Рішення № 16119222, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-7/2133-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 11, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" (95050, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, буд. 96, ідентифікаційний код 24508513)

Про стягнення 1 058,88 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1, предст., дов. від 28.01.2011 р

Від відповідача - не зявився

Сутністьспору: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" 1058,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №247 від 31.03.2003 р. та договором №247 від 23.07.2007 р. телекомунікаційних послуг, у звязку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" перед ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. складає 963,66 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, у звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 32,85 грн., 48,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 13,40 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

31.03.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (Підприємство звязку) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМА" (Споживач) був укладений договір про надання послуг електрозвязку, предметом якого є надання Підприємством звязку послуг електрозвязку, зазначених в додатку , та безоплатних послуг, зазначених в додатку 2.

Відповідно до пункту 4.2 Договору Споживач оплачує послуги електрозвязку за спільно узгодженою кредитною системою оплати.

Згідно з пунктом 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний місяць здійснюються Споживачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В пунктах 7.1, 7.2 Договору сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє пять років. Якщо за місяць за закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на той самий строк.

Сторони не представили суду доказів розірвання договору або зміни його умов, у звязку з чим суд вважає, що на час розгляду справи він є діючим.

17.07.2007 р. між сторонами була укладена додаткова угода, якою було передбачено, що рахунки на оплату телекомунікаційних послуг споживач щомісячно отримує в ділянці розрахунків підприємства звязку.

Крім того, 23.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМА" (Споживач) також був укладений договір №247 про надання послуги ADSL- підключення до мережі Інтернет, розділом 1 якого передбачено, що Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси.

Відповідно до пункту 5.2 Договору споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином виконувалися свої обовязки за договорами та надавалися телекомунікаційні послуги, на оплату яких виставлялися відповідні рахунки. Про належне виконання позивачем своїх обовязків свідчить, серед іншого, і відсутність будь-яких претензій з боку відповідача під час дії договору.

Однак, вартість наданих послуг відповідачем оплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.09.2010 р. по 01.01.2011 р. в сумі 963,66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати вартості наданих йому послуг, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обовязків по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №247 від 31.03.2003 р. та договором №247 від 23.07.2007 р. телекомунікаційних послуг, через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" заборгованості за послуги звязку у розмірі 963,66 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 5.8 Договору №247 від 31.03.2003 р. сторони передбачили, що у випадку несплати за надані послуги електрозвязку вище встановлено строку споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми затриманих платежів за кожну добу затримання згідно з чинним законодавством.

В пункті 6.9 договору №247 від 23.07.2007 р. передбачено, що при невиконанні п. 5.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд погоджується з його правомірністю та вважає, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" підлягає пеня за прострочення розрахунку за послуги електрозвязку в сумі 21,66 грн. та за послуги Інтернет в сумі 11,19 грн., всього в розмірі 32,85 грн.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 48,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 13,40 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Річні та інфляційні втрати також обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА" (95050, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, буд. 96, ідентифікаційний код 24508513) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 11, ідентифікаційний код 22236588) заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі 963,66 грн., пеню в сумі 32,85 грн., 48,97 грн. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 13,40 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 08.06.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.