Рішення № 16119219, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-7/1742-2011

За позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (98604, м. Ялта, вул. Горького, 30; 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, ідентифікаційний код 03348324)

До відповідача Приватного підприємства "Спарта-Крим" (95053, Сімферопольський район, смт Молодіжне, вул. Будівельників, 7, кв. 4, ідентифікаційний код 35813490)

Про стягнення 2 755,86 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1., предст., дов. №2892 від 24.11.2010 р.

Від відповідача не зявився.

Сутьспору Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Спарта-Крим" 2 755,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обовязків за договором №19/08 від 07.03.2008 р. в частині повного та своєчасного перерахування плати за експлуатацію переданого в користування майна в розмірах в розмірах коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі позивача, у звязку з чим заборгованість за ІІ та ІІІ квартали 2010 року складає 2755,86 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

07.03.2008 р. між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (Управління) та Приватним підприємством "Спарта-Крим" (Користувач) був укладений договір №19/08 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, предметом якого, згідно з пунктом 1.1, є майно, що знаходиться на балансі Управління: берегоукріплювальні споруди м. Ялта від морського порту до санаторію «Росія» на ділянці дитячого пляжу «Приморський», протяжністю 20 м.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Користувач перераховує Управлінню плату за експлуатацію переданого в користування майна в розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, що знаходяться на балансі Управління.

Згідно з пунктом 3.2 Договору за перший рік дії договору (2008 р.) кошти, що передаються, складають 5174,37 грн. без урахування ПДВ відповідно до Додатку №4 до цього договору. Грошові кошти за перший квартал 2008 року повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок Управління протягом 10 днів з дати підписання акта приймання-передачі майна.

В наступні роки експлуатації майна Користувач здійснює перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, які надаються Управлінням та є невідємною частиною договору (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач здійснює самостійно на підставі розрахунку-додатку до Договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. За необхідністю Користувач може отримати рахунок в Управлінні самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з відповідними розрахунками коштів на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд (а. с. 18-19) щоквартальний розмір коштів в 2009 році дорівнює 2007,06 грн., в 2010 році 2073,42 грн. (за 25 днів 3-го кварталу 601,96 грн.).

У той же час, за період користування майном кошти відповідачем сплачені не в повному обсязі, зокрема, за 4-1 квартал 2009 року та 1-1 квартал 2010 року відповідачем сплачено 4000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №144 від 07.05.2010 р. (а. с. 43).

Отже, заборгованість складає 2755,86 грн. та до часу звернення позивача до суду сплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення ним заборгованості в сумі 2755,86 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

З урахуванням цього, суд вважає, що матеріали справи підтверджують факт порушення відповідачем обовязків за договором №19/08 від 07.03.2008 р. в частині повного та своєчасного перерахування плати за експлуатацію переданого в користування майна, у звязку з чим вимоги Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про примусове стягнення з Приватного підприємства "Спарта-Крим" 2755,86 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Спарта-Крим" (95053, Сімферопольський район, смт Молодіжне, вул. Будівельників, 7, кв. 4, ідентифікаційний код 35813490) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (98604, м. Ялта, вул. Горького, 304 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, ідентифікаційний код 03348324) 2755,86 заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 07.06.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.