Рішення № 16118971, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2011Справа №5002-29/1183-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» (95000, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 6, кв. 112 // 95000, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 7, кв. 141, код ЄДРПОУ 33187698);

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95017, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1);

Про стягнення 9188,64 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 25.03.2011;.

Від відповідача ОСОБА_1, підприємець, паспорт;

- ОСОБА_3, представник, довіреність №454561 від 10.05.2011.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» збитків у розмірі 7168,00 грн. та неодержаних доходів в сумі 1696,00 грн., спричинених порушенням зобовязань за договором оренди торгівельного павільйону.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті порушення відповідачем зобовязань за договором оренди торгівельного павільйону №43, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 2Б, укладеного між сторонами у справі 16 грудня 2009 року, в частині повернення зазначеного павільйону у строк і в належному стані, позивач не отримав прибутки у розмірі 1696,00 грн., та був змушений провести будівельно-ремонтні роботи з усунення недоліків стану павільйону вартістю 7168,00 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29 березня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» прийнято судом до розгляду.

Відповідач у судовому засіданні 14.04.2011р. надав заяву про спрямування поштової кореспонденції на адресу: 95017, АДРЕСА_1.

У судовому засіданні 10.05.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що у відповідь на лист позивача про звільнення приміщення вих. №19/2 від 04.01.2011 ФОП ОСОБА_1 була спрямована відповідь з наміром звільнити приміщення у звязку із закінченням строку дії договору від 16.12.2009 р. Також, відповідач зазначив, що подальше листування позивачем було спрямовано на іншу адресу, ніж було вказано ФОП ОСОБА_1. Також відповідачем в судовому засіданні були надані копії наступних документів: довідки про балансову залишкову вартість торгівельного павільйону, договору оренди від 14.12.2007 року, акту приймання-передачі торгівельного приміщення, поштової квитанції від 25.01.2011, листування з позивачем, а також банківську квитанцію від 24.12.2010 р. про сплату оренди в період, коли відповідач не користувався приміщенням, які долучені судом в матеріали справи.

Також відповідач в судовому засіданні 10.05.2011р. усно заявив про необхідність підтвердження сплати позивачем ТОВ «НБТ» послуг в проведенні ремонтних робіт торгівельного павільйону №43, а також підтвердження наявності ліцензії на виконання будівельних робіт у ТОВ «НБТ».

Суд, заслухавши доводи відповідача, погодився з ним та ухвалою господарського суду АР Крим від 10.05.2011р. зобовязав позивача надати суду ліцензію ТОВ «НБТ» на виконання будівельних робіт; підтвердити (надати платіжні документи) сплату ТОВ «НБТ» за проведені ремонтні роботи; надати суду додаткове документальне та нормативне обґрунтування позовних вимог щодо стягнення неодержаних доходів (упущеної вигоди) в розмірі 1696,00 грн. відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач у судовому засіданні 23.05.2011р. підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх і надав ліцензію ТОВ «НБТ» на виконання будівельних робіт та платіжне доручення №465 від 16.05.2011р. на суму 7168,00грн. з призначенням платежу: «згідно рахунку 14 від 16.05.2011 р. за ремонтно-будівельні роботи магазину №43».

Дані документи оглянуті у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

За результатами судового засідання 23.05.2011р. суд оголосив перерву в порядку ст. 77 ГПК України до 26.05.2011р.

У продовженому судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечував, підтримуючи свою правову позицію, викладену у відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди торгового приміщення (торгового павільйону) (далі договір оренди, а.с. 44-45).

Згідно п.1.1 даного договору сторони визначили предмет договору, а саме предметом договору є оренда торгового павільйону №43 площею 6,8 кв. м. (згідно технічного паспорта КРП «СМ БРТІ»), який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда».

Відповідно до п. 1.2 договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №43, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда», площею 6,8 кв. м. на строк дії даного договору. Приміщення передається в оренду для розміщення торгівельного павільйону для реалізації товарів і послуг. Орендар зобовязується прийняти в користування дане приміщення.

