Рішення № 16119126, 31.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2011Справа №5002-9/1438-2011

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

До відповідача Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт", (95022, м. Сімферополь , вул.. Бородіна, 16)

Про стягнення 621698,57 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, голов. ю/к., дов. пост. № 186/10 від 23.12.2010 року.

Від відповідача ОСОБА_2., пред-к, дов. пост. № 7 від 04.01.2011 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 621698,57 грн. заборгованості, у тому числі 516518,10 грн. основного боргу, 39858,67 грн. пені, 47770,14 грн. індексу інфляції, 17551,66 грн. 3 % річних, а також 6217,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №992 від 19.05.2011р..(а.с.40-13)

У судовому засіданні 19.05.2011року була оголошена перерва до 31.05.2011року до 15:30 годин.

31.05.2011року судове засідання відбулось у присутності представників сторін: від позивача ОСОБА_3., голов. ю/к., дов. пост. № 170/10 від 23.12.2010 року; від відповідача ОСОБА_2., пред-к, дов. пост. № 7 від 04.01.2011 року.

19.05.2011року від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі субсідінарних відповідачів: Міністерство будівництва та житлове комунального господарства України та Севастопольську міську адміністрацію (а.с.44-46)

Позивач просить залишити клопотання без задоволення, оскільки договір поставки природного газу №06/09-1430ТЕ від 23.09.09р. був укладений між ДК "Газ України" та Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт", а тому відсутні підстави для залучення до участі у справі субсідінарних відповідачів: Міністерство будівництва та житлове комунального господарства України та Севастопольську міську адміністрацію.

Розглянув дане клопотання, суд не знаходить підстав для залучення до участі у справі субсідінарних відповідачів: Міністерство будівництва та житлове комунального господарства України та Севастопольську міську адміністрацію.

30.05.2011року від позивача надійшло в суд заперечення на відзив відповідача від 25.05.2011р. вих. №31/10-6281.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення слухання по справі у звязку з необхідністю надання письмових заперечень на заперечення позивача.

Судом дане клопотання було залишене без задоволення, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду його по суті.

Крім того, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

23 вересня 2009 року між ПП «Сервісна компанія «Комфорт» (Покупець) та ДК Таз України" (Постачальник) був укладений договір на постачання природного газу № 06/09-1430ТЕ-40.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що постачальник згідно з цим договором зобовязується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що позивач передає відповідачу в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ в обємі до пятсот сорок одної тисячі куб.м., у тому числі жовтень 54 тисячі куб.м., листопад 216 тисяч куб.м., грудень 271 тисячу куб.м.

Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін зі скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009р. по 31.12.2009р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Згідно 11.2 договору строк дії цього договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.

21.12.09р. сторонами підписана додаткова угода до договору (а.с. 17), якою сторони доповнили пункт 2.1. договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі до 670 тисяч куб.м., у тому числі січень 250 тисяч куб.м., лютий 200 тисяч куб.м., березень 190 тисяч куб.м., квітень 30 тисяч куб.м.

Згідно з цим договором ДК «Газ України» передав у власність Покупцю протягом листопада-грудня 2009 року, січня - квітня 2010 року природний газ на загальну суму 671 931,10 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р.(а.с. 25-30).

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 872грн.

Згідно 6.1 договору Оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31)числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підсини акті прийому передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку.

Позивач свої зобовязання по договору виконав належним чином, тоді як відповідачем розрахунки своєчасно не проведені і на момент подачі позову є борг у сумі 516518грн. 10 коп.

Позивач просить стягнути суму боргу с урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: основний борг - 516518грн. 10 коп., інфляція 47770,14грн. за період з грудня 2009р. по лютий 2011р. і 3% річних - 17551,66грн. за період з 11.12.09р. по 08.04.11р. згідно розрахунку позивача.

Відповідач з позивними вимогами не згоден і просить у позові відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиву на позов і у судовому засіданні є необгрунтованними і не приймаються судом до увазі по наступним підставам.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Також необхідно зазначити, що Пунктом 3 ч. 1 статті 3 ЦК України закріплений один з найважливіших принципів Цивільного законодавства, а саме: принцип свободи договору. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів. Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей ЦК України, зокрема ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умови договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносити У виборі форми договору (ст.205 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, укладаючи даний договір, а в подальшому підписуючи акти приймання-передачі природного газу до даного договору на постачання природного газу Відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за даним правочином.

Щодо посилання Відповідача на положення ст. 614 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом є необгрунтованим і спростовується наступним У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Окрім того, Відповідачем не було надано конкретних доказів того, що неможливість розрахунків за газ виникла саме за обставин, які не залежать від Відповідача, а лише посилання на «невідомі об'єктивні причини» та норми чинного законодавства України, що зумовили невиконання даного зобов'язання.

При вказаних обставинах, суд вважає, що позивні вимоги позивача у частині стягнення основного боргу у розміру 516518грн. 10 коп., інфляція 47770,14грн. і 3% річних 17551,66грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 39858,67 грн. пені за період з 08.10.10р. по 08.04.11 р.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.10 договору сторони передбачили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення претензією або позовом.

В цій частині позовні вимоги позивача також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 31.05.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 02.06.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт", (95022, м. Сімферополь , вул.. Бородіна, 16, п/р № 26004002006 МФО 384793, код ЄДРПОУ 30270840) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 516518,10 грн. основного боргу, 39858,67 грн. пені, 47770,14 грн. індексу інфляції, 17551,66 грн. 3 % річних, 6217,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.