Ухвала суду № 16118491, 11.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5779/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новикова Т.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

Суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»до Державної податкової інспекції в Катеринопільському районі Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними (нечинними) та скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Катеринопільському районі від 08.07.2010 року № 0000422301/0, яким платнику донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2 716 888,00 грн., у тому числі 2 068 097,00 грн. - основного платежу та 648 791,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та від 07.07.2010 року № 0000412301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 1 034 048,00 грн., у т. ч. 1 034 048 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 30.07.2010 року № 0000422301/1 у сумі 2 716 888,00 грн. та № 0000412301/1 у сумі 1 034 048,00 грн.; від 15.09.2010 № 0000422301/2 у сумі 2 716 888,00 грн. та № 0000412301/2 у сумі 1 034 048,00 грн.; від 22.11.2010 № 0000422301/3 у сумі 2 716 888,00 грн. та № 0000412301/3 у сумі 1 034 048,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

В додатку до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року суддя Трофімова Л.В. висловила окрему думку.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність операцій позивача документально підтверджена платіжними документами про перерахування коштів в рахунок придбаного товару, укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 29.04.2010 року № 14, виданого ДПІ у Катеринопільському районі, та згідно із ч. І ст. 11-1 Закону України № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»і відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.03.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої було складено акт від 21.06.2010 року № 86/23-017/35821448, яким встановлено порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ст.1, п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996 - XIV.

Судом І інстанції встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 07.07.2010 року форми «Р», позивачеві визначено суму штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 034048, 00 грн. на підставі акту перевірки від 21.06.2010 року № 86/23017/35821448.

За результатом апеляційного оскарження позивачем податкових зобовязань, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, а саме: рух товару здійснювався від товаровиробника ТОВ «Промсвітгруп»до його одержувача - ТОВ «Катеринопільський Агропродукт», з відміткою отримання ТОВ «ОПВК», що підтверджується товаротранспортними накладними: від 22.09.2009 року № 01АА на 29400 тон; від 23.09.2009 року № 01 АА на 29 тон 350 кг.; від 25.09.2009 року № 01АА 29 090 тон; від 26.09.2009 року. № 01 АА та інші, тобто за вересень, жовтень та листопад 2009 року.

Відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Отже, господарська діяльність це діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, а тому результати зазначеної діяльності повинні мати вартісний характер і цінове вираження.

Посилання представника відповідача на фіктивність та нікчемність угод, тобто контрактів від 17.09.2009 року та від 06.10.2009 року, які не створюють юридичних наслідків укладених між позивачем та ТОВ «Промсвітгруп», згідно ст. 216 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи є наявні докази про факт оплати позивачем господарських операцій.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України) та визнаний судом недійсним (ст. 207 ГК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, а також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсними в розумінні ст. 215 ЦК України,

Викладені в акті перевірки від 21.06.2010 року № 86/23- 017/35821448 висновки про відсутність порушень податкового, валютного та іншого законодавства, свідчить про реальність та товарність здійснення господарських операцій щодо поставки ТОВ «Промсвітгруп»у вересні-листопаді 2009 року олії соняшникової позивачу. Зазначена обставина надає підстави для висновку щодо права позивача на відшкодування відповідних сум у складі валових витрат та відповідних сум ПДВ у складі податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 статті 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів (основних засобів, у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими податковими документами згідно підпункту 7.2.6 цього пункту).

Зокрема, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 Закону № 334/94-ВР (п. 3.1 ст. З Закону № 334/94-ВР).

Податковим законодавством визначено поняття валовий дохід, який є загальною сумою доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 4.13акону№ 334).

Перевіркою не встановлено порушень вимог валютного законодавства на підставі перевірки документів: контрактів, вантажно-митних декларацій, виписки банків, оборотно-сальдові відомості по рахунках 632, 362, 312 за період з 11.03.2008 року по 31.12.2009 року та картки обліку експортного, транзитного вантажу.

Висновки в акті перевірки від 21.06.2010 року № 86/23-017/35821448, свідчать про реальність та товарність здійснених господарських операцій поставки ТОВ «Промсвітгруп»у вересні - листопаді 2009 року олії соняшникової позивачу.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати зі придбання електричної енергії.

Судом І інстанції був досліджений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.12.2010 року щодо ТОВ «Катеринопільський Агропродукт», згідно даних витягу одним із основних видів діяльності цього товариства є оптова торгівля олією, тваринним маслом та жирами.

