Рішення № 16118911, 19.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2011Справа №5002-5/951.1-2011 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійська меблева фабрика» (97402, м. Євпаторія, вул. Матвєєва, 4)

До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул.Київська, 74/6) в особі Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго», (97408, м.Євпаторія, вул. Лесі Українки, 4)

Про визнання незаконними дій та визнання недійсними та скасування протоколу та акту.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕ ДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_1 - представник, довіреність від 16.06.2010 року №4, ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 16.06.2010 року №3.

Від відповідача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 22.04.2011 року №361-Д.

Сутність спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євпаторійська меблева фабрика» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» про визнання незаконними дії співробітників Євпаторійського РЕМ ВАТ «Крименерго», а також визнання недійсними протоколу від 28.04.2010 р. розгляду порушення ПКЕЕ за актом № 107576 від 27.04.2010 р. та про відміну протоколу від 28.04.2010 р. розгляду порушення ПКЕЕ за актом №107576 від 27.04.2010 р. та акту №107576 від 27.04.2010 р. про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 квітня 2010 року співробітниками Євпаторійського РЕМ Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» проведена технічна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійська меблева фабрика» щодо дотримання вимог Правил користування електричною енергією.

Під час перевірки складено акт про порушення зазначених вище правил, що виразилось у пошкодженні схеми обліку. Позивач вважає, що правила користування електричною енергією ним порушені не були, оскільки пломби приладдя обліку не пошкоджені та знаходяться в належному стані. Крім того, оплата за користування електричною енергією здійснювалась своєчасно.

В ході розгляду справи позивач звернувся до господарського суду з заявою №137 про зміну позовних вимог, в якій просить визнати недійсним протокол №5200 від 28 квітня 2010 року засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

Змінені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву та вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте ним за результатами проведеної перевірки після виявлення порушення п.6.40 Правил користування електричною енергією, що виразилося у невірному підключенні вторинних ланцюгів по фазі «В», у зв'язку з чим електроенергія споживалася, але лічильником недораховувалась.

У судовому засіданні 10 травня 2011 року оголошувалася перерва до 19 травня 2011 року до 11 години 00 хвилин, після закінчення якої розгляд справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євпаторійська меблева фабрика» (споживач за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Євпаторійського району електричних мереж (постачальник за договором) укладено договір № 6 про постачання електричної енергії.

Пунктом 2 укладеного договору передбачено, що протягом виконання умов цього договору, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

27 квітня 2010 року співробітниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» проведена технічна перевірка підприємства позивача.

27 квітня 2010 року складено акт № 107576 про порушення Правил користування електричною енергією, в якому зафіксовано порушення, що виразилось у невірному підключені вторинних ланцюгів по фазі В; електроенергія споживається електричним лічильником та недовраховується (арк.спр.9 т.1).

Крім того, за результатами проведеної перевірки складено акт-вимогу, яким зобов'язано позивача в строк до 7 травня 2010 року відновити схему обліку (арк.спр.8 т.1)

28 квітня 2010 року складено протокол № 5200, згідно якого здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 4 листопада 2009 року по 27 квітня 2010 року, після якого до сплати за актом № 107576 підлягає сума у розмірі 20507,25 грн. (арк.спр.10 т.1).

Позивач просить суд визнати недійсним протокол №5200 від 28 квітня 2010 року засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

У позовній заяві не міститься посилання на ст.20 Господарського кодексу України та зі змісту позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що він просить визнати недійсним рішення №5200 від 28 квітня 2010 року ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом саме як оперативно-господарську санкцію.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 2006 року №1497 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч.2 ст.236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення комісії ВАТ «Крименерго» про донарахування споживачу 20507,25 грн. - вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Згідно з частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як підтверджується матеріалами справи основним доказом порушення позивачем умов укладеного між сторонами договору, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення та здійснювалося донарахування недорахованої електричної енергії є акт №107576 від 27 квітня 2010 року, в зафіксовано порушення позивача.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 27 квітня 2010 року складено акт №107576 про порушення Правил користування електричною енергією, в якому зазначено, що на підприємстві позивача невірно підключені вторинні ланцюги по фазі В; електроенергія споживається електричним лічильником та недовраховується.

Відповідно до складеного акту, у відповідача відсутні зауваження щодо порушення цільності пломб чи пломбового матеріалу.

Таким чином, відповідачем не наведено доказів втручання позивача до схеми приладу обліку електричної енергії, що є порушенням пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, в якому зазначено, що в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації").

В акті №107576 зазначено, що представник позивача був присутній під час складання акту, але відмовився від підпису акту, але слід зазначити, що форма акту не містить розділ, в якому споживач може висловлювати свої заперечення на викладені в акті порушення Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду необхідних доказів в обґрунтування спірного рішення, яке винесено на підставі акту № 107576 про порушення Правил користування електричною енергією, не надав доказів того, що позивач змінював підключення вторинних ланцюгів по фазі «В», що призвело до споживання позивачем недорахованої енергії.

У відповідності з ч.1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що оскільки відповідачем у порушення вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставини, на які він посилається, а саме споживання позивачем недоврахованої електроенергії, суд приходить до висновку, що акт № 107576 від 27 квітня 2010 року не може вважатися належним доказом порушення відповідачем зобовязання, та як слід наявності підстав для донарахування позивачу недорахованої енергії.

Тим самим суд дійшов висновку, що рішення ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом № 5200 від 28.04.2010р. підлягає визнанню недійсним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладанню на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23 травня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № 5200 від 28.04.2010р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЗКПО 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійська меблева фабрика» (97402, м. Євпаторія, вул. Матвєєва, 4, код ЄДРПОУ 05516211) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.