Пунктом 2.1 договору оренди сторони обумовили, що Орендар вступає в строкове платне користування павільйоном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту прийому-передачі павільйону.

Строк дії договору визначений в п.5.1 договору оренди і встановлений на один рік до 31.12.2009р.

У виконання умов договору оренди, 15.12.2008р. сторонами підписано акт прийому-передачі торгового павільйону №43, за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 2 Б, площею 6,8кв.м. У вказаному акті зазначено стан і комплектація приміщень, а саме: 1) стіни всередині приміщення обшиті пластиком, стан задовільний; 2) павільйон засклений склопакетами, стан задовільний; 3) двері одна пластикова, стан задовільний; 4) електрогосподарство справне (а.с. 46).

16 грудня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелткримстрой» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди торгового приміщення (торгового павільйону) (далі договір оренди, а.с. 34-40).

Строк дії договору визначений в п.5.1 договору оренди і встановлений на один рік з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Предметом договору є оренда торгового павільйону №43 площею 6,8 кв. м. (згідно технічного паспорта КРП «СМ БРТІ»), який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда» (п.1.1 договору оренди).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №43, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда», площею 6,8 кв. м. на строк дії даного договору. Приміщення передається в оренду для розміщення торгівельного павільйону для реалізації товарів і послуг. Орендар зобовязується прийняти в користування дане приміщення.

Пунктом 2.1 договору оренди сторони обумовили, що Орендар вступає в строкове платне користування павільйоном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту прийому- передачі павільйону.

В матеріалах справи акт прийому-передачі обєкта оренди за договором оренди торгового приміщення (торгового павільйону) від 16.12.2009р. відсутній.

04.01.2011р. листом вих. №19/2 ТОВ «Ріелткримстрой» повідомило ФОП ОСОБА_1, що у звязку з закінченням 31.12.2010р. строку дії договору оренди торгового приміщення від 16.12.2009р. та недосягненням згоди про взяття в оренду торгових павільйонів на 2011р., про необхідність в строк до 15.01.2011р. звільнити приміщення та оформити відповідний акт прийому-передачі (а.с. 90).

Однак, як стверджує позивач, з боку відповідача не було прийнято мір щодо повернення торгівельного павільйону, тому 24.01.2011р. позивач розкрив приміщення торговий павільйон №43, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда», площею 6,8 кв. м., про що складено відповідний акт розкриття торгового павільйону від 24.01.2011р. (а.с. 91).

З даного акту вбачається, що при розкритті приміщення було встановлено, що в павільйоні з полу знятий лінолеум, знаходиться в рулоні, зі стін та частково з стелі знятий пластик, розетки і вимикачі відсутні. Також, при розкритті обєкту оренди була проведена фотофіксація, яка додана позивачем до позову.

На підставі акту розкриття торгового павільйону від 24.01.2011р. позивач склав акт прийому (повернення) торгового павільйону від 24.01.2011р. з висновком: павільйон прийнято в незадовільному та такому, що потребує ремонту стані; перелік необхідних до виконання ремонтних робіт і вартість даних робіт вказано в доданому кошторисі від 24.01.2011р. (а.с. 92, 94-98).

Кошторис складено будівельною фірмою ТОВ «НБТ», ідентифікаційний код 34700032, яка має ліцензію №340694 на проведення відповідних ремонтно-будівельних робіт і становить 7168,00грн..

Відповідно до умов договору оренди торгового павільйону від 16.12.2009р. (п. 3.1 договору) Орендар зобовязується, у тому числі нести повну матеріальну відповідальність за технічний стан павільйону, освітлювального обладнання, підвідного кабелю та іншого електрообладнання, що знаходиться в павільйоні, попереджувати пошкодження і порчу павільйону, здійснювати міри протипожежної безпеки, в разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцю павільйон в належному стані, не гіршому, ніж в момент передачі його в оренду, і відшкодувати Орендодавцю збитки в разі погіршення стану павільйону з вини Орендаря.