Позивачем перераховано на банківський рахунок ТОВ «Промсвітгруп»9 926 295,55 грн., які позивачем було віднесено на валові витрати у вересні - листопаді 2009 року. Зазначені обставини є предметом позову в іншій адміністративній справі за позовом ДПІ у Катеринопільському районі до ТОВ «Промсвітгруп»(ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2010 року у справі № 2а-4936/10/0870).

Згідно умов п.2.1. та 2.2. контракту продавець ТОВ «Промсвітгруп»поставив товар протягом вересня 2009 року до місця його відвантаження, вказаного в Додатку № 1 до Контракту від 17.09.2009 року - термінал в Одеському Торговому Морському Порту, ТОВ «ОППК». Рух товару від товаровиробника до його одержувача - ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»підтверджується товаротранспортними накладними, зокрема, в графі «Вантажовідправник»товаротранспортних накладних вказано ТОВ «Промсвітгруп», а в графі «Вантажоодержувач»- ТОВ «Катеринопільський Агропродукт», з відміткою прийняття грузу ТОВ «ОЛВК».

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку щодо реальності операцій позивача, які документально підтверджені платіжними документами про перерахування коштів в рахунок придбаного товару, а саме : платіжні доручення № 12 від 24.09.2009 року; № 19 від 28.09.2009 року; № 20 від 29.09.2009 року, № 29 від 02.10.2009 року.

В матеріалах справи також знаходиться постанова слідчого прокуратури Катеринопільського району Черкаської області Коваленка С.М. про закриття кримінальної справи від 21.07.2010 року, в якій в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»дійсно здійснювало закупівлю соняшникової олії, яку в подальшому реалізовувало за межі митної території України. Дані про проведені товарні операції підтверджуються показами свідків та вилученими в ході досудового слідства фінансово-обліковими документами. Після поставки партії соняшникової олії видаткові, податкові, товарно - транспортні накладні надходили до ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»від ТОВ «Промсвітгруп»поштовим зв'язком. На підставі отриманих документів ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»включено витрати пов'язані із закупівлею соняшникової олії до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість. При цьому, службовим особам ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»не було відомо, що ОСОБА_3, тобто особа, яка по документах значиться як директор ТОВ «Промсвітгруп», на час проведення фінансово-господарських операцій помер». В матеріалах справи немає жодних доказів оскарження постанови до вищестоящого прокурора або до судових органів.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з твердженням відповідача щодо пояснень дружини колишнього директора ТОВ «Промсвітгруп»ОСОБА_3, від 19.09.2009 року про те, що її померлий чоловік ніколи не займався підприємницькою діяльністю, оскільки вони спростовуються судовим рішенням, що набрало законної сили від 04.11.2010 року, яким встановлено, що на момент здійснення господарських операцій продавець - ОСОБА_3 був внесений до Єдиного державного реєстру та мав свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.09.2008 року

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 року в адміністративній справі № 2а-1774/10/2370 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області від 25.02.2010 року № 0000102301/0 щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року. В зазначеному судовому засіданні були встановлені обставини, які взаємопов'язані з даною адміністративною справою № 2а- 5779/10/2370 та мають преюдиційне значення при вирішенні спору щодо товарності господарської операції на підставі контракту № С8РО/ІЖК/2009/РООЗО, укладеного ТОВ «Промсвітгруп»(продавець) та ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»(покупець), згідно якого здійснена поставка олії соняшникової нерафінованої українського походження на умовах СРТ (Інкотермс 2000) до Одеського Морського Торгового Порту ТОВ «ОППК»автомобільним транспортом, а покупець. прийняв на себе, зобов'язаний оплатити фактично доставлений товар після прийняття його по кількості в Терміналі в Одеському Торговому Морському Порту, протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку, що і було здійснено позивачем в безготівковій формі.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Оцінюючи посилання апелянта на ст. 228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину. Суд вважає, що висновок про нікчемність правочину в даному випадку є необґрунтованим.

Слід врахувати, що публічний порядок, встановлений державою, порушується у разі недотримання нормативних-правових актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого посилається відповідач, як на підставу позовних вимог, може бути злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. Отже, за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Наслідком набрання законної сили судовим рішенням від 21.05.2008 року є його преюдиційність, коли обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій справі і є обов'язковими при винесенні судового рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність задоволення позову.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Катеринопільському районі Черкаської області відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:Чаку Є.В.

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16.05.2011 року