Постанова № 16113459, 08.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 5021/758/2011

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Бородіна Л.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

від заявника –не з’явився;

від боржника –не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі (вх.2026с/2)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р.

у справі №5021/758/2011

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі, смт. Недригайлів

до боржника Недригайлівської районної спілки споживчих товариств, Сумська область, смт. Недригайлів

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у справі №5021/758/2011 (суддя Котельницька В.Л.) повернуто заяву Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що заявником не зазначено про обставини наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, а також не надано відомостей про припинення боржником підприємницької діяльності, що є підставою повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.63 ГПК України

          Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі з ухвалою господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у справі №5021/758/2011 через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, та направити справу до господарського суду Сумської області на стадію порушення справи про банкрутство.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що наявність підтверджених доказами спеціальних ознак відсутнього боржника, визначених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», носить альтернативний характер. Апелянт вважає, що належним доказом відсутності боржника є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що, на думку скаржника, підтверджує відсутність підприємницької діяльності і є підставою для порушення справи про банкрутство відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Сторони у справі належним чином були повідомлені про час та місце засідання суду, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні. У зв’язку з цим, а також враховуючи, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 05.04.2011р. у справі №5021/758/2011 про повернення заяви без розгляду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

З заяви Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі про порушення справи про банкрутство Недригайлівської районної спілки споживчих товариств, вбачається, що вона подана на підставі статей 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Свої вимоги кредитор обґрунтовував наявністю безспірних вимог до боржника, які сукупно складають 64505,55грн., а також відсутністю керівних органів боржника – юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.11.2010р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію про відсутність юридичної особи - Недригайлівської районної спілки споживчих товариств, за вказаною адресою.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності ,а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.           Відповідно до пункту 104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Разом з тим будь-яка з підстав, визначених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повинна свідчити про відсутність підприємницької діяльності боржника. Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі статтею 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Відповідно до статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Пунктом 3 статті 209 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства.

Частинами 2,4 та 7 статті 111 Господарського кодексу України передбачено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки, інші форми об'єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.

Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Отже, спілки споживчих товариств утворюються для здійснення своїх статутних цілей. Таким чином, у статуті спілки споживчого товариства повинна бути визначена мета його створення та встановлено, створена вона з метою отримання прибутку чи без такої.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»неплатоспроможністю вважається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

З системного аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що суб’єктом банкрутства може бути юридична особа –комерційна організація, якщо юридична особа являється некомерційною організацією, то така юридична особа може бути суб’єктом банкрутства лише у випадках, прямо передбачених в законі.

Управлінням Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі не надано до заяви про визнання боржника банкрутом доказів створення Недригайлівської районної спілки споживчих товариств з метою одержання прибутку та здійснення нею підприємницької діяльності, зокрема, не надано Статуту цієї спілки, який надав би відомості про мету створення юридичної особи, а отже з поданої заяви з додатками до неї та з апеляційної скарги неможливо встановити, чи є Недригайлівська районна спілка споживчих товариств комерційною організацією та чи може вона бути суб’єктом банкрутства відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий пункту 1 статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає місцезнаходження юридичної особи як адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Проте установчі документи Недригайлівської районної спілки споживчих товариств в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює з’ясувати місцезнаходження боржника.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки заявником не було додано до заяви доказів, які необхідні для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника і повинні були бути подані кредитором при порушенні справи про банкрутство за спрощеною процедурою, зокрема, доказів, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно частини 1 статті 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не звільняє заявника від обов’язку дотримання загальних вимог, що пред’являються до такої заяви (статті 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі, смт. Недригайлів залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у справі № 5021/758/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.