Рішення № 16119064, 30.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2011Справа №5002-9/1726-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (99001, АР Крим, м. Севастополь, пл. Ластовая, 3)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-С" (95035, АР Крим, м.Сімферополь, вул. М. Жукова, 33-9)

Про стягнення 5 655,92 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, предст-к, дов. пост. № 20, від 01.01.2011 року

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 5655,92 грн., у тому числі суму основного боргу 5068,65 грн., пені 303,71 грн., 3 % річних 58,88 грн., індекс інфляції 224,68 грн., а також 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

14.12.2010 р. між сторонами був укладений договір поставки №394.

У відповідності п. 1.1 даного договору Позивач зобов'язувався передавати Товар у власність, а відповідач приймати цей Товар і своєчасно здійснювати оплату Товару на умовах і в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату кожної партії Товару, що поставляється, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної партії Товару.

На підставі даного Договору ТОВ «АТ-Крим» здійснило відвантаження товару відповідачу на загальну суму 6968,65грн., що підтверджується витратними накладними №РН-14629 від 01.12.2010р., №РН-16554 від 14.12.2010р., №РН-16562 від 15.12.2010р., №РН-16577 від 15.12.2010р., №РН-16621 від 15.12.2010р., №РН-16622 від 15.12.2010р., №РН-16924 від 22.12.2010р.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за одержаний товар провів лише частково у розмірі 500.00 грн. 13.01.2011р., 300.00 грн. 14.01.2011р., 200.00 грн. 18.01.2011р., 500.00 грн. 21.01.2011р., 100.00 грн. 01.02.2011р., 100.00 грн. 10.02.2011р., 100.00 грн. 11.02.2011р., 100.00 грн. 15.02.2011р., у звязку з чим за ним станом на 19.04.2011р. утворилась заборгованість у сумі 5068,65 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 5068,65 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача 224,68 грн. індексу інфляції за період з грудня 2010 р. по березень 2011р. та 58,88 грн. 3% річних за період з 02.12.2010р. по 19.04.2011р. (згідно розрахунку позивача а.с.4,5)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням|з врахуванням| встановленого|установленого| індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків|процентів| не встановлений|установлений| договором або законом.

В цій частині позивні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем був невірно ухвалений період стягнення.

Згідно п.4.4 договору відповідач зобовязаний був провести розрахунки за отриманий товар протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару. Позивач при розрахунку 3% річних встановив період стягнення з наступного дня після отримання відповідачем товару. Згідно розрахунку суду по накладної №РН-14629 від 01.12.2010р. період стягнення 3% річних треба ухвалити з 08.12.2010р. по 19.04.11р. і розмір річних складає 15,99грн., по накладної №РН-16554 від 14.12.2010р. період стягнення 3% річних треба ухвалити з 22.12.2010р. по 19.04.11р. і розмір річних складає 5,67грн., по накладної №РН-16562 від 15.12.2010р., №РН-16577 від 15.12.2010р., №РН-16621 від 15.12.2010р., №РН-16622 від 15.12.2010р. період стягнення 3% річних треба ухвалити з 23.12.2010р. по 19.04.11р. і розмір річних складає 31,08грн., по накладної №РН-16924 від 22.12.2010р. період стягнення 3% річних треба ухвалити з 30.12.2010р. по 19.04.11р. і розмір річних складає 2,65грн.

Загальна сума 3% річних складає 55,39грн., в цій сумі і підлягають задоволенню позивні вимоги позивача у стягненні 3% річних, у стягненні 3% річних у сумі 3,49грн. треба відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з грудня 2010 р. по березень 2011р. включно у сумі 224,68 грн. Однак, при розрахунку інфляції за грудень 2010 р. їм була допущена помилка при ухваленні суми боргу на яку розрахована інфляція, сума боргу позивачем(в розрахунку а.с.5) вказана 6676,02грн., тоді як за грудень 2010 р. інфляція нараховується лише на суму боргу 2923,43грн.(борг по накладної №РН-14629 від 01.12.2010р., відповідач зобовязаний був провести розрахунки до 08.12.2010р.) По накладної №РН-16554 від 14.12.2010р. строк оплати до 22.12.2010р., по накладним №РН-16562, №РН-16577, №РН-16621, №РН-16622 від 15.12.2010р. строк оплати до 23.12.2010р., по накладної №РН-16924 від 22.12.2010р. строк оплати до 30.12.2010р., стягування інфляції за грудень місяць по цім накладним позивачем проведене помилкове. Розмір інфляції за грудень 2010 р. складає 23,39грн., в частині стягнення індексу інфляції за період з січня 2011 р. по березень 2011р. розрахунок інфляції позивачем був проведений вірно.

Загальна сума індексу інфляції складає 194,67грн., в цій сумі і підлягають задоволенню позивні вимоги позивача у стягненні індексу інфляції , у стягненні індексу інфляції у сумі 30,01грн. треба відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.5.1 договору пеню у розміру 303,71грн. за період з 02.12.2010р. по 19.04.2011р. згідно розрахунку (а.с.4-5).

В цій частині позивні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 285,74 грн. по наступним підставам.

Позивачем при розрахунку пені невірно ухвалені періоди стягнення: по накладної №РН-14629 товар був відпущений 01.12.2010р., по накладної №РН-16554 товар був відпущений 14.12.2010р., по накладної №РН-16562, №РН-16577, №РН-16621, №РН-16622 товар був відпущений 15.12.2010р., по накладної №РН-16924 від 22.12.2010р. розрахунок пені позивач починає проводити з наступного дня після отримання товару.

Згідно п.4.4 договору відповідач зобовязаний був провести розрахунки за отриманий товар протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару. Таким чином, період стягнення пені по накладної №РН-14629 від 01.12.2010р. починається з 08.12.2010р. по 19.04.2011р. і розмір пені складає 82,49грн.; період стягнення пені по накладної №РН-16554 від 14.12.2010р. починається з 22.12.2010р. по 19.04.2011р. і розмір пені складає 29,27грн.; період стягнення пені по накладним №РН-16562, №РН-16577, №РН-16621, №РН-16622 від 15.12.2010р. починається з 23.12.2010р. по 19.04.2011р. і розмір пені складає 160,33грн.; період стягнення пені по накладної №РН-16924 від 22.12.2010р. починається з 30.12.2010р. по 19.04.2011р. і розмір пені складає 13,65грн.

Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 285,74грн., у стягненні пені у сумі 17,97грн. треба відмовити.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 30.05.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 31.05.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити часткове.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-С" (95035, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 33-9, ЄДРПОУ 37050261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (99001, АР Крим, м. Севастополь, пл. Ластовая, 3, р/р 2600413674 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021 ЗКПО 23199458) 5068,65 грн., пені 285,74 грн., 3 % річних 55,39 грн., індекс інфляції 194,67 грн., 101,07 грн. державного мита, 233,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.