Оскільки в результаті порушення відповідачем зобовязань за договором оренди торгівельного павільйону №43, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 2Б, укладеного між сторонами у справі 16 грудня 2009 року, в частині повернення зазначеного павільйону у строк і в належному стані, позивач не отримав прибутки у розмірі 1696,00 грн., та був змушений провести будівельно-ремонтні роботи з усунення недоліків стану павільйону вартістю 7168,00 грн., то позивач звернувся з позовом до суду про стягнення даної суми з відповідача в примусовому порядку, як збитків, посилаючись на статті 623, 772 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, між сторонами у справі 16.12.2009р. укладено договір оренди торгового приміщення (торгового павільйону) строком до 31.12.2010р., за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №43, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда», площею 6,8 кв. м.

Позивач, у позовній заяві посилається на те, що по закінченню строку дії даного договору оренди та у звязку з недосягненням згоди щодо подальшого укладення договору на оренду спірного приміщення протягом 2011 року, ним на адресу відповідача було скеровано лист від 04.01.2011р. вих. №19/2 з вимогою в строк до 15.01.2011р. звільнити приміщення та оформити відповідний акт прийому-передачі.

Дослідивши даний лист вих. №19/2 від 04.01.2011р., який додано позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що він був надісланий на адресу: АДРЕСА_2, тоді як юридичною адресою відповідача є: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 97, кв. 28.

Також з матеріалів справи вбачається, що листом від 17.01.2011р., у якому зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_1, відповідач повідомив позивача про намір звільнити орендовані приміщення та просив призначити дату і час для складання акту прийому-передачі, а також просив повернути грошові кошти з оренди за січень 2011 року, сплачені відповідачем, у тому числі і за павільйон №43 в сумі 1460,00грн., а також повернути суму задатку внесену згідно з п. 4.6 договору оренди, у тому числі і за павільйон №43 у розмірі 1400,00грн. (а.с. 113).

19.01.2011р. листом вих. №22/2 позивач надав відповідь відповідачеві на його лист від 17.01.2011р., у якому повідомив про необхідність зявитись 24.01.2011р. о 8-30год. для документального оформлення повернення павільйону. Даний лист також скеровано позивачем на адресу: АДРЕСА_2, що не є адресою відповідача (а.с.115).

Відповідач, своїм листом від 25.01.2011р., надісланим на адресу позивача, повідомив останнього про те, що у звязку із помилковим зазначенням ТОВ «Ріелткримстрой» адреси ФОП ОСОБА_1., лист №22/2 від 19.01.2011р. надійшов до адресата із запізненням, тому явку представника ФОП ОСОБА_1.24.01.2011р. для оформлення акту прийому-передачі забезпечити не представлялось можливим. У звязку з чим відповідач просив позивача призначити іншу дату. (а.с. 117-118).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач не був сповіщений належним чином про дату та час для складання акту прийому-передачі спірного обєкту оренди, оскільки ні на юридичну ні на поштову адреси позивач листи відповідачеві не надсилав, тобто відповідач був позбавлений можливості передати за актом прийому-передачі власникові торговий павільйон №43.

Слід зауважити, що на момент подачі позовної заяви до суду 28.03.2011р., позивачеві був відомий даний факт, оскільки лист відповідача від 25.01.2011р. надісланий на адресу позивача 25.01.2011р. про що свідчить поштова квитанція (а.с. 116).

Позивач у своїй позовній заяві посилається на проведення ремонтних робіт торгівельного павільйону №43, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 2Б загальною вартістю 7168,00грн.

При цьому позивач додав до позовної заяви як доказ проведення таких робіт лише кошторисну документацію, а саме договірну ціну на будівництво магазину №43, здійснене в 2011 році, складену станом на 26.01.2011р. на загальну суму 7168,00грн., локальний кошторис №2-1-1 на магазини, підсумкову відомість ресурсів на будівництво магазину №43 (а.с. 49-53).

