Постанова № 16112786, 06.06.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.06.2011 р. справа №27/5009/719/11-20/5009/719/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.

При секретарі: Братченко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. по дов.;

від відповідача: ОСОБА_2. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. (повний текст від 15.04.2011р.) у справі №27/5009/719/11-20/5009/719/11 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» смт. Мангуш Донецької області

до Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»м. Запоріжжя

про стягнення 190800,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш»смт. Мангуш Донецької області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості в сумі 190800,00грн.

Рішенням від 11.04.2011р. у справі №27/5009/719/11-20/5009/719/11 господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача з оплати отриманого за видатковими накладними товару на суму 190800,00грн. Стосовно тверджень відповідача про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 72000,00грн. місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем не доведений факт однорідності зустрічних вимог, а також факту припинення зобовязання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з ПАТ «Запоріжтрансформатор»суми боргу в розмірі 72000,00грн., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в сумі 118800,00грн. боргу, провадження у справі щодо стягнення суми боргу в розмірі 72000,00грн. закрити.

Заявник в обґрунтування вимог про часткове скасування судового рішення посилається на те, що судом першої інстанції не врахований факт зменшення кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем за договором №К 002609 від 15.02.2010р. на суму 72000грн.

Із посиланням на ст.ст.22,601,602,611,623 ЦК України, ст.ст.203, 224 ГК України, п.22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163, скаржник зазначає, що ПАТ «Запоріжтрансформатор»вчинило односторонній правочин про припинення зобовязань шляхом зарахуванням вимог за договорами №К 000836 від 17.02.2006р. та №К 002609 від 15.02.2010р., оскільки позивачем за договором №К 000836 від 17.02.2006р. було поставлено відповідачу неякісний товар, на усунення дефектів якого (заміну неякісного товару) відповідач витратив 72000,00грн. Дану суми скаржник розглядає як збитки, спричинені поставкою неякісного товару (п.4.1 договору №К000836) та невиконанням зобовязань ТОВ «Укрспецмаш»із заміни його на якісний (п.4.6 вказаного договору).

Оскільки договором поставки №К 000836 від 17.02.2006р. строк виконання обовязку з відшкодування збитків не встановлений, відповідач направив позивачу письмову вимогу №1/05-р-013 від 25.03.2011р. (вручена нарочно 29.03.2011р.) з проханням протягом 7 днів перерахувати суму 72000,00грн. спричинених збитків.

Заявник апеляційної скарги вважає, що заборгованість позивача перед ним на суму збитків у розмірі 72000,00грн., спричинених невиконанням договору поставки №К000836 від 17.02.2006р., виникла 06.04.2011р. Враховуючи, що зобовязання сторін за договорами є грошовими (однорідними), строк виконання яких вже настав, відповідач направив на адресу позивача заяву №1/05-р-014 від 06.04.2011р. про припинення зобовязань зарахуванням заборгованості, та відповідно якої зменшив дебіторську заборгованість ТОВ «Укрспецмаш»на суму 72000,00грн.

Проте, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд, на думку скаржника, не врахував вищезазначеного, а також того, що припинення зобовязання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї зі сторін. Крім того, у ст. 602 ЦК України відсутня заборона на проведення зарахування зустрічних вимог у вигляді збитків та (або) неустойки.

Таким чином, за висновком заявника апеляційної скарги, за обома договорами зобовязання сторін є грошовими, сторони зобовязані передати одна одній речі одного роду - грошові кошти, а отже зустрічні вимоги сторін у даному спорі є однорідними.

У судовому засіданні 01.06.2011р. представник скаржника повідомив та надав відповідні документи в підтвердження того, що у звязку з приведенням діяльності його підприємства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», ВАТ «Запоріжтрансформатор»було перейменовано у ПАТ «Запоріжтрансформатор», та просив замінити підприємство відповідача його правонаступником. Клопотання судовою колегією задоволено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апелянта, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (покупець) було укладено договір поставки № К002609, за умовами якого постачальник зобовязався поставити в обумовлені строки покупцеві товар, а покупець, в свою чергу, зобовязався прийняти зазначений товар та уплатити за нього грошові кошти.

Згідно з п.5.1. договору, ціна товару визначається специфікаціями, які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 5.4. договору поставки сторони узгодили, що покупець здійснює оплату в наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості відповідної погодженої специфікації, після її підписання, 70%, що залишилися, сплачуються протягом 20 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця, якщо інше не передбачене в специфікаціях до цього договору.

