Постанова № 16113444, 07.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № 5023/1822/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № 4469а/3 від 03.09.2010 р.)

ОСОБА_2 (дов. № 3107/3 від 06.04.2011р.)

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров"я" м. Харків (вх. № 1918 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.04.11 р. у справі № 5023/1822/11

за позовом ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров"я", м. Харків

до ТОВ "Харків ЗІЗ Постач", м. Харків

про стягнення 3196,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 3196,19 грн. заборгованості та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобовязання з повернення попередньої оплати за договором № 008 від 27.08.09р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. по справі № 5023/1822/11 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року по справі № 5023/1822/11 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що ним виконані частково умови договору, переведені на рахунок відповідача 3196,19 гривень, в звязку з чим вважає, що в даному випадку слід застосовувати ч.3 ст.538 ЦК України. Наслідком невиконання позивачем у даному випадку своїх зобовязань по попередній оплаті товару можуть бути лише дії відповідача, які стосуються збереження частково своїх договірних зобовязань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобовязань з поверненням отриманих грошей. Також зазначає про те, що у період дії договору, строк якого закінчився 31 грудня 2009 року, позивач не отримував від відповідача жодних повідомлень про зупинення виконання або відмови від договору; вказує на те, що відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку в межах отриманої попередньої оплати.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням № 008646 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача 17 травня 2011 року.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в звязку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 008 від 27 серпня 2009 року, відповідно до умов якого замовник, позивач, зобовязався оплатити товар постачальнику, відповідачу, вказаний в рахунках фактурах, а постачальник зобовязався поставити товар протягом строку дії договору, в кількості, асортименті та по цінах, вказаних в накладних постачальника.

Виконуючи умови вказаного договору, відповідач виставив позивачу рахунок фактуру № СФ -90115 від 19 серпня 2009 року на суму 4216,25 гривень.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору, поставка товару проводиться постачальником замовнику партіями, по мірі надходження замовлень від замовника, протягом 7 днів після оплати замовлення.

Проте, позивач своє зобовязання зі 100% попередньої оплати товару виконав не належним чином, сплативши відповідачу замість 4216,26 гривень, лише 3196,19 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 9516 від 22 вересня 2009 року.

Таким чином, позивачем порушено умови п.п.1.1.,3.1 вказаного договору щодо проведення 100% попередньої оплати товару на підставі виставленого відповідачем рахунку.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що неналежне виконання позивачем свого обовязку з проведення 100 % попередньої оплати товару дає право відповідачу призупинити виконання свого обовязку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, обовязок відповідача поставити товар позивачу виникне лише після спливу 7 денного строку з моменту оплати позивачем 4216,26 гривень, отже строк виконання зобовязання відповідача з поставки товару позивачу ще не настав.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Між сторонами був укладений договір поставки № 008 від 27 серпня 2009 року, відповідно до умов якого замовник, позивач, зобовязався оплатити товар постачальнику, відповідачу, вказаний в рахунках фактурах, а постачальник зобовязався поставити товар протягом строку дії договору, в кількості, асортименті та по цінах, вказаних в накладних постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своє зобовязання зі 100% попередньої оплати товару відповідно до п. п. 1.1., 3.1. договору поставки № 008 від 27 серпня 2009 року, виконав частково, сплативши відповідачу замість 4216,26 гривень, лише 3196,19 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 9516 від 22 вересня 2009 року.

Такі дії позивача свідчать про односторонню часткову зміну умов укладеного договору. Проте, при наявності такого факту, відповідач, ТОВ "Харків ЗІЗ Постач", не відмовився від договору відповідно до п.3 ст. 538 ЦК України та повинен виконати свої обовязки за цим договором в передбачений договором строк в межах сплаченої позивачем суми.

Строк дії договору закінчився 31 грудня 2009 року. Однак, із матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобовязання на поставку товару в передбачений строк не виконав.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, здійсненим належним чином.

Тобто неналежне виконання не припиняє зобовязання і в даному випадку відповідач повинен був передати товар, встановлений договором, на сплачену позивачем суму, або повернути попередню оплату.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю продажу, якщо інше не встановлено договором, законом чи не витікає із характеру взаємовідносин сторін.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких умов, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 3196,19 гривень є обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не надав належної оцінки наведеним обставинам, доказам наданим позивачем в їх сукупності.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму.

До того ж, колегія суддів враховує і той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням № 0050702 про вручення поштового відправлення, отриманого уповноваженою особою відповідача 25.03.11р., процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав відзив на позов і витребувані судом документи, не брав участі у судових засіданнях першої інстанції, ніяким чином не сприяв всебічному та повному зясуванню всіх обставин справи при розгляді справи в суді.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи.

Отже, будучи достеменно обізнаним щодо предмету позовних вимог стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар - відповідач взагалі не надав ні до місцевого господарського спору, ні до суду апеляційної інстанції жодного документального обґрунтування по суті даного господарського спору.

Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не скористався, не надав документальне та матеріальне обґрунтування своєї позиції по справі та будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача, а також не надав доказів на підтвердження поважності причин його відсутності у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги.

Отже, такі дії відповідача свідчать про недобросовісне використання ТОВ "Харків ЗІЗ Постач" процесуальних прав, оскільки саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду, та є на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом, що є підставою для винесення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України.

Також, колегія суддів звертає увагу, що подальше ухилення відповідача від виконання своїх зобовязань на протязі майже двох років порушує інтереси позивача та завдає йому істотної матеріальної шкоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, в звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю, і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

.З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу - ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров"я" м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.11 у справі № 5023/1822/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Харків ЗІЗ Постач" (61085, м. Харків, вул. Фізкультурна, 34, код 33413422, р/р 26002221124900 в АКБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров"я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, код 31437750, р/р 26004961052534 в філії ПАОПУМБ, МФО 350385) 3196,19 грн. заборгованості, 153,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст рішення підписано 06 червня 2011 року