Дану кошторисну документацію складено Товариством з обмеженою відповідальністю «НБТ», ліцензія №340694 від 11.07.2007р.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У судове засідання 23.05.2011р. позивач, на вимогу суду, надав платіжне доручення №465, згідно з яким позивач 16.05.2011р. сплатив ТОВ «НБТ» 7168,00грн. згідно рахунку 14 від 16.05.2011 р. за ремонтно-будівельні роботи магазину №43, однак дана сума заявлена у позовній заяві датованій 28.03.2011р.

Будь-яких доказів проведення даною будівельною компанією ремонтних робіт, чи то актів виконаних робіт, чи виставлених рахунків у спірному приміщенні, позивачем не надано.

Більш того, 24.01.2011р. позивач розкрив приміщення торговий павільйон №43, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова №2Б, підземний перехід «Звезда», площею 6,8 кв. м., про що складено відповідний акт розкриття торгового павільйону від 24.01.2011р. В даному акті зазначено, що при розкритті приміщення було встановлено, що в павільйоні з полу знятий лінолеум, знаходиться в рулоні, зі стін та частково з стелі знятий пластик, розетки і вимикачі відсутні.

Однак з матеріалів справи вбачається що 25.01.2011р., тобто на наступний день, між ТОВ «Ріелткримстрой» і ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди спірного торгового павільйону та за актом прийому-передачі від 25.01.2011р., позивач передав павільйон №43, за адресою: м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 2 Б, площею 6,8кв.м. новому Орендареві. У вказаному акті зазначено стан і комплектація приміщень, а саме: 1) стіни і стеля пофарбовані, стан задовільний; 2) павільйон засклений склопакетами, стан задовільний; 3) двері одна пластикова, стан задовільний; 4) електрогосподарство справне; 5) поли бетон, стан задовільний (а.с. 41-42, 43).

Дослідивши акт прийому-передачі торгового павільйону від 25.01.2011р. та акт прийому-передачі торгового павільйону від 15.12.2008р. відносно стану та комплектації приміщення, виявлена різниця лише в стані стін, так станом на 15.12.2008р. стіни обшиті пластиком, а станом на 25.01.2011р. стіни покрашені.

Тоді як позивачем у позові заявлена сума збитків 7168,00грн. нарахованих із розрахунку проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт приміщення значно ширшого масштабу (локальний кошторис №2-1-1 від 25.01.2011р., а.с. 50-51).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Поняття збитків надається ст. 22 ЦК України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Це кореспондує загальним положенням процесуального законодавства (ч. 1 ст. 60 ЦПК і ст. 33 ГПК), відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже якщо кредитор пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт спричинення відповідачем збитків на суму 7168,00грн., тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитків, у вигляді упущеної вигоди в сумі 1696,00грн.

Згідно п. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскільки відповідач не повернув вчасно обєкт оренди і в належному стані, даний павільйон простоював та був зданий в оренду лише 01.02.2011р.

Як встановлено судом, саме з вини позивача (недбалої поведінки) відповідач не був сповіщений належним чином про дату та час складання акту прийому-передачі (повернення) обєкту оренди, оскільки ні на юридичну ні на поштову адреси позивач листи відповідачеві не надсилав, в результаті чого відповідач був позбавлений можливості передати за актом прийому-передачі власникові торговий павільйон №43.

Також, матеріали справи свідчать про передачу даного обєкту в оренду 25.01.2011р. згідно акту прийому-передачі торгового павільйону від 25.01.2011р., а не 01.02.2011р., як вказує позивач. Доказів того, що позивач вживав будь-які заходи та мав реальну можливість отримати економічну вигоду (дохід) позивач суду не надав.

За вказаних обставин, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення 1696,00грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки вони нараховані позивачем необґрунтовано.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на позивача в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.