Специфікацією №15 від 17.06.2010р. до договору поставки сторони встановили обовязок постачальника у строк 29-30 тижні 2010 року поставити покупцеві електронасос МТ -100/8-У1,Е ТУ У 29.1-31424275-005:2008 в кількості 6 штук на загальну суму 93600,00грн.

На виконання умов специфікації №15 позивачем згідно видаткової накладної №ГП БФ-0000057 від 30.09.2010р. було поставлено відповідачу обумовлену продукцію в кількості 3 шт. на загальну суму 46800,00грн., яка відповідачем була прийнята без зауважень та заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи у вказаній накладній в графі «Отримав»з посиланням на довірність №11080 від 29.09.2010р.

Згідно з умовами п. 5.4. договору поставки, розрахунок за наведеною накладною відповідач мав здійснити до 20.10.2010 р. включно.

Крім того, специфікацією №20 від 05.08.2010р. до договору у строк до 20.09.2010р. позивач зобовязався поставити відповідачу охолоджуючий пристрій ОДЦ-180-УХЛ1 кресл. ВБИЕ.065114.017-02 ВБИЕ.305652.436 ТТ в кількості 2 штук на загальну суму 144000,00грн.

На виконання умов специфікації №20 згідно видаткової накладної №ГП БФ-0000056 від 20.09.2010р. позивачем було поставлено відповідачу обумовлену продукцію в кількості 2 шт. на загальну суму 144000,00грн., яка відповідачем також була прийнята без зауважень та заперечень, що підтверджується підписом представника відповідача у вказаній накладній в графі «Отримав».

Згідно з умовами специфікації №20 від 05.08.2010р. до договору поставки, 100% вартості товару повинні були бути сплачені протягом 15 календарних днів з дня отримання товару, тобто до 05.10.2010р. включно.

Проте, відповідач взятих на себе за договором та специфікаціями зобовязань не виконав, прийнятий товар не оплатив, в результаті чого за ним виникла заборгованість в сумі 190800,00грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем станом на 10.01.2011р. в сумі 198262,06грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості за отриманий товар в сумі 118800,00грн. Проте, відповідач не визнає позовні вимоги в сумі 72000,00грн. та зазначає про зарахування вказаної суми в рахунок погашення збитків, завданих відповідачу поставкою позивачем неякісного товару за договором № К000836 від 17.02.2006р.

З огляду на матеріали справи, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що факт поставки позивачем продукції підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позовні вимоги про стягнення 190800,00грн. заборгованості з оплати отриманого товару підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між тим, посилання заявника в апеляційній скарзі на припинення зобовязань перед позивачем в сумі 72000,00грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог не може бути прийнято судовою колегією до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом вказаної статті залік вимог можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, що означає однорідність підстав виникнення зобовязань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом, зокрема - можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню. Умовою, за наявності якої можливе припинення зобовязання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобовязань, його змісту, умов виконання тощо.

Як вбачається із заяви відповідача про залік зустрічних однорідних вимог, в рахунок таких вимог ним зарахована вимога про стягнення з позивача збитків в сумі 72000,00грн. на підставі договору поставки №К 000836 від 17.02.2006р.

Проте, за умовами договору поставки №К 000836 від 17.02.2006р. ТОВ «Укрспецмаш»не мав перед відповідачем грошових зобовязань, а зобовязаний був поставити товар і у випадках п.п.4.5, 4.6 договору виконати певні дії щодо усунення дефектів або заміни товару.

Крім того, згідно з ст.ст.509, 610-611, 623 ЦК України, ст.224 ГК України збитки не є зобовязанням, а є правовим наслідком порушення зобовязання, тобто мірою відповідальності, і підлягають доказуванню відповідно до приписів ст.623 ЦК України, ст.ст.225,226 ГК України, оскільки в даному випадку має місце заперечення позивача щодо факту наявності грошового зобовязання та факту спричинення збитків, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно того, що відповідачем не доведено наявності однорідного грошового зобовязання ТОВ «Укрспецмаш» за договором №К 000836 від 17.02.2006р., а отже - факту припинення зобовязання його зустрічним зарахуванням.

У звязку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. у справі №27/5009/719/11-20/5009/719/11 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 25, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. (повний текст від 15.04.2011р.) у справі №27/5009/719/11-20/5009/719/11 залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. (повний текст від 15.04.2011р.) у справі №27/5009/719/11-20/5009/719/11 залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач):Н.В. Будко

Судді:Н.В. Акулова

Т.Д. Геза

Надруковано примірників 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС