Рішення № 16112514, 07.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

07.06.11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р. справа № 16/36/3

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції

пр-т. Перемоги, 21, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой", код ЄДРПОУ 24835301, вул. Шевченка, 2-Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552

Предмет спору: про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру

Суддя Фесюра М.В.

Представники: позивача –Іллюшко О.М.

відповідача –не з’явився.

Подано позов про визнання кредиторських вимог в сумі 190111,21 євро та 3 089 279,28 грн. та включення їх до першої черги задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2011р. пояснив, що вважає своє право щодо визнання кредиторських вимог порушеним ліквідаційною комісією, і прийняте за цим позовом судове рішення може бути використане як преюдиційне у справі про банкрутство.

Відповідач проти позову заперечив, зважаючи на те, що у суду відсутні підстави для включення вимог банку, які перевищують визнані у справі про банкрутство вимоги в сумі 2 043 260,22 грн. та заявив клопотання про залишення позову заяви без задоволення.

Провадження у справі зупинялось до закінчення вирішення в апеляційному та касаційному порядку пов’язаної з неї ухвали від 14.12.2010р. у справі про банкрутство відповідача № 16/186б/85б.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

Позивач просить визнати його кредиторські вимоги відповідно до ст..112 ЦК України та ст..61 ГК України, тобто відповідно до загальних норм, які регулюють процес ліквідації підприємства.

Поряд з цим у провадженні господарського суду Чернігівської області знаходиться справа про банкрутство відповідача № 16/186б, в якій 14.12.2010р. винесена ухвала за результатами підготовчого засідання про визнання не забезпечених заставою безспірних вимог позивача як ініціюючого кредитора в сумі 468 043,54 грн. , а 25.12.2010р. в газеті «Голос України»відбулася публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011р.

Таким чином на даний час відбувається процедура, яка регулюється спеціальними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме процедура розпорядження майном.

Враховуючи викладене, одночасно не можуть існувати і процедура самоліквідації з визнанням ліквідаційною комісією кредиторських вимог, і процедура розпорядження майном з процедурою виявлення кредиторів та визнанням кредиторських вимог в порядку, встановленому ст..14 вищенаведеного Закону.

Частиною 14 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином на час провадження у справі про банкрутство не може існувати процедури самоліквідації підприємства, ліквідація, а отже і визнання кредиторських вимог в її межах, можливі лише в порядку , встановленому спеціальним законом з питань банкрутства .

Частиною 15 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

За таких обставин законодавством визначено спосіб, в який має діяти кредитор , вимоги якого не визнані ліквідаційною комісією, в разі порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права , звернувшись з позовом для того, щоб прийняте судове рішення про визнання кредиторських вимог використати як преюдиційний факт у справі про банкрутство при розгляді заявлених кредиторських вимог.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення підписаний 07 червня 2011 року.

Суддя М.В. Фесюра