідентифікаційний код: 32633572, р/р 26000401575776 в КВ ВАТ «Укрексімбанк» МФО 305589) основний борг в сумі 121 615,04 грн., судові витрати з державного мита в сумі 1216,15 грн., судові втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.